Стратегія ЄС і окремих його країн-членів, спрямована на перезавантаження відносин з Росією під керівництвом Володимира Путіна, не лише безнадійна, а й шкідлива, бо уповільнює перспективи трансформації РФ. Брюссель має вже зараз думати, як допомогти Росії «після Путіна» стати неагресивною демократичною державою, відданою європейським цінностям. Таку позицію висловив литовський євродепутат Андрюс Кубілюс під час першого засідання форуму «Друзі європейської Росії», який відбувся в Європарламенті.

За словами литовського політика, ідея створити в Європарламенті неформальну групу «Друзі європейської Росії» виникла завдяки останнім закликам президента Франції Еммануеля Макрона відновити безумовний діалог Заходу з Володимиром Путіним.

«Проте ми повинні поставити собі важливі запитання: «Чи віримо в те, що Росія може перетворитися на демократичну державу, і яка стратегія нам потрібна, щоб допомогти їй?» — сказав Андрюс Кубілюс. Протягом останніх років Захід думав, як зупинити агресивну політику Росії та наступ її пропаганди. Проте євродепутат переконаний, що історії успіху європейської інтеграції України, Молдови та Грузії «змусять росіян запитати у своєї влади: чому, якщо Україна успішно рухається в ЄС, ми не можемо зробити те саме».

Приклад України може найефективніше допомогти у демократичній трансформації Росії, бо найбільший кошмар Путіна — це Майдан на Красній площі. Таку думку висловив польський євродепутат Адам Бєлан. Він закликав ЄС продовжувати стабілізувати економіку України та її демократичні інституції.

Не сприяти путінському режиму

Макрон та інші західні лідери помиляються, говорячи, що Путін має значну підтримку росіян, тому з ним треба говорити, переконаний російський опозиційний політик Володимир Мілов.

«Путін не настільки сильний, як він намагається показати, рейтинги провладної партії «Єдина Росія» стрімко падають, економічна ситуація погіршується, країна втомилася», — розповів Володимир Мілов. Він наголосив, що склалася добра нагода для російських демократів переконати своїх західних друзів не підтримувати й не допомагати російській владі. «Нам треба скрізь повідомляти про слабкість путінського режиму, а не урівнювати Путіна зі світовими лідерами», — сказав опозиціонер.

На думку наукової співробітниці, яка веде програми Росії та Євразії в не­урядовій британській аналітичній організації Chatham House Лілії Шевцової, історії Грузії, Молдови та України успішні, бо вони демонструють росіянам, що Європа виконує свої обіцянки. За її інформацією, від 12 до 15% росіян підтримують проєвропейський шлях розвитку своєї країни. Ще 70% хочуть змінити керівництво Росії, проте бояться змін, бо розуміють, що вони повинні йти з низів. «А зміни, які йдуть з низів, — це революція», — констатувала Лілія Шевцова. Вона вважає, що «російський наратив має позбутися шкідливих штампів», один з яких говорить про те, що Росія може існувати лише як мілітаристська наддержава. Адже, за її словами, понад 60% росіян не хочуть, щоб їхня країна перебувала у протистоянні із Заходом і вела завойовницькі війни.

Іноді складається враження, що європейські політики досі перебувають чи то в стані летаргічного сну, чи гіпнозу, чи дитячої наївності, сподіваючись на прозріння Кремля. В Україні знають, що ці сподівання — марні.

Попрощатися з імперською короною

Захід, який останні п’ять років перебуває у протистоянні з Росією, може відновити взаємодію з Москвою, але за певних умов. Їх оприлюднив старший радник Європейського центру політики (Брюссель) Джеймі Ши. Для початку Росія повинна припинити антизахідну риторику.

«Адже поки що Путін фактично повторює радянського генсека Хрущова, який кричав із трибуни ООН, погрожуючи черевиком: «Ми вас поховаємо!» — зауважив експерт.

Крім цього, Європі слід розпочати серйозний діалог щодо безпекових питань і зробити успіх України прикладом. «Лише тоді, коли Україна міцно закріпиться на Заході, ми зможемо говорити про можливість демократичних перетворень у Росії», — наголосив Джеймі Ши. А доки цих умов не виконано, Захід має зберігати санкції проти Росії й не показувати Кремлю, що він легко поступаємося принципами і повертається до business as usual (звичної співпраці).

На думку політичного директора Центру європейських досліджень імені Вілфреда Мартенса Роланда Фройденштайна, єдине, що переконає Європу в тому, що Росія може стати «нормальною державою», — це готовність Москви попрощатися з імперською короною. «Ми всі говоримо: «Україні і Грузії не пощастило бути сусідками Росії, що, мовляв, поробиш, імперія — це імперія. Але це неправильно», — вважає аналітик. Він визнає, що позбутися імперських амбіцій Кремлю буде найскладніше. — Єльцин і Козирєв (міністр закордонних справ за президента Єльцина. — В.В.). нормально спілкувалися із Заходом, але й вони не змогли сказати: «Прощавай, імперіє».