Торік шахти Луганщини недовиконали план з видобутку вугілля майже на 200 тисяч тонн. Кілька разів протягом року копальні призупиняли роботу і працювали в режимі життєзабезпечення через обмеження електропостачання — постачальник не надавав послугу через заборгованість. У вугільних об’єднаннях поповзли чутки про закриття підприємств. Люди кажуть, є потреба роз’яснити ситуацію.

Роботу дасте?

В адміністративних будівлях вугільних підприємств на Луганщині можна побачити оголошення про прийом на роботу. Тобто потрібні робітничі кадри. Але люди вже не поспішають туди працевлаштовуватися. Такі спостереження директора обласної служби зайнятості Сергія Болотського.

«На обліку в службі зайнятості є люди, які мають професії, потрібні у гірничій галузі, та їх не можна там працевлаштувати, бо на шахтах проблеми із заробітною платою, — каже Сергій Болотський. — Тож виходить певний дисбаланс, коли є люди, що стоять у нас на обліку зі спеціальностями, потрібними у гірничій галузі, але не хочуть іти працювати на Лисичанськвугілля чи Первомайсьвугілля, і ми тут нічим не зарадимо».

Нині й ті гірники, які працюють на Луганщині, не впевнені у майбутньому: люди говорять про проєкт концепції реформування державних вугільних підприємств, хоч документа ніхто не бачив. Тож, наприклад, голова Лисичанської територіальної організації профспілки гірників Володимир Іванишин змушений пояснювати, що «питання щодо закриття шахт поки що не стоїть, є тільки попередні висновки Міненерго» щодо рентабельності вугільних підприємств.

Наприклад, за його словами, в ПАТ «Лисичанськвугілля» тільки одну шахту визнано перспективною і здатною вийти на беззбитковий рівень роботи — це шахта ім. Д.Ф. Мельникова. У цьому вугільному об’єднані чотири шахти, як і в ДП «Первомайськвугілля».

У середині січня на усіх шахтах Лисичанськвугілля відбулися наради. Гірники висловили категоричну незгоду з думкою про недоцільність фінансування шахт, а також підкреслили, що запаси підприємств Лисичанськвугілля становлять десятки мільйонів тонн, і копальні мають працювати до повного відпрацювання вугільних запасів. Люди наголошують, що не можна зупиняти роботу шахт під час бойових дій на території області.

Схожі обговорення відбулися й на ДП «Первомайськвугілля», яке розташоване ще ближче до лінії розмежування.

В область із робочим візитом прибув заступник міністра енергетики Станіслав Ковалевський. За його словами, міністерство закривати шахти не планує, але може йтися про їхню консервацію. І навіть за умов оптимізації об’єднань робочі місця буде збережено. Тобто люди, які працюють на шахтах, що підлягатимуть консервації, в повному складі перейдуть на підприємства, котрі можуть бути самоокупними і рентабельними.

Наприклад, за його словами, в ДП «Первомайськвугілля» складна ситуація щодо шахти «Золоте», яка стримує натиск рудничних вод, що можуть затопити гірничі виробки на підконтрольній території Луганщини (це сталося після того, як бойовики ліквідували вугільні підприємства на окупованій частині області без належних технічних рішень). Нині на шахті «Золоте» працює близько 500 осіб, які не видобувають вугілля. На думку міністерства, це нонсенс. Тож потрібна програма виходу із ситуації. Можливо, йдеться саме про оптимізацію штату працівників?

Але ж обидва вугільні об’єднання — ПАТ «Лисичанськвугілля» та ДП «Первомайськвугілля» розробили й надали свої програми на 2020 рік для сталої роботи підприємств за умов бюджетного фінансування на технічне переоснащення. Програми начебто затверджено. Та для стабільної роботи тільки двох вугільних об’єднань, які розташовані на Луганщині, необхідна сума 5 мільярдів гривень.

Чи є в держави такі гроші

Потрібна спеціальна регіональна програма зайнятості

«З огляду на ситуацію загалом видобуток такого палива для України — це колосальна сума витрат. Нині є менш затратні енергоносії, які дають змогу забезпечити економіку необхідною енергією», — вважає директор департаменту ЖКГ Луганської ОДА Віталій Сурай.

Саме цей департамент опікується долею вугільних підприємств області. Тобто тих державних підприємств, які, за інформацією департаменту, не виходять навіть на самоокупність.

На підконтрольній території області залишилося вісім шахт. На кожній — складні умови з видобутку вугілля. Загальна кількість працівників ПАТ «Лисичанськвугілля» — 3388 осіб, ДП «Первомайськвугілля» — понад 4,5 тисячі. Середня зарплата від 10,8 тисячі гривень (у первомайців) до 11,3 тисячі гривень (у лисичанців). Місячний фонд оплати праці — від 37,1 мільйона до 55 мільйонів гривень.

