«Платон» за освітою мирний філософ, однак уже тривалий час захищає Україну зі зброєю в руках. Нині він згадує, як потрапив до війська, чим відрізняються бої під Покровськом від боїв біля Бахмута і яку тваринку хоче завести після закінчення війни.

Пріоритетом стала підготовка особового складу

Чоловік родом із Києва, за освітою філософ. За його словами, ця наука допомагає йому в армії: мислення стає ширшим, завдяки чому вдається враховувати велику кількість чинників та ухвалювати швидкі рішення.

«У дискусії народжується істина, або якось так, тому є багато точок зору, а є інші точки, де вони всі збігаються. Під час спілкування та діалогу ці точки знаходять, а саме спілкування називається філософствування», — каже «Платон».

В армію потрапив 2023 року, коли йому додому принесли повістку. Ще навчаючись в університеті, він закінчив військову кафедру, тож був офіцером запасу. «У мене є багато знайомих, які з 2014 року брали участь в АТО. Вони казали: якщо прийде повістка, ми знаємо, що ти готовий. Можливо, разом будемо служити. Справді, коли прийшла повістка, я без вагань пішов у військ комат», — розповідає.

Потрапити на службу до своїх товаришів йому не вдалося. Зате чоловік не довго роздумував над своїм майбутнім позивним: обрав його на честь відомого давньогрецького філософа-мислителя.

У ТЦК «Платону» повідомили, що формується 401 окремий стрілецький батальйон. У ньому він надалі й став командиром взводу.

Протягом кількох місяців під Києвом проходила бойова підготовка новобранців, де були заняття з тактичної медицини, вогневої й тактичної підготовки.

— У принципі підготовка була хороша, завдяки їй ми змогли певний час досить непогано протриматися на позиції. Але перевага ворожої сили, на жаль, дається взнаки, — свідчить боєць.

Військовий розповів, що в армії, крім безпосередньо бойових дій і роботи на нулі, чимало клопоту з документами, на що доводиться витрачати багато часу. Він вважає, що в пріоритеті має бути якісне навчання солдатів, адже пізнавати щось нове доводиться буквально щодня.

«Немає якогось лекала, за яким можна діяти в кожній ситуації. Бо щодня, навіть щогодини чи й швидше ситуація змінюється. Чинники завжди можуть бути різними. Вони можуть збігатися, але ситуація складається інакше. Немає такого, що ми тиждень тому тут так робили — зараз також зробимо. Не факт, що воно спрацює, бо війна змінюється дуже швидко», — вважає «Платон».

Страх і радість

Спершу підрозділ бійця вирушив на бахмутський напрямок, до села Андріївка. Проти них потужно працювали ворожа артилерія, міномети й танки.

«Стрілецькі бої, звісно, теж відбувалися, але здебільшого це було саме ураження на відстані. Відчувалося, що у ворога всього цього заліза більше, ніж у нас. Коли був на позиції, мене чотири доби кошмарив міномет «Васильок». Тільки-тільки світало — прилітав дрон, висів певний час і летів. А тоді чули: пух-пух-пух-пух-пух-пух-пух-пух! Знали: це до нас полізли», — згадує він.

Такі обстріли були постійними, а коли наставало мінімальне затишшя, бійці одразу ж бралися за лопати й окопувалися. «Платон» уточнив, що на передовій не важливо, які в тебе звання і посада: працюють усі. Він брав участь саме в оборонних діях поблизу Андріївки, а також облаштовував позиції. Бахмутський напрямок у воїна асоціюється одночасно зі страхом і радістю, що всі його хлопці залишились живі.

Згодом батальйон перевели на іншу ділянку, до села Терни під Лиманом. Про тамтешні бої «Платон» згадує з гіркотою, адже там супротивник поводився доволі непередбачувано.

— Ситуація розвивалася інакше. Тобі треба швидко на це реагувати. Іноді встигали, іноді, на жаль, ні, — зітхає він.

Під Тернами бої точилися фактично без зупинки, ворог намагався зайти в бік, а подекуди в тил через посадки. Проте окупантів вдавалося зупиняти і місцями відкидати на колишні позиції.

Рої дронів і смуга відповідальності

Нині «Платон» уже як заступник командира роти і його бійці перебувають на покровському напрямку. Особливість боїв на цій ділянці фронту — активне використання FPV-дронів. Раніше ними намагалися вразити важку техніку, а тут їх використовують ще й для ударів по живій силі.

Один з етапів підготовки — робота з дронами: не тільки керування ними, а й уміння розрізнити Mavic і FPV за звуком.

«Дистанційна війна відбувається, але вже не тільки за допомогою артилерії, а й такими засобами ураження, як скидання і FPV. Нині смуга відповідальності нашої бригади стабілізувалася, ворог пішов в інший бік, але це було досягнуто дуже великими зусиллями. Ідеться про Новоолександрівку та Воздвиженку, адже тоді в росіян саме в цей бік був головний удар, до траси», — уточнив «Платон».

Ще він пригадав, як до села Воздвиженка висунулася колона окупантів, а по них добре відпрацювала бригадна артилерія. По росіянах били з танків, артилерії 152-го калібру та гаубиць Д-30. Більшість загарбників після цього перетворилася на добриво.

За словами військового, вдалій обороні сприяє, зокрема, й належна комунікація із суміжними підрозділами. Саме завдяки їй бійцям батальйону вдалося ефективно стримувати ворожі наступи.

Як заступник командира роти «Платон» займається вибудовуванням ефективної системи управління, намагається підтримувати позитивну атмосферу у своєму колективі. Нині його батальйон повноцінно увійшов до структури 110 окремої механізованої бригади.

Рутинної роботи забагато, тож відпочити вдається не завжди. Інколи посеред дня видається вільна годинка, щоб бодай «полежати із заплющеними очима». Тому після перемоги філософ мріє зустрітися з друзями й добре відпочити. А ще він хоче завести кота.

Дмитро БРАСЛАВСЬКИЙ
для АрміяInform, онлайн-медіа Міноборони