Ще наприкінці минулого року керівництво Одеського порту говорило про очікуваний круїзний бум до Одеси — з огляду на отримані заявки на судозаходи. Нині із 154 задекларованих судозаходів підтверджено лише 63. 

Після подій 2 травня певний час в одеській гавані був мертвий сезон для круїзерів. Лише через місяць, 5 червня, грецька круїзна яхта Variety voyager наважилася прорвати блокаду страху. Візит пасажирського теплохода Balmoral з понад тисячею туристів на борту фактично почав повернення круїзного життя у нормальне русло. І хоч на очікувані показники судозаходів цього року вийти, звісно, не вдасться, вже  можна говорити про поступове відновлення позитивної динаміки.

«Ми зобов’язані поінформувати Україну і гостей з інших країн, що в  місті мир та спокій, — каже Одеський міський голова Геннадій Труханов. — Міська та обласна влада  здатні подбати про безпеку туристів».

У те, що це насправді, повірили навіть у далекому і схильному до комфорту зарубіжжі.

«Можу з усією відповідальністю заявити, що  Одеса абсолютно безпечна для бізнесменів і туристів», — підкреслив під час відвідин Одеської міської ради Надзвичайний і Повноважний посол Франції в Україні Ален Ремі.

Свої слова посол підтвердив, влаштувавши в Одесі прийом на 300 осіб на честь Дня взяття Бастилії.

Нам нічого боятися

Головну туристичну ставку Одеса все-таки робить на внутрішній туризм.

По-перше, в українців менше підстав для страху з приводу безпеки: постреволюційний синдром притаманний нині майже всій країні. По-друге, українці, що раніше відпочивали в Криму, кудись мають їхати. Цього року я зауважив: до мене значно частіше зверталися іногородні друзі по консультації, де краще відпочити на Одещині. Опісля ділилися тільки позитивними враженнями.

По-третє, росіяни, котрі раніше становили чи не головний туристичний контингент Одеси, нині сюди не поспішають.

Директор турагенції «Тудой-сюдой» Олександр Бабич каже, що раніше до 80% його клієнтів були росіяни.  «Нині ми розуміємо, що російських туристів у нас не буде», — каже він. Не варто, на його думку, розраховувати і на білорусів та інших громадян із пострадянського простору: «У підсумку — тільки українські туристи, і наше завдання спробувати привабити їх, переконати, що Одеса й Одещина здатні стати альтернативою Криму».

Загалом уже можна говорити про те, що заміна російського контингенту на український відбулася принаймні у порівнюваних обсягах. У профільному міському департаменті  засвідчують поступове зростання загального туристично-курортного потоку. І докази цього можна знайти на кожному одеському пляжі — вони зовсім не порожні.

Чим приваблювати? 

Щоб українці та інші туристи потяглися до Одеси, самих гарантій безпеки  замало. Гарні пляжі, яскраві туристські об’єкти та захопливі розважальні акції — ось що, на думку туроператорів, дасть змогу Одесі перебрати на себе кримський туристичний потік. Щодо пляжів голова облдержадміністрації запевняє, що влада «зніматиме загорожі й забезпечуватиме доступ». Одеський міський голова Геннадій Труханов тим часом анонсує інвентаризацію всіх об’єктів культурної спадщини, яким потрібно надати вигляду, що милуватиме око туриста. До вже застарілої проблеми ремонту фасадів в історичній частині міста міська влада планує залучити одеський порт, мовляв, у розвитку туризму зацікавлені й місто, і гавань. 

«Одесі потрібні хоча б два великомасштабні фестивалі на сезон», — вважає президент туристичної асоціації Одеси Іван Ліптуга.

І цього року вона їх таки мала. Так званий фестиваль фестивалів «Хочу в Одесу!» запропонував туристам аж півсотні акцій. Був тут і танцювальний фестиваль, і туристичний, і фестиваль фонтанів, шашлику, вина та хліба. Деякі з них збирали до 10 тисяч учасників.

Прикрасив туристичну картинку міста й Одеський міжнародний кінофестиваль та 6 тисяч його гостей.

 «Ми, на жаль, втратили травень, — каже один з організаторів фестивалю Дмитро Шпінарьов. — Але попереду вересень і жовтень, а ці позиції дадуть змогу рости вже наступного року».

Рости справді є куди: і вглиб, і вшир. Нині йдеться про створення туристичного кластеру Велика Одеса, до якого, крім обласного центру, ввійдуть курортні селища на півдні регіону — Затока, Сергіївка, курорти Татарбунарського району. Обласній владі нещодавно було презентовано концепцію розвитку рекреаційних територій саме в Татарбунарському районі із використанням тутешньої піщаної коси без створення намивних територій.

Голова Одеської облдержадміністрації Ігор Палиця, який у 2000 році займався створенням курорту Буковель у Карпатах, упевнений, що по-справжньому успішними можуть стати тільки великі інфраструктурні проекти: «Спочатку маємо побудувати каналізацію та дороги, а вже потім залучати інвесторів — і продавати не по 10 соток під приватне житло, а запускати інвестпроекти, як в Анталії». 

ПРЯМА МОВА

Фазіль АСКЕРОВ,
одеський підприємець,
експерт готельного бізнесу:

— Українці витрачають за кордоном на відпочинок 6 мільярдів доларів на рік. Нехай цього року вони витратять за кордоном менше, скажімо, наполовину — 3 мільярди треба залишити в Україні. І якщо ми витрачатимемо зусилля на те, щоб залучити іноземців, зусилля ці й справді будуть марними, доки у нас не врегулюється ситуація. Тому передусім слід спрямувати сили на внутрішнього туриста.

В Україні 45 мільйонів населення — це шоста за кількістю громадян країна Європи. При цьому в Чехії, де живе лише 11 мільйонів людей, внутрішній туризм дає 70% усього туристичного продукту.

Аби вийти на схожі показники,  маємо зокрема поєднати зусилля. Годі ділити між собою людей, що їдуть до Затоки чи Сергіївки. На нинішньому глобальному туристичному ринку виживання маленьких гравців позбавлене сенсу. В них не буде ні маркетингового, ні рекламного бюджету. Тож є потреба об’єднатися і діяти за спільним планом.