Нині влада активно форсує розвиток переробки в Україні. Не обходить цей пріоритет і галузі картоплярства. І виробники з цим згодні: справа потрібна. «Проте картоплярі — це зазвичай середні фермери, які не наважуються брати кредити під високі відсотки. У спільноті картоплярів України вистачає експатів-іноземців, які переїхали в Україну й тут працюють. Вони мають доступ до іноземних кредитів і можуть знайти інвесторів. Проте пояснюють своє зволікання невирішеністю земельного питання. Ніхто не хоче будувати завод на території, яку можуть у будь-який момент реприватизувати, відібрати тощо», — каже  виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова.

Офіційно станом на листопад 2017 року в Україні вироблено 21,9 мільйона тонн картоплі, більшість якої (97%) вирощують приватні господарства. Про це повідомив заступник керівника департаменту землеробства Мінагрополітики України Леонід Сухомлин.  За його словами, в роздрібних мережах реалізують майже 2 мільйони тонн картоплі, решту продають на ринках, зокрема стихійних. «Найбільша проблема галузі — значні втрати урожаю (за найскромнішими підрахунками, 10—15%) через неналежне зберігання й брак сучасних сховищ», — каже він. 

Нині в Україні майже немає імпорту й експорту картоплі.

«Стратегія Мінагрополітики — підтримка галузі картоплярства, розвиток перспективних напрямів, зокрема переробки. Але чи потрібно Україні 20—22 мільйони тонн картоплі? Можливо, площі варто скорочувати, але врожайність має бути вищою. Проте не можемо вказувати одноосібникові чи фермерові, щоб він не вирощував картоплі», — зазначає Леонід Сухомлин.

Трохи інші цифри щодо обсягу продукції озвучує президент Асоціації виробників картоплі Юрій Антропов: «Обсяг продукції оцінюємо в 15—16 мільйонів тонн. Внутрішнє споживання — 4—6 мільйонів. Решту частково переробляють, використовують на корм, а також у вигляді перехідних запасів на насіння».

Отже, значна частина картоплі у нас втрачається! Слід або скорочувати посадкові площі, або організовувати власну переробку й саме з нею виходити на внутрішній і на зовнішній ринок.

Радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів Каролін Спаанс каже, що перспективи експорту українських продуктів переробки в інші країни є, проте слід бути готовими до великої конкуренції Бельгії, Нідерландів — значних виробників картоплі.

А ось представник Нідерландської організації картоплі Карст Вінінг досить скептично говорить про можливість створення в Україні переробки картоплі. «На організацію підприємства з виробництва картоплі фрі потужністю мінімум 2 тонни на годину треба витратити 2,8 мільйона євро (сюди не входить вартість будівлі). Виробник власними силами цього не зробить. І міжнародні компанії не вкладатимуть кошти в такі заводи в Україні, бо власний ринок замалий. Тому має прийти український інвестор. І в цьому разі вітчизняному картоплярству повинна допомогти держава», — каже він. 

Нині, зазначають виробники картоплі, дотації є, але розподіляють їх незрозуміло для самих виробників сировини. Негативу додає фахівець Інституту картоплезнавства Микола Фурдига: «До Інституту картоплярства звертаються фермери переважно з Чернігівської та Черкаської областей по сорти з високим вмістом крохмалю — такі, як Червона рута (крохмалистість 25—26%) та Случ (25%). Але далі розмов справа не йде. Знову все впирається в питання: «А де взяти гроші?»

Цілком зрозуміло, що ніяк не обійтися без програми розвитку фермерства, що передбачатиме надання фінансової допомоги  у вигляді дешевих кредитів або відшкодування вартості обладнання переробного заводу господарствам, які готові власними силами організувати переробку картоплі на картопляний крохмаль, картоплю фрі, картопляні пластівці тощо.

Іванна КУРОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»