Карантин оголив і загострив багато проблем, зокрема домашнього насильства. Адже багато родин опинилися у чотирьох стінах через режим самоізоляції. Такі нові спостереження фахівців Луганського обласного центру соціально-психологічної допомоги. Тут відновили роботу «гарячої лінії», звернувшись на яку, можна отримати пораду і консультацію психолога, а в разі гострої необхідності — допомогу та перенаправлення потерпілих у спеціальний притулок.

Кількість звернень зростає

«Кількість звернень і дзвінків до нас збільшилася. І скарги, що людей замкнено у чотирьох стінах, а це провокує домашнє насильство, агресію та інші психологічні проблеми, чи не в кожному другому із дзвінків», — розповідає про власні спостереження психолог обласного центру соціально-психологічної допомоги Аліна Оберемок.

Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації на постійній основі фіксує збільшення кількості офіційних звернень із приводу вчинення домашнього насильства. Якщо у 2015 році на підконтрольній частині області було зафіксовано 622 офіційних звернення, то за підсумками 2019-го — 2701.

«Але нас не лякає ця статистика. Ми розуміємо, що за кожною цифрою, за кожним зверненням — доля конкретної сім’ї, людини. З іншого боку, якщо немає звернень, це означає, що десь ми не допрацьовуємо, люди до нас не йдуть, не знають, що можуть отримати допомогу. Статистика звернень — це певний результат тієї роз’яснювальної роботи, яку ми проводимо», — коментують ситуацію фахівці департаменту.

На Луганщині багато роблять для запобігання домашньому і гендерно зумовленому насильству. Постраждалим установи й служби надають комплекс психологічних, юридичних, медичних та інших послуг, працюють дев’ять мобільних бригад соціально-психологічної допомоги. На базі п’яти лікарень у гінекологічних відділеннях створено кабінети невідкладної анонімної медико-психологічної допомоги постраждалим від насильства.

На номери «гарячої лінії», яку організували з огляду на карантинні обмеження з ініціативи обласного департаменту соціального захисту населення, протягом місяця вже зателефонували понад 100 осіб.

«Це не обов’язково стосується домашнього насильства. Ідеться про будь-які психологічні проблеми в людини: панічні атаки чи посттравматичний синдром, агресію чи апатію. Та коли починаємо розмовляти, з’ясовуємо причини проблеми, і в її основі обов’язково лежить якесь насильство», — підкреслює психолог.

Ми відповідаємо за пораду

«Нещодавно зателефонувала 40-річна жінка. У неї панічні атаки на тлі обмеження руху — вона опинилася в замкненому приміщенні сам на сам із чоловіком, який планомірно намагався знищувати її особистість. Він обмежує її свободу в економічному плані й не випускає з дому», — розповідає психолог.

Що тут можна порадити?

«Ми розробили алгоритм дій у разі, якщо людина потерпає від домашнього насильства», — каже Аліна Оберемок. Серед них порада про «тривожну валізу» з документами й інструкція, як можна швидко піти геть. Та ось питання: куди? У Луганській області поки що тільки в перспективі створення притулку, де можна перебути деякий час.

«Проте якщо жінці потрібно, то ми готові надати комплекс соціально-психологічних послуг», — стверджує Аліна Оберемок. За її словами, розмістити таких постраждалих можуть кризові притулки Донецької та Харківської областей, а також у Києві. Протягом останніх двох-трьох років тут згадують з десяток схожих ситуацій. Зрозуміло, що на такий крок наважується небагато жінок і тільки у крайньому разі.

Але в базі «гарячої лінії» — й контакти всіх служб, установ, організацій у районах, містах і громадах Луганщини, які зобов’язані надавати підтримку людині, що потерпає від насильства. Нині в кожній громаді й навіть у старостинському окрузі за законодавством є персонально відповідальна посадова особа, зобов’язана реагувати на факти домашнього насильства.

Передовими в цьому питанні називають Новопсковську і Троїцьку ОТГ. У них уже з’явилися центри надання соціальних послуг. При цих центрах працюють мобільні бригади, тож якщо є потреба, виїжджають до родин, де зафіксовано домашнє насильство. І саме в цих громадах працюють у межах корекційної програми для кривдників. Тобто поставлено завдання змінити поведінку самого агресора.

Одужаймо за допомогою руханки!

За спостереженнями психолога, протягом карантину люди дедалі частіше звертаються зі скаргами на агресію, яку помічають у себе.

«Через обмеження, пов’язані з карантином, — усі у квартирі, і навіть діти не в школі чи садку. Іноді таке перебування вдома стає нестерпним. І ось дзвонить жінка, каже, що їй вже хочеться все навкруги поламати чи побити. Запитує, що робити», — розповідає психолог.

І що тут можна порадити?

«Щоб не виникало таких ситуацій або щоб звести їх до мінімуму, передовсім треба писати розпорядок дня для себе і дітей. Здавалося б, це дуже просто, але це допомагає. Коли людина структурує свої думки й дії, розуміє, в якій послідовності що робитиме, і найголовніше — навіщо їй це потрібно, часто бажання все зламати і агресивність минають, — розповідає Аліна Оберемок. — Ось і тій клієнтці запропонувала починати свій день із руханки-зарядки. Згодом вона передзвонила із вдячністю й дивувалася, чому сама раніше про це не подумала».

Інша ситуація — апатія.

«Телефонує молода жінка і каже: не знаю, як виходити з карантину і що взагалі робити. Мовляв, мабуть, у мене авітаміноз чи щось страшніше. Перелічує діагнози, які вичитала в інтернеті, й підозрює усілякі захворювання в себе. Але сімейного лікаря викликати остерігається, бо боїться заразитися коронавірусом», — згадує Аліна Оберемок.

Психолог з’ясував, звідки такий стан, як давно це почалося, що слугувало поштовхом. Виявляється, людину звільнили з роботи, а на ній відповідальність за старих батьків, хоч вона зараз фактично живе на їхню пенсію.

«Запитую, як сама уявляє вихід із ситуації. Із чого почала б розв’язувати свою проблему? Розмовляємо довго. І ось вона сама зі своїх вимог й потреб складає собі план дій з моєю допомогою. Сама зрозуміла, з чого їй треба починати!» — радіє психолог.

Напевне, таке ось психологічне самолікування під керівництвом фахівця і є найвище досягнення служби, що діє методом «гарячої лінії» із соціально-психологічних послуг за телефоном. Тобто такий вигляд має успішне лікування словом.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Регіональна «гаряча лінія» з питань запобігання та протидії домашньому і ґендерно обумовленому насильству, дискримінації за ознакою статі — тел. 0669157200 (понеділок – п’ятниця з 08.00 до 17.00, оплата згідно з тарифом оператора).