Новий навчальний рік уперше з часів Другої світової війни розпочався не на всій території України. В її окупованій частині за парти не сіли ні учні, ні студенти. Чимало з них для продовження освіти переїхали в інші регіони.
На робочій нараді з керівниками вищих навчальних закладів щодо імплементації Закону України «Про вищу освіту» Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк подякував керівникам вишів, які прийняли до своїх лав студентів із Криму та Донбасу.
Дві мети від уряду
«Загалом 1600 студентів із Криму вже переведено до вищих навчальних закладів України, більш як 11 тисяч студентів з Донбасу вступили на перший курс. Від імені уряду дякую вам за те, що ви дали змогу дітям із Криму і Донбасу навчатися, — зазначив Прем’єр і додав: — Молодь, яка знає, що таке європейські цінності, свобода, знає, що найвища цінність — це людина і країна, в якій вона живе, повинна здобути освіту, роботу і майбутнє в нашій країні».
Попри воєнні дії на сході, зруйновану економіку східного регіону, станом на 1 вересня уряд заплатив усі борги в галузі освіти по місцевих бюджетах та на державному бюджеті. Нині, за словами керівника уряду, ключовим питанням, яке Міністерство освіти і науки має вирішувати разом із Міністерством соціальної політики, є прив’язка освіти до ринку праці. Слід покінчити із практикою, коли освіту здобувають не за принципом доцільності, а популярності. Тут потрібно орієнтуватися на цілі, які ставить держава.
«Перша мета для нас, — цитує слова глави уряду департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, — стати одним зі світових лідерів на ринку продовольства. А це АПК, сильні менеджери. Друга мета — це енергетика. Там і економісти потрібні, і юристи, і, звичайно, енергетики».
Закон «Про вищу освіту» нинішня партія влади починала розробляти ще тоді, коли перебувала в опозиції й не надто сподівалася, що парламент схвалить його у найближчому майбутньому. Однак ситуація змінилася, і нині відбувається широка дискусія щодо того, якою буде нова система вищої освіти в Україні.
«Закон хороший, — констатував Прем’єр. — Практично все, чим ми займалися протягом останніх трьох років, знайшло відображення в цьому законопроекті. Але в нас у країні багато хороших законів, єдина проблема — довгий шлях від закону до його виконання. Тому закон — це інструмент, обов’язковий текст. І він нічого не вартий без людей, які виконують цей закон, без бажання ректорів».
Їм, як мовиться, і прапор у руки. Йдеться про реальний статус автономії вищого навчального закладу. Згідно з новим законом, Міністерство освіти і науки повинно займатися напрацюванням державної політики, а не керувати вишами, призначати ректорів, маніпулювати державним замовленням.
Однак автономія вишів — хоч і приваблива річ, проте не всім доступна. На переконання Арсенія Яценюка, тільки той навчальний заклад може бути незалежним, який сильний.
«Кожен з ваших вишів і ви персонально, — звернувся глава уряду до керівників навчальних закладів, — повинні продемонструвати, що ви сильні й не боїтеся відповідальності. Тому що до вас прийшла відповідальність самостійно робити навчальні плани, програму, самостійно приймати рішення, які ще в поточному році приймають централізовано уряд і міністерство».
Він повідомив, що розроблено механізм забезпечення якості освіти. Відтепер державне замовлення буде йти тільки на ті виші, які дають якісну освіту. Мовляв, тільки так можна підвищити якість освіти і зменшити кількість неефективних вишів, які видають папірці з назвою «диплом».
Випускників готують із… садочків
Уже з наступного року запрацює Агентство забезпечення якості освіти. Саме через нього керівники вишів боротимуться за значні ресурси, які держава виділятиме на освіту. За словами Прем’єра, загальний бюджет освіти — 100 мільярдів гривень, з яких 16 мільярдів дає центральний бюджет безпосередньо на державне замовлення. Ще 10 мільярдів гривень виші отримують зі спецфонду.
Зміниться й підхід до виплати стипендій. Уже розроблено законопроект про єдиний стипендійний фонд країни: «Стипендія — це не соціальна пільга, — наголосив Арсеній Яценюк. — Стипендія — це стимул. Наша пропозиція — створити єдиний стипендійний фонд і ухвалити рішення про те, як, кому і на яких підставах виплачувати стипендії».
Але все це спрацює тільки за умови, якщо вдасться належним чином підготувати випускника в садочку і середній школі. «Закон про освіту, — вважає Прем’єр, — дошкільну, середню і професійно-технічну — це фундамент для якісного приміщення, яке називається «вища освіта». А якщо немає фундаменту — це картковий будинок».
Арсеній Яценюк підтримав ідею, згідно з якою частина фінансування дошкільної освіти йде через державний і місцеві бюджети, а частина наповнюватиметься завдяки приватній ініціативі. Тому, хто створюватиме дитячі садки, держава надасть податкову пільгу, аби лиш вони забезпечували місцями дітей і створювали нові робочі місця для дорослих.
Що ж до перспектив розвитку вищої освіти, від якої залежить майбутнє країни, то глава уряду великі надії покладає саме на керівників вишів. Разом із ними він готовий докласти всіх зусиль, щоб «українське майбутнє, українська молодь отримали належну, якісну і потужну освіту». Адже у нас все для цього є. Основне — воля і бажання.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+