Найважливіше питання на порядку денному для України — підготовка до опалювального сезону. І цього року цей виклик для нас особливий на тлі того, що ціна на газ у Європі сягнула рекордної позначки в тисячу доларів за тисячу кубометрів.

Тому ефективним кроком до розв’язання цієї нелегкої проблеми стало  підписання меморандуму між урядом нашої держави, НАК «Нафтогаз», Асоціацією міст України і Конгресом місцевих та регіональних влад про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води у прийдешньому опалювальному сезоні.

Як запевнив Президент Володимир Зеленський під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, зростання тарифів на тепло і гарячу воду в поточному опалювальному сезоні не буде попри будь-які ринкові зміни, коливання, а також тиск інших держав. Він зауважив, що це рішення все ще не є комплексним, адже поки що доводиться латати дірки у цьому питанні.

«Тому я очікую на появу аналогічного меморандуму. І ми вже почали працювати над цим із місцевою владою. Я б хотів, щоб ми мали меморандум не на один, а на три наступні роки, щоб не було сюрпризів для громадян України», — сказав він.

Президент зазначив, що серед важливих питань на поточному засіданні конгресу —  якісна і безпечна утилізація та переробка сміття. Адже нині в Україні сортують лише 4% твердих побутових відходів, отже ця галузь потребує реформування. У пріоритеті забезпечення українців чистою високоякісною питною водою та підтримка державної цільової програми і цій сфері.

Володимир Зеленський наголосив, що Конгрес місцевих та регіональних влад — унікальна платформа, на якій не буде змагань між центральною і місцевою владами. А буде плідна співпраця, від якої переможуть і здобудуть всі українці.

Протистоїмо енергошантажу Росії

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що всі ми стали свідками того, як Росія розв’язала справжню енергетичну війну та проводить енергетичний шантаж Європи, аби домогтися введення в експлуатацію «Північного потоку-2». Тому вже нині ціна на газ на єврохабах сягає в перерахунку 30 гривень за кубометр. А від того питання щодо можливого підняття тарифів дуже чутливе для нашого суспільства.

Щоб не допустити цього підвищення та захистити вітчизняних споживачів комунальних послуг, з ініціативи Президента уряд розробив план із п’яти кроків, які дадуть змогу стабілізувати тарифне питання.

Передусім уряд зафіксував ціну на газ. І завдяки річним продуктам для більшості українців вона становитиме не більш як 8 гривень за кубометр. Нині у вітчизняних газосховищах накопичено майже 19 мільярдів кубів блакитного палива, що дасть змогу пройти опалювальний сезон стабільно. Головний урядовець нагадав, що з 1 жовтня для 80% українських родин ціну на електроенергію буде знижено до 1,44 гривні за 1 кВт, повідомляє Укрінформ.  

«Тарифи на тепло та гарячу воду тепер затверджують органи місцевої влади, які в більшості володіють комунальними підприємствами з виробництва тепла. Це нова практика управління у галузі житлово-комунальних послуг, яка відповідає світовим стандартам усіх розвинених країн. Це також важливий крок, який мотивує місцеву владу вкладати кошти у модернізацію власних ТКЕ та енергоефективність», — зазначив очільник уряду.

Денис Шмигаль нагадав, що в лютому цього року уряд підписав меморандум з очільниками найбільших міст нашої держави, який дав змогу не підвищувати тарифи в опалювальному сезоні 2020—2021 років. 

«Це стало свідченням того, що центральна та місцева влада можуть знаходити правильні рішення і розумні компроміси, аби розвивати нашу державу і допомагати людям», — зазначив Денис Шмигаль.

Разом із народними депутатами уряд внесе зміни до бюджету і збільшить програму субсидій на 12 мільярдів гривень.

Місцеві бюджети отримають додаткові надходження

Прем’єр підтримав Президента в тому, що підписання меморандуму  із місцевою владою та НАК «Нафтогаз» дуже важливе. В основі документа — домовленість про те, що місцева влада не підвищуватиме тарифів на тепло і гарячу воду в цьому опалювальному сезоні порівняно з попереднім.

«Ми розуміємо, що бюджети частини громад не зможуть повною мірою самостійно покривати частину витрат підприємств теплопостачання. Тому з державного бюджету передбачено субвенцію громадам з незадовільним індексом податкоспроможності, яка покриває 80% дефіциту ТКЕ цих громад, із 4 кварталу цього року», — сказав очільник уряду.

Він зауважив, що громадам передадуть додатково 4% надходжень з податку на доходи фізичних осіб та залишать у місцевих бюджетах 2022 року 13,44% надходжень акцизу з пального.

Важливе питання меморандуму — постачання газу для бюджетних установ. Домовленості щодо ціни, за словами Прем’єра, теж досягнуто. «Нафтогаз» здійснюватиме відповідні поставки, адже вдалося знайти розумний компроміс, який забезпечить їх безперебійність. 

