Дарина ФІАЛКО
для «Урядового кур’єра»
НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ. Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків у столиці прикрасили три шедеври мистецтва часів Відродження у стилі бароко: полотна Тиціана Вечелліо, Гвідо Рені та гобелен, створений на основі композиції Рафаеля Санті. Відкриття виставки відбулося за участі Посла Італії в Україні Фабриціо Романо та міністра культури Леоніда Новохатька.
Гобелен брюссельських майстрів пережив кілька століть, але й донині «Дивний вилов риби» захоплює майстерністю виконання.
Фото Володимира ЗАЇКИ
Приїзд видатних мистецьких творів у столицю викликав хвилю зацікавлення, адже ці шедеври здебільшого не виїжджають за межі італійських музеїв. Живописний шедевр Тиціана «Венера та Адоніс» прибув із Національної галереї старовинного мистецтва у Палаццо Барберіні (м. Рим). А ось Музей старовинних скарбів Святої Оселі (м. Лорето) надав відразу два експонати — вівтарну картину Гвідо Рені «Ісус Христос» і гобелен «Дивний вилов риби». Представлена експозиція — один із рідкісних випадків, коли виставка тішить не кількістю творів мистецтва, а їхньою якістю.
Роздуми чи молитва? Наодинці з шедевром Гвідо Рені.
Щойно відвідувач переступає поріг експозиційної зали, одразу опиняється на «Дивному вилові риби». Так називається виріб брюссельської мануфактури, очолюваної Хендріком Маттенсом, найвідомішим нащадком династії брюссельських ткачів — гобелен XVII сторіччя завширшки 500 см і завдовжки 418 см. Основою композиції послужив один із картонів Рафаеля до серії гобеленів, які прикрашали Сікстинську капелу у святкові дні. «Цей твір визначається складністю свого виконання. У гобелені поєдналися композиційна майстерність Рафаеля й умілість ткачів, які змогли її втілити за допомогою вовни, срібних і золотих ниток», — резюмує куратор виставки Олена Живкова. В основу сюжету гобелена покладено Євангельську оповідь про невдалу риболовлю апостолів Петра й Андрія, які разом з іншими упродовж ночі не вловили жодної рибини. Однак тільки-но в човен ступив Спаситель, їхні тенета наповнилися.
Кохання Венери та Адоніса — одна з улюблених тем Тиціана.
І ось бачимо Спасителя вже на полотні «Ісус Христос» (XVII сторіччя) авторства знаного Гвідо Рені, який відіграв важливу роль у створенні певного типу католицьких образів, призначених для особистого поклоніння.
Ще один крок у минуле — глядач повертається до Ренесансу завдяки експозиції живописного твору «Венера та Адоніс», що належить пензлю Тиціана, знаного художника венеціанської школи. Історія полотна розвивається за сюжетом поеми Овідія «Метаморфози». Загалом кохання Венери та Адоніса було однією з улюблених тем Тиціана. У представленій картині художник зобразив епізод, що передував трагічній розв’язці їхніх стосунків: Венера міцно обіймає Адоніса, намагаючись втримати його й не відпустити на полювання. Однак Адоніс нехтує її почуттями та застереженнями і невдовзі гине від іклів вепра. На те, що юнак зробить крок в бік обов’язку, а не кохання, вказує й символічний Амур, який спить під деревами.
Фоторепортаж Володимира ЗАЇКИ