Голова правління комерційного банку «Хрещатик»
Дмитро ГРИДЖУК

Попри те що Сенат США ухвалив план збільшення ліміту держборгу і, таким чином країна уникнула дефолту, економічна ситуація як в Америці, так і у країнах єврозони залишається досить непростою. Це все дає підстави для прогнозування найближчим часом так званої другої хвилі кризи. Про можливість такого неприємного сценарію, в тому числі і для України, кореспондент «Урядового кур’єра» розмовляє з відомим банкіром, головою правління комерційного банку «Хрещатик» Дмитром ГРИДЖУКОМ.

— Дмитре Миколайовичу, чи справді варто перейматися ситуацією у світових фінансах, особливо в єврозоні, і чим це загрожує вітчизняному банківському сектору?

— Події на ринках розвинених країн і країн трансформаційної економіки, аналіз трендів світових фінансових ринків дають підстави для прогнозу: можливість входження світової економіки у нову кризу існує. Погіршення багатьох показників у Сполучених Штатах Америки — слабкий рівень відновлення промисловості, зниження майже вдвічі очікуваного приросту ВВП, мінімальні споживчі витрати вже протягом півроку тощо — аналітики, зокрема Дік Боув з каналу CNBC, пов’язують не стільки з макроекономічними, скільки із законодавчими факторами, що свідчить про подальше поглиблення ситуації. При цьому, як підкреслює голова ФРС Бен Бернанке, кредитно-грошова політика не може і не повинна бути панацеєю.

Весь тягар проблем із суверенним боргом на фоні досить скромних темпів економічного зростання відчувають на собі й європейські банки. Головна причина для тривоги тут — «ефект доміно», тобто хвиля, що накриває одну за другою країни з недостатнім рівнем диверсифікації ризиків в економіці. Така хвиля  може серйозно зашкодити окремим європейським банкам, насамперед тим, що працюють у межах однієї країни. Все це, безумовно, позначається на загальному стані світової економіки.

— Тож тривога нашого Прем’єра умотивована?

— Для мене цілком очевидно, що дуже непроста боргова ситуація в країнах Європи і Сполучених Штатах продукує певні ризики для України. Поки що сприятлива динаміка більшості макропоказників вітчизняної економіки викликає оптимізм: суттєво скоротився бюджетний дефіцит, частково впроваджено реформи, обумовлені у Меморандумі МВФ, та ін. Це, до речі, стало підставою для Fitch Ratings поліпшити прогноз довгострокових рейтингів України в іноземній та національній валютах зі стабільного на позитивний і таким чином потенційно полегшити Україні доступ до світових фінансових ресурсів. Але постійне залучення запозичень та їх неефективне з погляду економіки використання й збільшення боргів — це тупиковий шлях, оскільки борги завжди потрібно колись повертати, що досить яскраво зараз демонструють фінансові проблеми Греції, Італії, Іспанії та Сполучених Штатів.

Один з механізмів нейтралізації головного з ризиків — інфляції — вже задіяно НБУ, який впровадив цілий комплекс заходів на міжбанківському валютному ринку.

На біржі завжди гаряча пора. Фото з сайту masslife.com

— Це допоможе уникнути кризи?

— Світова економіка постійно перебуває у кризовому стані того чи іншого ступеня. Так, з 1970 року у світі відбулося 145 банківських криз. Додайте до них фінансові кризи і державні банкрутства — отримаєте 425 криз за 30 років. Це понад 10 криз на рік. Цікава статистика?!

А ось уникнути кризи можливо, на мою думку, ще й шляхом залучення інвесторів на фоні узгодження зі світовими стандартами правових і регуляторних умов ведення бізнесу, активізації кредитування реального сектору економіки тощо.

— З огляду на показники європейських банків повільне зростання кредитування навіть стає нормою життя?

— З урахуванням Базеля ІІІ, що встановлює нові стандарти ліквідності та ще жорсткіше ставлення до визначення критеріїв ризиків, насамперед кредитних, операційних та валютних, найближчі п’ять років, як підкреслюють аналітики компанії «Ernst&Young», темпи зростання обсягів банківського кредитування будуть поступатися загальним темпам економічного розвитку у країнах єврозони. Доступ до кредитів, особливо з боку населення і представників малого і середнього бізнесу, стане дещо обмеженим. Звідси — уповільнення економічного відновлення, зниження ділової активності на фоні зростання показників безробіття та зниження соціальних витрат країн еврозони.

Банки, незважаючи на значні нормативні обмеження з боку центробанків, будуть скорочувати витрати і підвищувати норми прибутку для збереження дохідності, аби продовжувати приваблювати інвесторів. Банки, і не тільки європейські, будуть змушені шукати нові бізнес-моделі управління та нові напрями діяльності.

— А найгірший сценарій?

— Досить песимістичне запитання. Я б його так не ставив, бо завжди є вихід.

Як зазначив відомий фінансист Джордж Сорос, кризу в Євросоюзі можливо вирішити шляхом глибокої фінансової інтеграції, а саме: створити загальноєвропейський механізм управління банківською системою; забезпечити рівні умови стосовно одержання фінансової підтримки для країн з великими боргами і таких країн-кредиторів, як Німеччина; дати можливість усім країнам єврозони стати конкурентоспроможними.

