Кабінет Міністрів ухвалив надзвичайно важливе рішення, яке розширює можливості груп протиповітряної оборони, створених на підприємствах. Зміни передбачають додаткове оснащення таких груп озброєнням і засобами ураження, що дасть змогу підвищити ефективність захисту об’єктів від ворожих повітряних загроз.

За словами Прем’єр­міністра Юлії Свириденко, уряд уніс зміни до експериментального проєкту із залучення підприємств до державної системи ППО, ухваленого в листопаді 2025.

Очільниця уряду означила нові вимоги:

1) розширення участі — підприємства критичної інфраструктури незалежно від форми власності можуть створювати групи ППО;

2) чіткі вимоги та навчання — запроваджено кваліфікаційні вимоги до складу груп ППО; персонал проходитиме навчання та сертифікацію в закладах, які визначить Міністерство оборони;

3) прозорі правила обліку — оновлено порядок інвентаризації, зберігання, обліку та використання засобів протиповітряної оборони і боєприпасів;

4) тимчасове надання озброєння — командування Повітряних сил ЗСУ зможе тимчасово передавати підприємствам засоби ППО та боєприпаси в межах індивідуального рішення щодо кожного підприємства, йдеться про озброєння, яке наразі не використовують бойові підрозділи.

У разі використання боєприпасів поповнення здійснюватиметься за спрощеною процедурою на підставі акта про фактичні витрати.

«Усі рішення ухвалюють під контролем військового командування в межах єдиної системи протиповітряної оборони ЗСУ», –— наголосила Юлія Свириденко.

Раніше механізм експериментального проєкту передбачав лише закупівлю засобів ППО самими підприємствами. Відтепер для виконання завдань ППО підприємствам в межах експериментального проєкту тимчасово передаватимуть озброєння зі складів військових частин ЗСУ, яке на цей момент не використовують у бойових підрозділах. Механізм дасть змогу оперативно посилити спроможності груп ППО за рахунок засобів, які підприємства не можуть отримати іншими шляхами.

Групи ППО, створені на підприємствах, працюють під керівництвом військового командування в межах єдиної системи управління Повітряних сил, інтегровані в загальну систему протиповітряної оборони держави та виконують завдання із захисту об’єктів від зловорожих повітряних атак.

Змінено підхід до кодифікації зброї

Міністерство оборони змінює підхід до кодифікації озброєння і військової техніки, щоб скоротити час від розроблення виробу до його постачання в підрозділи Сил оборони.

Уряд ухвалив зміни до трьох постанов, які реформують процедури кодифікації та спрощують певні регуляторні вимоги. Раніше технічна оцінка виробу була прямо пов’язана з підтвердженням потреби державним замовником. Якщо таку потребу не було визначено або погоджено, виріб фактично не проходив кодифікацію, що уповільнювало процес і відкладало можливість його закупівлі. Оновлений підхід дає змогу розділити технічну оцінку та планування закупівель, що значно прискорює вихід нових рішень на ринок оборонної продукції. Кодифікація більше не потребує підтвердження нагальної потреби від держави; виріб може пройти кодифікацію незалежно від поточних планів закупівель.

Технічні умови затверджує виробник, їх реєструють без погодження державного замовника; виробник несе повну відповідальність за їхній зміст.

Боєприпаси: кодифікація можлива без додаткових демонстраційних випробувань, якщо державний замовник уже був залучений до попередніх.

Безпілотні системи та засоби РЕБ тактичного рівня: під час закупівлі достатньо сертифіката якості від виробника; додаткові процедури державного контролю не застосовуються; відповідальність за якість повністю покладено на виробника.

Вибухові речовини внесено до переліку товарів, які можна закуповувати за спрощеним оборонним порядком; це дає змогу оперативно забезпечувати військових боєприпасами та необхідними вибуховими речовинами.

«Ми відкрили ринки для дронів, РЕБ, НРК, ракетних та інших інноваційних рішень, спростили бюрократію й створили умови для розвитку українських виробників. Саме тому в Україні сформувалися цілі технологічні ринки, яких раніше не існувало. На початку вторгнення в Україні було сім компаній, які робили дрони. Нині — понад 500. РЕБ — було дві компанії, тепер — 200. Приватних компаній, які виробляли ракети, не було зовсім, а нині їх більш ніж 20. НРК — було нуль компаній, стало понад 100», — зазначив міністр оборони Михайло Федоров.

