Пізнання, за висловом філософа Платона, починається із здивування. Якщо розглядати туризм як спосіб одержати нові знання і враження, то цьому знайомству  має також передувати подив. Тільки за такої умови людина захоче розповісти про свою мандрівку друзям, порекомендувати їм відвідати ті чи ті місця, або й сама запрагне повернутися туди ще раз. У цьому плані варто розглядати кожне місто, котре претендує на звання туристичного. Зокрема і Чернігів, який має величезну історичну спадщину.

Привид без втілення

Тут є чим здивувати гостей. Та чи все зроблено для того, аби вповні розкрити його туристичний потенціал? Відповіддю стала розповідь знайомого, котрий супроводжував Черніговом закордонного гостя. Літній чоловік був трохи спантеличений тим, що цивілізований туалет є тільки на Валу, до якого йти було далеченько. У кафе, куди зайшов пообідати, не виявилося води, а сідати за стіл з немитими руками — нонсенс.

Справді, є речі, котрі не замінити найцікавішою розповіддю. Вони не потребують великих фінансових затрат. Трохи зусиль — і економічна віддача могла б бути дещо іншою. Промовистий показник: упродовж  минулого року музейні заклади області відвідало близько 1 мільйона чоловік, для яких проведено понад 100 тисяч екскурсій. Та це переважно місцеві колективи, школярі, студенти. Чи можуть вони дати туристичній галузі великий прибуток? Звісно,  ні. Щоб в область їхали і залишали в ній  кошти гості здалеку, потрібно піклуватися про їхнє комфортне проживання, харчування та інші супутні послуги.

Три зірки —  не найкращий показник

Прибувши до незнайомого міста, туристи насамперед оцінюють готель. Однак ці об’єкти в області на далекому від світових стандартів рівні. Лише 12,7 % з них мають у своєму складі басейн або сауну, 13,9% — заклади  харчування, 8,9% — автостоянку та заклади торгівлі, 9,5% — пральні. Торік  лише 5 готелів області пройшли  сертифікацію щодо безпеки проживання. Тільки два готелі мають підтвердження категорії «три зірки».

І все-таки гостей треба закликати. Зокрема, просувати місцевий туристичний продукт. А саме: щорічно в області відбувається понад 75 культурно-мистецьких заходів як місцевого, так і міжнародного рівня. Це дає підстави говорити про розвиток подієвого туризму. Також відбуваються  виставки-ярмарки, де позитивну роль виконують банери та намети із символікою області, проводяться рекламники для ЗМІ. Певний результат має туристичний інтернет-сайт, який відвідують користувачі з понад 20 країн світу. Щорічний статус має форум «Чернігівщина туристична», в якому беруть участь представники України, Росії та Білорусі. Здійснюється  робота щодо залучення інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури. Найцікавіші пропозиції стосуються оновлення застарілих та створення нових баз відпочинку і осередків зеленого туризму.

Розвиток галузі стримує брак державної цільової програми розвитку туризму та курортів, брак аналогічних районних програм та недостатнє фінансування існуючих. Свою негативну роль відіграє також низька якість послуг, що надаються суб’єктами туристичної  діяльності, застарілість матеріально-технічної бази  тощо.

Нині туристичну галузь регіону можна порівняти хіба що із сирою глиною: що з неї буде виліплено, — розкішну витончену вазу чи неоковирне череп’я, — залежить тільки від тих, хто з нею працює.

ПРЯМА МОВА

Сергій МОЙСІЄНКО, 
начальник управління культури  і туризму Чернігівської ОДА:

— Запорукою розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є забезпечення ефективного використання туристичних ресурсів. Відбувається постійне розширення туристичної мережі: проводяться роботи з розбудови об’єктів історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч», здійснюється реконструкція Сосницького літературно-меморіального музею до 120-річчя від дня народження Олександра Довженка, зростає кількість приватних музеїв.