Подібна матриця цілком спрацює і у вітчизняному банківському секторі, який потребує консолідації з метою підвищення капіталізації, формування довгострокової бази фондування, аби мати можливість вибудовувати тривалу лояльну політику стосовно фінансової підтримки своїх клієнтів. А це — і поява нових якісних позичальників, і активізація кредитування, і налагодження взаємодовірчих відносин між сторонами кредитної угоди тощо.

— Процеси М&A на вітчизняному фінансовому ринку начебто активізувалися...

— Так, але це насамперед стосується великих системних універсальних банків. З одного боку, для них синергетичний ефект зі збільшення доходів та економії витрат від таких об’єднань достатньо великий і продуктивний, але за такого зростання неминуче починають збільшуватися і подальші внутрішні витрати за стратегічними напрямами розвитку цих фінансових закладів. Тоді ці банки задля підтримання необхідного рівня дохідності йдуть на ринки цінних паперів, біржі, роблять додаткове залучення капіталу, аби заробляти більше, в тому числі на спекуляціях. Це знову додаткові ризики, особливо зважаючи на стан українського фондового ринку, який передусім має виконувати свої основні функції — інвестиційну і захисну, а тільки потім надавати додаткові можливості для заробітку за рахунок спекуляцій.

Проте поки що про дієвість будь-яких кроків на цьому ринку говорити зарано, хоча його регулюючий орган і фахівці активно працюють над розширенням спектра фінансових інструментів. Це — іпотечні і цільові облігації, вихідні цінні папери, українські депозитарні розписки та ін. Згадайте лише останні цифри, оприлюднені за підсумками І півріччя агентством Cbonds. Обсяг ринкових розміщень корпоративних і муніципальних облігацій зріс практично в 20 (!) разів — до 5 млрд грн. При цьому таке підвищення відбулося в основному за рахунок емісії банківських облігацій. І незважаючи на те що інвестори стали ретельніше вибирати об’єкти вкладень коштів, аналітики прогнозують збільшення обсягів ринкових випусків до 8 млрд грн.

— Як відомо, реформування пенсійної системи передбачає, що через два роки після початку діяльності Накопичувального фонду до впровадження другого рівня залучатимуться недержавні пенсійні фонди. Ваш банк є засновником одного з таких фондів…

— Так, НПФ «Хрещатик», засновником якого є банк «Хрещатик», створено у 2006 році. Дохідність його активів, наприклад, за 2010 рік становила 37,41%, а з початку діяльності — 91%. Такі результати є свідченням того, що стратегія інвестування активів фонду має бути досить виваженою та побудованою на класичних інвестиційних принципах. Тому переваги надаємо передусім вкладенню коштів у державні облігації, цінні папери надійних вітчизняних емітентів, депозити та депозитні сертифікати найбільш стійких банків, банківські метали тощо.

Із значними інвестиційними ресурсами другого рівня пенсійної системи працюватимуть компанії з управління активами і зберігачі, які обслуговують недержавні пенсійні фонди. І хоча на законодавчому рівні у минулому році до статутного і власного капіталу цих закладів висунуто підвищені вимоги, все ж таки варто шукати для НПФ нові привабливі і надійні фінансові інструменти.

Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Дмитро ГРИДЖУК. Народився на Івано-Франківщині 26 травня 1959 року. У 1985 році закінчив Одеський інститут народного господарства. У банківській системі — з грудня 1990 року. Банк «Хрещатик» очолив у 2000 р. Заслужений економіст України, кандидат економічних наук. На І Всеукраїнському конкурсі «Банки, яким довіряють ’2011» визнаний першим володарем призу пам’яті Вадима Гетьмана «Банкір, якому довіряють».

 У РОЗВИТОК ТЕМИ

 Дефолт країни відкладається

Як відомо, Сенат США, де Демократична партія має більшість, схвалив план підвищення ліміту держборгу і скорочення бюджетного дефіциту, після чого його підписав президент США Барак Обама.

Згідно зі схваленим планом, максимально допустимий рівень державного боргу буде підвищений на 2,4 трлн дол. за нинішнього рівня в 14,3 трлн дол. В обмін виконавча влада зобов’язується протягом 10 років скоротити бюджетні витрати.

План передбачає збільшення ліміту запозичень до 2013 р., а також створення в Конгресі комітету, який до кінця листопада розробить рекомендації щодо зменшення дефіциту.

Відразу ж після голосування міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings заявило, що схвалення американським Конгресом законопроекту про підвищення верхніх меж держборгу зробило ризик дефолту в США незначним.

Одразу ж на тлі заяви президента США Барака Обами про досягнення згоди щодо підняття «стелі» держборгу Америки почали зростати світові ціни на нафту, зокрема (вартість вересневих ф’ючерсів марки WTI (Light Sweet Crude Oil) на електронних торгах у Нью-Йорку 1 серпня підвищилася на 1,4 дол. за барель. Як вважають експерти, ейфорія, що з’явилася на ринку, може підштовхнути вартість нафти до верхньої межі поточного цінового діапазону.