Церкву Св. Юра у Дрогобичі називають поемою в дереві, шедевром українського бароко. 2013 року вона разом з іншими дерев’яними храмами України та Польщі ввійшла до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У липні того самого року виграла грант Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини.
Після успішної реставрації стінопису цього храму, яку провели львівські фахівці під керівництвом Олега Рішняка та Оксани Садової за грантові кошти, настала черга іконостасу. Удруге знайти такого мецената, як американський фонд, було малоймовірно, проте прагнення іноді реалізуються.
Із торішнього вересня музей «Дрогобиччина» розпочав перемовини з керівництвом Національного науково-дослідного реставраційного центру України в особі генерального директора Світлани Стрєльнікової про можливість реставрації іконостасу. Після його обстеження київські фахівці прийняли позитивне рішення. Тож ікони й декоративні конструкції іконостасу ввійшли до плану роботи ННДРЦУ на 2020 рік, який фінансують із державного бюджету.
За кілька століть іконостас зазнав численних пошкоджень і втрат дерев’яних конструктивних елементів. Як зазначено в реставраційному завданні на розроблення науково-проєктної документації, іконостас перебуває «в незадовільному стані, має втрати та пошкодження поліхромії, різьби й ікон. Частина елементів каркасу пізніші й дисонують. Іконостас потребує проведення комплексу наукових досліджень і консерваційно-реставраційних заходів».
Великої шкоди іконостасу завдали різні непрофесійні втручання в іконопис і різьблення. На початку XIX століття проводили великий ремонт церкви, втручалися і в іконостас. Про це його поновлення 1822 року свідчить напис під празничковою іконою св. Юрія. Образи іконостасу, які малював Стефан попович Медицький 1659—1669 років, поновлювали й пізніше: 1902, 1950, 1959, 1980-х років. Про це збереглися написи.
Нині іконостас демонтували згідно із проєктом Сергія Пінковського. Науковці ННДРЦУ проведуть усі доступні фізико-хімічні дослідження. За допомогою рентгену визначать стан збереженості нижніх, більш ранніх шарів живопису і загальний стан основ. Хімічний аналіз визначить склад пігментів і дасть змогу встановити час виконання деяких нашарувань, а шліфи зрізів живопису — простежити побудову фарбових шарів. Допоможе у прийнятті рішень реставраторам і рентгенофлуоресцентний аналіз левкасів.
Усі дослідження з ретельним візуальним вивченням стану збереженості іконостасу та пропозиції подальших консерваційних дій планують обговорити на розширеній науковій нараді ННДРЦУ з найкращими фахівцями країни, залучивши істориків і мистецтвознавців.
Істотні корективи у втілення важливого реставраційного проєкту ледь не вніс карантин, який на кілька місяців затягнув роботу. Щойно транспортне сполучення відновили, до Дрогобича прибули фахівці ННДРЦУ Тетяна Бичко, Володимир Папушенко, Михайло Білошицький та Олексій Тихоновський. Цього разу вони приїхали до церкви Св. Юра, щоб демонтувати іконостас і підготувати його до транспортування, яким зайнялася спеціалізована фірма «Кунсттранс-Київ».
Святоюрський храм популярний серед туристів. Щоб численні відвідувачі отримали цілісне уявлення про дрогобицьку поему в дереві, музейники вирішили виготовити фотокопію іконостасу способом широкоформатного друку і встановити її на час реставрації.
Алла ГЛАДУН,
директор музею «Дрогобиччина»
Львівської області,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+