За підсумками засідання уряд ухвалив важливі рішення щодо зміцнення спроможності громад, вдосконалення законодавства та поглиблення міжнародної співпраці.
Затверджено Державну програму розвитку міжнародного територіального співробітництва на 2025—2027 роки. Програма зосереджена на розбудові та зміцненні міжнародних партнерств на регіональному та місцевому рівнях, розвитку транснаціонального співробітництва (зокрема активної участі у Стратегії ЄС для Дунайського регіону та у Карпатському регіоні). А також на реалізації проєктів та програм міжнародного територіального співробітництва. Рішення має підвищити ефективність взаємодії громад з іноземними партнерами, зміцнити міжрегіональну співпрацю та сприяти розвитку прикордонних територій.
Також уряд ухвалив рішення, спрямовані на синхронізацію регіональної політики України з європейськими стандартами. Внесли зміни до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки, оновивши пріоритети та забезпечивши їх синхронізацію з підходами політики згуртованості ЄС.
Актуалізовано підходи до продовження реалізації завдань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Чинну Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні доповнено особливостями реалізації в умовах воєнних викликів і підготовки до членства в ЄС. Оновлений документ окреслює вісім ключових тематичних векторів для реформи: територіальна основа, інституційна спроможність, участь жителів, розподіл повноважень/ресурсів, якість послуг, законність, євроінтеграція та післявоєнна відбудова.
«Концепція місцевого самоврядування залишається базовим ідеологічним документом реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Вона визначила мету, принципи та візію змін, завдяки яким громади стали сильнішими, самостійнішими та стійкішими зокрема в умовах повномасштабного вторгнення. Проте нові виклики потребують актуалізації інструментів і підходів, адже реформа з децентралізації не зупиняється, а навпаки, залишається одним з головних напрямів розвитку держави», — наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Упродовж 2025 року команда Мінрозвитку працювала над документом у тісній взаємодії з народними депутатами, фаховими експертами, асоціаціями органів місцевого самоврядування та представниками Ради Європи. Проведено регіональні консультації в містах Одеса, Полтава, Львів та Київ, у яких взяли участь понад 600 представників з усіх областей України. Найбільшу частку учасників регіональних консультацій становили представники органів місцевого самоврядування всіх рівнів та їхніх асоціацій.
Оновлений документ логічно структуровано в чотири тематичні блоки. У них висвітлено історію впровадження реформи з 2014 року, окреслено ключові виклики, запропоновано рішення для їх подолання та визначено завдання на найближчу перспективу. Серед пріоритетів: підготовка законодавчих змін, посилення спроможності громад, узгодження місцевого самоврядування з нормами європейського права, а також інтеграція децентралізації у процес відновлення країни. Ці напрями об’єднано у вісім ключових тематичних векторів: територіальна основа, інституційна спроможність, участь жителів, розподіл повноважень і ресурсів, якість послуг, законність, євроінтеграція та післявоєнна відбудова.
Передбачено, що документ стане основою для подальшого розроблення плану заходів з реалізації, який охоплюватиме конкретні кроки, терміни виконання та відповідальних виконавців. До підготовки плану буде залучено представників місцевого самоврядування, профільних асоціацій, експертної спільноти та міжнародних партнерів.
Ще одним важливим рішенням, яке підтримали урядовці, стало оновлення програми «єВідновлення». Зокрема, уточнено середню вартість ремонтних робіт для компенсацій за пошкоджене житло. Це дасть змогу зробити розрахунок компенсацій точнішим відповідно до актуальних ринкових цін. Завдяки цьому люди отримають відшкодування, що відповідає реальній вартості ремонтних робіт. Оновлення вартості робіт стосуватиметься всіх громадян, які подають заяви на компенсацію за пошкоджене майно. Граничні суми компенсацій залишаються незмінними.
На виїзному засіданні в Харкові уряд ухвалив важливі рішення, спрямовані на закриття першочергових потреб прифронтових громад. «Розподіляємо кошти відповідно до найбільших ризиків і потреб областей», — наголосила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
Зокрема, спрямували додаткові 665,4 млн грн на закупівлю пального для дев’яти прифронтових регіонів.
«Цей ресурс забезпечить роботу резервних джерел живлення для об’єктів життєзабезпечення — лікарні, школи, укриття, водоканали. Якщо внаслідок обстрілу пошкоджено мережу, саме генератори забезпечать безперебійну роботу соціальної та критичної інфраструктури», — зазначила очільниця уряду.
Спрямовано загалом 1,8 млрд грн з резервного фонду на утримання важливих доріг у прифронтових областях. За словами Прем’єр-міністра, таке рішення ухвалили зокрема за численними зверненнями від ЗСУ. Ці дороги забезпечують логістичні, санітарні та гуманітарні потреби війська і цивільного населення.
1,46 млрд грн надано для Агентства відновлення на дороги державного значення в Харківській, Миколаївській та Одеській областях.
Ще 306 млн грн буде спрямовано обласним військовим адміністраціям на дороги місцевого значення в Миколаївській та Херсонській областях. Дорожнє покриття у прифронтових регіонах пошкоджене внаслідок обстрілів і зношене через інтенсивне використання. Передбачені кошти дадуть змогу провести необхідні роботи якнайшвидше.
Також розподілено 1,6 млрд грн додаткової дотації за IV квартал 2025 року на підтримку місцевих бюджетів, зокрема для бюджетів прифронтових областей.
Ми в Google+