У 2017 році Спеціальний комітет експертів Ради Європи з питань взаємного оцінювання заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (MONEYVAL) планує оцінити Україну щодо відповідності міжнародним стандартам системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (системи ПВК/ФТ). Оцінювання вперше проведуть за новою методологією, яка враховує не тільки кількісні і якісні показники, а й ефективність заходів у сфері ПВК/ФТ.
Про це йшлося під час міжнародного науково-практичного семінару «Актуальні питання системи ПВК/ФТ: виклики сьогодення», який відбувся у столиці в Державній службі фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг). На заході, що проходив під егідою ОБСЄ та Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH, обговорювали питання використання інструментів ПВК/ФТ для запобігання й боротьби з корупцією, ефективного застосування міжнародних стандартів, розвитку національної системи фінансового моніторингу.
Клієнти з ризиком
Україна нині проводить перше національне оцінювання ризиків у сфері ПВК/ФТ, результати якого дадуть змогу краще зрозуміти вразливі місця в цьому напрямі й розробити комплекс заходів для їх нівелювання.
Учасники семінару наголошували, що одна з ключових складових у відмиванні доходів — корупція в усіх її проявах. Корупційні злочини відповідно до національного законодавства предикатні, тобто такі, що передують відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Усі публічні діячі відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» — високоризикові клієнти для фінансових посередників.
Інформацію про фінансові операції таких осіб на 150 тисяч гривень або суму, що дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 тисяч гривень, фінансові посередники в обов’язковому порядку подають Держфінмоніторингу. Задля ефективного виявлення таких клієнтів громадська організація «Центр протидії корупції» створила відкритий реєстр національних публічних діячів України — http://pep.org.ua/uk/.
Це відкрита, безкоштовна, цілодобово доступна база даних людей, які задіяні у політиці й можуть красти державні гроші або відмивати їх. На сайті зазначено: «Корумповані високопосадовці легко відмивають брудні гроші через міжнародну банківську систему. Тому у світі запровадили особливі правила контролю за фінансовими операціями публічних осіб: кожна фінансова установа має встановити, хто її клієнт і звідки в нього гроші. Якщо клієнт — публічний діяч, його фінансові операції потрібно ретельно перевірити». Базу даних рекомендує Держфінмоніторинг.
Досвід, вартий запозичення
Під час семінару фахівці пояснювали, що дає змогу, наприклад, підрозділам фінансової розвідки (ПФР) Естонії і Португалії ефективно протидіяти злочинам, пов’язаним із відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Значні переваги цих ПФР вони пояснюють тим, що це правоохоронні органи. Обидва іноземні ПФР мають широкий спектр можливостей, які визначено на рівні нормативно-правових актів. Йдеться про доступ до баз даних відомств, установ, організацій, ефективний та швидкий обмін інформацією із силовими структурами, зокрема з колегами з іноземних ПФР, високотехнологічну й сучасну матеріальну базу, високопрофесійне ресурсне забезпечення, як наслідок — належного грошового забезпечення.
Тож Україні є чого прагнути в удосконаленні системи ПВК/ФТ. Ключовий орієнтир для підвищення її ефективності — поступовий перехід від обов’язкового до так званого ризикоорієнтованого інформування Держфінмоніторингу відповідними установами про підозрілі фінансові операції та їхніх учасників. Нині представники Держфінмоніторингу, державних регуляторів та саморегулівних організацій активно обговорюють нову концепцію звітування про фінансові операції та їхніх учасників, яка грунтується на формуванні так званих кейсів, які містять вагомі підозри про те, що їхні учасники відмивають кошти, фінансують тероризм чи скоюють інший злочин (відповідно до Кримінального кодексу України).
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»