У годинній промові, де новий голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер представив своїх єврокомісарів і ті виклики, які їм доведеться долати наступні п’ять років, ані Україну, ані Росію не було згадано жодного разу.

Серед головних нагальних внутрішніх проблем ЄС Жан-Клод Юнкер назвав боротьбу з безробіттям та залученням інвестицій в економіку Євросоюзу. Серед загроз, які тиснуть на ЄС зовні, — Ісламську державу, «яка є ворогом європейських цінностей», і епідемію Ебола. «Я з сумом відзначаю, що коли вірус Ебола поширювався лише в Африці, ми не реагували на нього, але щойно хвороба з’явилася в Європі, ми розпочали боротьбу з нею, а це треба було робити значно раніше», — сказав Жан-Клод Юнкер.

Він також наголосив, що у найближчі п’ять років Євросоюз не прийматиме до своїх лав нових членів. Навіть посада Єврокомісара з питань розширення та політики сусідства, яку досі обіймав чех Штефан Фюле, у складі нової Комісії змінила свою назву на «Єврокомісар з питань переговорів щодо розширення та політики сусідства». «Я не хочу нікого вводити в оману і обдурювати тих, хто мріє про розширення», — заявив Жан-Клод Юнкер. За його словами, «нові члени не приєднуватимуться до ЄС протягом дії мандата нової Єврокомісії». «Переговори щодо розширення триватимуть, але я хотів би, щоб ті країни, які готуються до вступу в ЄС, розуміли, що вони досягнуть своєї мети, але не тепер», — пояснив новий глава ЄК.

Якщо говорити про єврокомісарів, які безпосередньо опікуватимуться питаннями, пов’язаними з Україною, передусім варто загади посаду Єврокомісара з переговорів щодо розширення та європейської політики сусідства, на яку було призначено австрійця Йоганнеса Гана. Цей політик свого часу був міністром науки в австрійському уряді, і він не має зовнішньополітичного досвіду. До висунення на високу посаду у Єврокомісії Йоганнес Ган зробив кілька коментарів для австрійських ЗМІ, в яких заявив, що не підтримує санкції проти Росії. З огляду на ці висловлювання, а також той факт, що Австрія традиційно є одним з «адвокатів» Москви у Брюсселі, можна припустити, що діалог Києва з новим Єврокомісаром з питань політики сусідства важко буде назвати щирим.

Призначення на посаду Єврокомісара з питань енергетики та клімату іспанця Мігеля Аріаса Каньєте також навряд чи гратиме на користь Києва. Мігель Каньєте вже висловився на підтримку завершення будівництва «Південного потоку», що є тривожним сигналом для України. Грецького Єврокомісара з питань міграції Дімітріса Аврамопулоса (у грецькому уряді він обіймав посади міністра закордонних справ, а згодом — міністра оборони), який опікуватиметься питаннями візового діалогу з Україною, експерти також схильні розглядати як захисника інтересів Кремля.

Проте обрання на посаду голови Європейської ради колишнього Прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска істотно врівноважить баланс можливих антиукраїнських настроїв в оновлених євроструктурах. До категорії українського лобі у Брюсселі зараховують і Комісара з питань торгівлі шведку Сесілію Мальстрем. Вона вже обіймала посаду Комісара з питань міграції у Єврокомісії Баррозу, і тому чудово обізнана з українською тематикою та не приховує своєї симпатії до України.

Цікавим і, вочевидь, позитивним для Києва є призначення віце-президента Єврокомісії, відповідального за питання Енергетичного союзу ЄС, словака Мароша Шефчовича. Словаччина — це та країна ЄС, яка найпершою запустила реверсні поставки газу в Україну, обсяги яких на сьогодні є найбільшими. Це дає підстави зарахувати Мароша Шефчовича до потенційно потужного захисника українських інтересів у новій Єврокомісії.