«Уряд стоїть на позиції того, що співпраця та робота як єдиного механізму всіх органів державної та місцевої влади — це фундамент для успішної реалізації будь-якої стратегії, реформи чи меморандуму. Тому наголошую, що ми завжди відкриті до конструктивного діалогу. Упевнений, що більшість місцевих керівників стоїть на таких самих позиціях», — наголосив Денис Шмигаль.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов поінформував, що технічна готовність до початку опалювального сезону в регіонах становить 99%. Підготовлено 19 тисяч котелень та 19 тисяч кілометрів теплових мереж, 5 тисяч центральних теплопунктів. Готові до опалювального сезону і понад 150 тисяч будинків, що становить близько 99% загальної готовності. Показник готовності навчальних, медичних та культурних закладів — понад 99%.

Тож уряд створив усі передумови для своєчасного та безперебійного проходження опалювального сезону. Він звернувся до керівників органів місцевого самоврядування із проханням максимально контролювати ситуацію на місцях.

Очільник Мінрегіону зауважив, що у роботі уряду на наступні роки пріоритетними будуть заходи з енергоефективності та енергозбереження. Нині це європейський і навіть світовий тренд. І він має обов’язково стати українським.

Отже, сторони підписали меморандум і домовилися докладати максимум спільних зусиль, аби поточний опалювальний сезон гарантовано відбувся без неприємних сюрпризів для українців.

Щоб не потонути у смітті

Гостре нині для України питання сортування та переробки побутових відходів, яке жваво обговорювали та дискутували під час засідання конгресу.

Заступниця керівника Офісу Президента Юлія Свириденко наголосила, що Україна, на жаль, нині просто потопає у смітті, і ситуація дедалі погіршується. За її даними, лише за минулий рік у нашій країні утворено 462 мільйони тонн відходів.

«З них 79,5% — це відходи видобувної промисловості, 6% — металургії, 1,6% — сільськогосподарські, і здається, що 2,5% твердих побутових відходів — не найбільша наша проблема. Проте насправді це найскладніше керований вид відходів, і це відчувається щодня», — зазначила вона.

Щороку в Україні утворюється 10 мільйонів твердих побутових відходів, і лише 79% населення охоплені послугами з вивезення ТПВ, 93% яких вивозять на сміттєзвалища. Юлія Свириденко уточнила, що в Україні існує понад 33 тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ і 6 тисяч сміттєзвалищ, які складно вважати контрольованими.

«Ми вважаємо, що все-таки необхідно прийняти рамковий законопроєкт, довкола якого вже давно точаться дискусії, про управління відходами. Саме він дасть змогу встановити правила і розробляти інші секторальні законопроєкти у цій галузі», — підкреслила заступниця глави ОП.

Вона зауважила, що, згідно з рішенням РНБО, усі громади до кінця року мають створити регіональні плани управління відходами, які стануть частиною національного плану.

Житомирський міський голова Сергій Сухомлин зазначив, що з річного обсягу твердих побутових відходів можна видобути до мільярда кубометрів газу. Проте, на його переконання, потрібні стимули, щоб об’єднані територіальні громади змінювали поводження із твердими побутовими відходами. Зокрема, потрібно залишати кошти на місцях, щоб у громад був ресурс для модернізації полігонів і створення підприємств із переробки сміття.

Він зауважив, що жодна громада не може самотужки побудувати сміттєпереробний завод чи полігон — для цього потрібне об’єднання громад і координація обласних адміністрацій і рад.

Якісна питна вода — для всіх

Представники влади різних рівнів, фахівці обговорили актуальне питання забезпечення українців якісною питною водою.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов зазначив, що на сьогодні лише 69% українців мають доступ до централізованого питного водопостачання, 48% —  до централізованого водовідведення. В аварійному стані перебувають понад 30% мереж та насосних агрегатів. Тому, за його словами, Державна цільова програма «Питна вода України» у 2022 році потребуватиме фінансування на рівні 5,23 мільярда гривень. 

 «Обсяг фінансування завдань програми — 28,5 мільярда гривень, з них коштом державного бюджету — 16,9 мільярда», — уточнив урядовець.

Більшу частину коштів планують спрямувати на будівництво та реконструкцію водопровідних мереж. Міністр підкреслив, що у проєкті держбюджету на наступний рік потрібно передбачити відповідне фінансування. Залучатимуть іноземні інвестиції. Так буде реалізовано проєкти спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Втілюватимуть і проєкти в межах рамкових угод між урядами України, Японії і Франції.

У межах програми «Питна вода» буде реалізовано понад 1,7 тисячі інфраструктурних проєктів у регіонах. Насамперед ідеться про будівництво нових та реконструкцію наявних об’єктів у галузі водопостачання та водовідведення із застосуванням новітніх технологій. Реконструюватимуть водозабірні споруди, будуватимуть станції доочищення води у системах централізованого водопостачання.