З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Закон має забезпечити незалежність преси від адміністративної цензури через вихід органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі складу засновників друкованих ЗМІ та редакцій, що відбуватиметься у два етапи до кінця 2018 року. Перший етап завершується вже 31 грудня 2016-го. Що зроблено за цей час? Які справжні результати реформи ЗМІ? Які проблеми виникають на шляху реформування державної і комунальної преси? Яких змін потребує українське законодавство для повноцінного роздержавлення преси? Події останніх днів дають змогу зробити певні висновки.

Фото Юрія Сапожнікова

Разова фінансова допомога має бути

Минулого тижня в Національній спілці журналістів України відбулася всеукраїнська нарада з питань реформування преси, в якій узяли участь понад 130 редакторів ЗМІ з усієї України. Обговорення  супроводжувалось багатьма запитаннями, на які відповіли віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, представники Мін’юсту, Фонду держмайна і фахові юристи. Оскільки найбільше проблем у колективів, що беруть участь у першому етапі реформування ЗМІ, виникає в юридичній сфері, редактори отримали практичні рекомендації щодо підготовки пакета документів, розроблених правниками Української асоціації медіа-бізнесу та Інституту регіональної преси.

Виконанню Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» було присвячено й останнє засідання колегії Держкомтелерадіо, на якому затвердили перелік друкованих ЗМІ, які реформуються на першому етапі. Було розроблено  проект порядку надання адресної фінансової підтримки ЗМІ місцевої сфери розповсюдження, що реформуються, який після висновку Мін’юсту і правової експертизи буде передано на розгляд Кабінету Міністрів України.

«Разом із медіа-спільнотою ми вийшли на цифру 50 тисяч на те чи інше видання, яке реформується, — сказав Олег Наливайко. — На жаль, проект проходить погодження, маємо критичне ставлення Міністерства фінансів щодо цієї допомоги. Наступного року це буде один із наших пріоритетів. Ми дискутуватимемо, звертатимемося до уряду, щоб разову фінансову допомогу колегам все-таки надати». Він згадав позитивний приклад Львівської області, яка запланувала 500 тисяч гривень допомоги з місцевого бюджету саме на реформовані видання, і назвав це «дуже важливою і цікавою ініціативою».

«Ми повинні підготуватися і внести зміни в закон за підсумками першого етапу реформування, — наголосив Олег Наливайко. — Бачимо вже багато помилок. Рада Європи зробила експертизу цього закону. Одна з проблем пов’язана з тим, що засновники своїм рішенням вносять кадрові зміни, звільняють редакторів, вилучають майно,  не голосують за вихід обласних чи районних рад зі складу засновників. Тому в закон необхідно внести ці зміни».

Голова Держкомтелерадіо констатував також, що під час підготовки «загубили деякі газетні проекти, які не зголосились ані на перший етап реформування, ані на другий».

Зміни до закону визначено

Про проблеми реформування преси і необхідність внесення змін до Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» ішлося й на прес-конференції з нагоди річниці чинності цього закону, організованої Центром демократії і верховенства права. До речі, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак подякував громадським організаціям, сказав, що реформа відбувається завдяки консенсусу законодавців, виконавців і медіа. Директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко зазначив, що було докладено багато зусиль, аби ухвалити цей закон і відповідні постанови Кабміну. Однак у реформи має бути два напрями — перехід до вільної преси і процес її підтримки, розроблення механізмів замовлення послуг на висвітлення діяльності.

Координатор проектів ОБСЄ Марина Безкоровайна, розповідаючи про свій досвід підтримки кількох редакцій у процесі роздержавлення, наголосила, що для успішного здійснення реформи мотивація ЗМІ змінюватися має підсилюватися бажанням громад мати платформу для обміну думками, адже довіра до місцевих видань у людей більша, ніж до національних чи інтернет-видань.

Юрист Інституту регіональної преси Людмила Опришко розповіла про системні проблеми, які інститут виявив, консультуючи редакторів газет. Органи місцевої влади часто ухиляються від виконання вимог закону, не виносять на сесії й не розглядають питання виходу із засновників ЗМІ, іноді депутати не голосують. Бувало, що місцеві керівники звільняли головних редакторів, аби загальмувати реформування. Так сталося в Тростянці, де газета давно не отримувала бюджетних коштів і вирішила піти у вільне плавання. Там довго не виносили питання на сесію, потім звільнили редактора. Суд поновив його на роботі, а депутати не голосують за це. Таких прикладів небагато, але вони є. Деякі суди вважають, що не мають втручатися в діяльність органів місцевої влади, тож і не обстоюють позицій редакцій.

Проаналізувавши ці приклади, медіа-юристи пропонують внести зміни в закон, щоб поліпшити його виконання. По-перше, треба уникати такої ситуації, коли органи місцевої влади неприйняттям рішення гальмують реформування ЗМІ, тобто якщо рішення не ухвалюють у певний термін, то редакція має право без нього реформуватися. По-друге, слід ввести мораторій на зміну головного редактора протягом 2—6 місяців, щоб оформити всі документи для роздержавлення, а далі редакція вирішуватиме, хто залишиться, а хто піде. По-третє, заборонити передавати майно з балансу на баланс, бо засновники дуже швидко позбавляли редакції приміщень та іншого майна.

Чи спроможні редакції вижити без бюджетних грошей? Це залежить від творчих колективів ЗМІ. У першому етапі реформування беруть участь 244 видання, хоч, за прогнозом оптимістів, їх мало б бути не більш як 50. Є багато мотивованих редакторів, у яких налагоджено співпрацю з рекламодавцями, укладено договори на висвітлення діяльності органів місцевої влади. Держава має забезпечити підтримку реформованих видань, а місцева влада — бути зацікавленою в розвитку регіональної преси. 

ПРЯМА МОВА

Олег НАЛИВАЙКО, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України:

— У 2016 році влада зробила відчутні кроки на шляху реформування ЗМІ. Причина гальмування першого етапу реформи — в повільних діях редакцій, які  подали неповний пакет документів. Однак реформа розпочалася, і я переконаний, що ми разом з медіа-спільнотою успішно її здійснимо. Ми повинні підготуватися і внести зміни в закон за підсумками першого етапу реформування.

Не погоджуюся з думкою деяких скептиків, що реформовані газети обов’язково мають стати ворогами влади. Вважаю, що їхнє завдання — якісна комунікація між громадою і владою. Приміром, Львівська облрада спрямувала на підтримку газет, які реформуються, 500 тисяч гривень. Треба домагатися надання коштів на висвітлення діяльності влади, це буде справжня підтримка реформованим газетам.