«Борги із заробітної плати перед гірниками Луганщини на початок лютого становили 272 мільйони гривень», — наголошує Віталій Сурай.

Днями вкотре оголосили голодування і страйк працівники ДП «Первомайськвугілля» та їхні дружини: гірникам заборгували гроші за роботу із жовтня минулого року. Укотре Кабінет Міністрів знайшов кошти, щоб оплатити для них частину боргу із заробітної плати. Тож виходить, що заробітну плату гірники отримують у середньому раз на квартал. Але гроші потрібні й для стабільної роботи самих підприємств. Приміром загальний борг за електроенергію двох вугільних об’єднань перевищує 1,5 мільярда гривень.

«Ніколи за рахунок реалізації вугілля власного видобутку гірничі підприємства не зароблять стільки доходу», — наголошує Віталій Сурай, коментуючи ситуацію в галузі.

Для обласної влади проблеми вугільних підприємств — це доля не просто майже 8 тисяч їхніх робітників, а втричі більшої кількості населення, адже за кожним шахтарем — його родина.

Але нині існує абсолютна вертикаль управління вугільними підприємствами, до якої область не має жодного стосунку: гірники підзвітні Міністерству енергетики та захисту довкілля. ОДА грає роль такого собі «маяка або тригера, котрий нібито подає інформацію, яка підказує центральним органам влади, де щось іде не так».

Як поліпшити ситуацію?

«Кабінет Міністрів розробив проєкт плану заходів щодо реалізації концепції реформування вугільної галузі. Запропоновано оптимізувати структуру на державних вугільних підприємствах шляхом їх реорганізації, а також штатну чисельність працівників, — розповідає Віталій Сурай. — Але поки що це тільки концепція, і її не затверджено. Насамперед передбачено створення міжвідомчої координаційної ради з питань реформування вугільної галузі. Ця рада має проаналізувати шахти з погляду перспективності і надати конкретні пропозиції щодо працевлаштування колишніх шахтарів».

Але чи є в області можливість для переорієнтації й нового працевлаштування колишніх гірників, якщо буде ухвалено рішення про оптимізацію копалень?

«Це має бути спеціальна програма на рівні міністерства. До того ж, і в нас в області є шахти, де доведено, що є хороші лави, і там потрібні невеликі грошові вкладення, які можуть окупитися за короткий проміжок часу. За концепцією міністерства, ці підприємства можуть іти під державно-приватне партнерство. Тобто там інвестор вкладає гроші і заробляє, а держава вже не несе відповідальності перед людьми з приводу виплати заробітної плати», — розповідає Віталій Сурай.

Щоправда, координаційна рада, яку мали створити у січні, все ще не працює.

Плану реформування вугільних підприємств та реконверсії вугільних регіонів не затверджено. Та, як вважає посадовець, усі розуміють, що процес змін незворотний. Точку неповернення пройдено.

«Якщо до 2014 року загальний вугільний баланс за рахунок вугілля антрацитової групи, яке видобувають на тимчасово окупованій території, не так тиснув на державний бюджет, то нині це майже прямі дотації», — каже Віталій Сурай.

Але чи є бізнесмени або компанії, які могли б узяти шахти на свій баланс і вкласти в галузь гроші?

«Офіційних пропозицій поки що немає», — відповідає директор департаменту ЖКГ Луганської ОДА. Однак, на його думку, саме цей рік буде для шахтарів визначальним.

«На рівні міністерства заплановано розробити дієву програму з реконверсії вугільних регіонів України. Тобто 2020-й має бути визначальним для галузі», — каже посадовець.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

ОФІЦІЙНО

Ще 163 млн грн надано шахтарям

У Міністерстві енергетики та захисту довкілля повідомили, що 10 лютого 2020 року вугледобувним підприємствам спрямовано 163 млн грн для погашення заборгованості із заробітної плати та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати за грудень 2019 року відповідно до проведеної інвентаризації, у тому числі по підприємствах: ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», ДП «Ш/у «Південнодонбаське №1», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Селидіввугілля», ДП «Торецьквугілля», ДП «Первомайськвугілля», ПАТ «Лисичанськвугілля», ДП «Львіввугілля», ДП «Волиньвугілля».

Нагадаємо, що це не перший платіж у цьому році: 5 лютого Мінекоенерго вже перерахувало 163 млн грн на підприємства: ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», ДП «Шахтоуправління», «Південнодонбаське № 1», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Селидіввугілля», ДП «Торецьквугілля», ДП «Первомайськвугілля», ПАТ «Лисичанськвугілля», ДП «Львіввугілля», ДП «Волиньвугілля», повідомляє Урядовий портал.