Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства оприлюднило для публічного обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства». Таким центральним органом є Держпродспоживслужба.

У пояснювальній записці до законопроєкту необхідність його ухвалення обґрунтована тим, що хоч згадану службу утворено ще у вересні 2014 року, у деяких законах та інших нормативних актах залишилися посилання на інші державні органи, які з утворенням цієї служби припинили діяльність. Однак і тепер, згідно з положеннями цих нормативних актів, у суб’єктів господарювання вимагають дозвільні документи, які колись видавали вже ліквідовані органи. Зазначимо: це призводило до порушень законодавства та корупційних дій. Не кажучи вже про те, що ці ліквідовані органи значною мірою дублювали повноваження один одного й у певних нормативних актах це дублювання залишилося.

Залишки минулого

Тому й виникла потреба в «оптимізації функціоналу Держпродспоживслужби», як ідеться в пояснювальній записці.

Відповідно до цього завдання запропоновано внести відповідні зміни до 26 законів, перелік яких додається. Це закони «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та інші.

Запропоновано замінити у чинних законах згадки про ліквідовані органи виконавчої влади на існуючі, відповідно і щодо їхніх повноважень, скасувати права ліквідованих державних органів на прийняття нормативних актів, видачу дозвільних документів тощо. Натомість у разі прийняття законопроєкту державні фітосанітарні інспектори матимуть право відбирати зразки ґрунту, води, насіння, рослин, сільськогосподарської продукції і сировини рослинного походження, а також засобів захисту для перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про захист рослин.

Нині вони такого права не мають, що призводить до порушень зокрема аграрними господарствами засад екологічної безпеки. Такий контроль дасть змогу виявляти на ринку України фальсифіковані засоби захисту рослин.

Запропоновано й інші заходи з удосконалення контролю у сферах, що стосуються діяльності Держпродспоживслужби. Ухвалення цього закону, на думку його розробників, дасть змогу створити ефективну, дієву систему державного контролю у сфері повноважень Держпродспоживслужби, зменшити навантаження на бізнес і унеможливити поширення карантинних шкідників і хвороб територією України.

Наше м’ясо торує шлях за кордон

Завдання, що стоять перед Держпродспоживслужбою, не зводяться лише до контролюючих. Це довело недавнє підписання Меморандуму про співпрацю між державною службою та громадською галузевою Асоціацією м’ясного бізнесу з метою розвитку експорту м’яса та м’ясних продуктів у 2021—2025 роках.

Коментуючи його, голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька наголосила: «Держпродспоживслужба всебічно сприятиме підтримці українських виробників м’яса та м’ясних продуктів у міжнародній торгівлі, створенню нових можливостей та розвиткові м’ясної галузі загалом».

Як відомо, важливий напрям розвитку міжнародної торгівлі — відкриття нових ринків збуту. Цьому державна служба активно сприятиме.

Владислава Магалецька наголосила, що активно тривають перемовини про розширення присутності українських продуктів тваринництва на ринках Китаю, Індії, Мексики, Канади, Малайзії, Південної Кореї тощо. У цьому зв’язку головне завдання Держпродспоживслужби — подолання технічних перешкод в міжнародній торгівлі та забезпечення державних гарантій стосовно дотримання вимог країн-партнерів щодо якості української продукції. Адже ці вимоги у різних країнах відрізняються, інколи істотно, і це треба завчасно довести до відома вітчизняних виробників.

«Співпраця з Держпродспоживслужбою — це важливий крок, що наближає нас до відкриття нових ринків збуту та лідерства у глобальному ринку продуктів, виготовлених в Україні», — зазначив з цього приводу виконавчий директор Асоціації м’ясного бізнесу Микола Бабенко. За його словами, ключові напрямки експорту — країни Азії й Африки. До Саудівської Аравії протягом січня — квітня експорт становив понад 50 мільйонів доларів.

Важливий напрям підтримки вітчизняних виробників м’яса — боротьба з фальсифікатом. Як повідомляє Держпродспоживслужба, її працівники лише у першому кварталі цього року вилучили 5,4 тонни фальсифікованого м’яса. Це питання обговорювали під час зустрічі Владислави Магалецької з Миколою Бабенком.

Держава сприятиме розвитку галузі

А головне, від чого залежить подальший розвиток експорту української м’ясної продукції, — це її наявність. Тобто все починається з розвитку самої вітчизняної м’ясної галузі. З цього приводу Владислава Магалецька під час зустрічі з Миколою Бабенком зазначила: «Важливо, щоб вітчизняні виробники зазначених галузей мали можливості для зростання, а українські споживачі отримували якісну та безпечну продукцію».

Такі можливості для зростання надає уряд — 12 травня ухвалено постанову про розширення обсягів державної підтримки тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції й удосконалення механізму її надання. На це уряд цього року передбачив 1,15 мільярда гривень. 

Відтепер програму державної підтримки доповнено двома новими напрямами — дотації за утримання кіз та овець і за приріст поголів’я корів. З 50 до 80% збільшено часткове відшкодування вартості придбаних сільгоспвиробниками племінних тварин (зокрема бджіл) та генетичного матеріалу. Часткове відшкодування вартості будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм та комплексів зросло із 30 до 50%, а для сільськогосподарських кооперативів — до 70%.

Відтепер підвищено до 50% часткове відшкодування вартості об’єктів зі зберігання та переробки зерна. Ця остання позиція нібито не стосується тваринництва, але так лише здається, адже зерно є важливою складовою кормів, а переробка зерна передбачає, зокрема, і виготовлення цих кормів. Така державна підтримка дасть змогу знизити їхню вартість, що нині є проблемою для тваринників.

А наприкінці варто зауважити, що один із пунктів згаданого меморандуму — запровадження щорічного заходу під промовистою назвою Місяць м’яса. Його мета — стимулювання попиту на м’ясо і відповідно збільшення його споживання шляхом стабілізації цін на ринку м’яса та м’ясних продуктів, формування стабільного та прогнозованого ринку. Адже нині в Україні середньорічне споживання м’яса на одну людину найнижче з-поміж країн Європи — 45 кг, тоді як в інших країнах удвічі більше, що відповідає рекомендованим медичним нормам. Інша річ, що цей показник залежить від купівельної спроможності населення, а це вже поза компетенцією тваринників.