Спрощення кодифікації — наступний крок, щоб пришвидшити розвиток технологій і скоротити цикл від розроблення зброї до її постачання на фронт. Так Україна зможе швидше досягти цілей війни — зупинити просування ворога на полі бою й залишатися попереду в кожному технологічному циклі.

Щодо споживання електричної потужності

За пропозицією Міністерства енергетики уряд вніс зміни до Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності. Передбачено зокрема, що до розподіленої генерації, яка забезпечує електроенергією не менш як 80% споживачів, приєднаних до однієї лінії, не будуть застосовувати графіки погодинних відключень.

«Таким чином держава заохочує встановлення нових об’єктів розподіленої генерації та залучення їхніх потужностей до загальної енергосистеми. Це зробить нашу енергетику сильнішою та стійкішою до ворожих атак та забезпечить додатковий ресурс для балансування генерації та споживання», — наголосив перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

Постановою запроваджено дієвий механізм, який гарантує, що перевагами скористаються саме ті, хто має на це право. Оператор системи розподілу аналізуватиме фактичні обсяги покриття розподіленою генерацією споживачів. Якщо вони становитимуть менш як 80%, до таких ліній застосують погодинні графіки.

Схвалені зміни напрацьовано на виконання рішення Штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Києві та області.

На оздоровлення дітей

Кабінет Міністрів підтримав постанову Мінсоцполітики щодо оплати оздоровлення та відпочинку дітей у 2026 році. Ідеться про забезпечення безоплатним оздоровленням та відпочинком дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, а також дітей військовослужбовців ЗСУ, Державної прикордонної служби, НГУ, осіб рядового і начальницького складу ДСНС, поліцейських, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, а також дітей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

На оздоровлення дітей 2026 року держава передбачила понад 740 млн грн. Це дасть змогу охопити послугами майже 30 тисяч дітей, зокрема 15 тисяч відпочинуть у Міжнародному дитячому центрі «Артек».

«Ми системно підтримуємо дітей, які найбільше постраждали від війни. Наше завдання — дати їм змогу відновитися, відчути безпеку і підтримку. Держава бере на себе оплату оздоровлення та відпочинку для дітей військових, ветеранів, ВПО та інших родин. Це допоможе відновити їхнє фізичне та психологічне здоров’я», — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.

Кабінет Міністрів призначив оновлений склад наглядової ради НАК «Нафтогаз України» на підставі подання номінаційного комітету. Відбір відбувся з дотриманням повної відкритої конкурентної процедури — з урахуванням професійних заслуг кандидатів. Про це повідомила Юлія Свириденко.

Наглядова рада складається з шести членів. Незалежні міжнародні члени: Роберт Шлешинський, Ерік Расмуссен, Данкан Найтінгейл, Тор Мартін Анфіннсен. Усі вони фахівці з багаторічним досвідом роботи в енергетичному секторі.

Роберт Шлешинський (Польща) — експерт із корпоративного управління та енергетики. Ерік Расмуссен (Данія) — експерт у галузі фінансування енергетики та інфраструктури, зокрема в ЄБРР. Працював над реформою корпоративного управління державних підприємств України, зокрема в НАК «Нафтогаз України». Данкан Найтінгейл (Канада) спеціалізується на операційному управлінні видобуванням і розвитку енергетичних активів. Очолював наглядову раду ПАТ «Укрнафта», зокрема впроваджував практики ОЕСР. Тор Мартін Анфіннсен (Норвегія) обіймав керівні посади в норвезькому енергетичному гіганті Equinor. Як чинний член наглядової ради НАК «Нафтогаз України» забезпечує безперервність управління та впровадження європейських стандартів.

Представники держави в наглядовій раді: Анна Артеменко — заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства, Костянтин Мар’євич — державний секретар Кабінету Міністрів України (переобраний член ради).

«Паралельно завершуємо оновлення наглядових рад всієї енергетичної галузі: Центренерго, «Українські розподільні мережі», Укренерго, Укргідроенерго, «Оператор ГТС України» та інших», — поінформувала Юлія Свириденко.