ПРОБЛЕМА

Очисні споруди не справляються з переробкою стоків

Скажімо, внаслідок потрапляння у воду всього одного грама фосфатів з’являється 10 кг синьо-зелених водоростей. Саме тому в останні роки Дніпро постійно цвіте. Водорості активно поглинають кисень, що призводить до кисневого голодування всього живого, — гине риба, гине сама річка.

— Останнім часом Дніпро в межах Черкас зацвітає дуже рано: якщо раніше це було в серпні, то тепер — у червні. Така картина повторюється останні 10 років, коли населення почало використовувати значно більше хімічних засобів гігієни, — зазначила завідуюча відділенням комунальної гігієни ДЗ «Черкаська міська СЕС» Ніна Єгольникова. — За останній час промисловість Черкас не дає стільки скидів, як колись: 80% сьогодні становлять побутові стоки.

Ще один чинник забруднення — фосфатні добрива. Всім відомо, що для підживлення рослин у сільському господарстві використовуються саме вони. Потрапляючи у воду, фосфати прискорюють ріст водоростей. Особливо небезпечно це для малих річок. Оскільки фосфати негативно впливають на мікроорганізми, за допомогою яких відбувається очищення стічних вод, завважує Ніна Іванівна, то процес очищення стоків відбувається з порушенням. Саме цю воду ми потім зазвичай і п’ємо.

Санепідемслужба проводить постійний моніторинг стану річкової води. Цьогоріч вода в Дніпрі за мікробіологічними показниками не перевищувала гранично допустимих концентрацій, проте вони були на межі.

Відсоток утримання фосфатів у засобах гігієни, які ми купуємо, справді великий — вони потрібні, щоб полегшити процес прання. Проте після прання активні речовини остаточно не вимиваються й залишаються на випраних речах. Постійний контакт шкіри з такими речовинами може призвести навіть до розвитку онкозахворювань.

Тому лікарі радять прати такі речі принаймні речовинами, не здатними викликати подразнення та алергії. Сьогодні господині незаслужено забули перевірені поколіннями ефективні природні засоби для прання — наприклад, про гірчицю.

— Солі фосфору та поверхнево активні речовини (синтетичні мила, продукти переробки нафти) відповідають за миючі якості засобів гігієни і  водночас — за негативний вплив  на здоров’я й довкілля, — констатує президент Черкаського обласного благодійного фонду «Еко-Центр», співзасновник інтернет-магазину Олена Литвинова. — Що вищий вміст таких речовин, тим ефективніший пральний порошок, але чим більша його кількість залишається на випраному одязі, тим більший його вплив на організм. Оскільки  засобами гігієни користуємося постійно, то вони накопичуються. Токсичні властивості поверхнево активних речовин у порошках значно підсилюють фосфатні добавки, що сприяють інтенсивнішому прониканню їх через шкіру. Коли ми вивчали питання створення можливості для черкащан купувати екотовари, були просто шоковані різницею між європейськими та українськими вимогами та стандартами до засобів гігієни. У багатьох країнах фосфатні засоби заборонені взагалі — вони не виробляються і не продаються або  виробляються лише для експорту, в тому числі і в Україну. В низці країн жорстко регламентовано процент вмісту фосфатів — 3-5%, у нас же вміст фосфатів у поширених  засобах гігієни становить від 15 до 40%. До 90% українського ринку засобів гігієни становлять саме миючі засоби на основі фосфатів.

На сьогодні нешкідливі, нефосфатні засоби на черкаському ринку поки що представлені дуже мало. Зазвичай їх виробляють невеликі, поки що не досить відомі компанії, продукція яких продається у невеличких екомагазинах. І оскільки для наших господарок пріоритетом залишається ціна, обирають вони у цих рядах товарів саме дешеві фосфатні варіанти.

Законопроект про заборону фосфатних засобів парламент має розглянути найближчим часом, проте  виробники, які вкладають величезні кошти у виробництво та рекламне просування фосфатних засобів гігієни, мають серйозне лобі, і закон, очевидно, не буде прийнятий без проблем. Тому людям важливо самим обирати те, що корисне для їхнього здоров’я.

Серед українських господинь побутує міф, що пральний засіб може бути або ефективним, або безпечним. Насправді це не так. Досі фосфати залишалися єдиним дієвим засобом досягти ефективності прання. Сьогоднішні технології дають змогу не використовувати фосфати й отримувати такий же самий ефект. Хоча нефосфатні засоби дещо дорожчі, проте завдяки вищій концентрації їх вистачає на довше. Є підстави сподіватися, що і в Україні незабаром заборонять більшість засобів гігієни на основі фосфатів.