Вітчизняне книговидання, попри широку публічність продукції, яка виходить з-під рук її творців на ринок, залишається для
пересічного громадянина, не дотичного до творення книжки, досить закритою галуззю. Якщо прізвища політиків, акторів театру і кіно, найпопулярніших авторів літературних творів на вустах, то імена тих, хто творить книжку, залишаються втаємниченими. Навіть у своєму колі книжники не завжди готові назвати імена організаторів виробництва, які присвятили життя служінню найдосконалішому винаходу людської цивілізації.
Про цих людей згадують нечасто або не згадують зовсім. А варто про них говорити як про тих, хто своєю, на перший погляд, непомітною працею просуває людей угору сходинками духовного, культурного і технічного прогресу, наповнює їхнє життя сенсом, дарує компас для орієнтації на життєвих шляхах і в буденних колізіях.
Тому хочу сказати кілька добрих слів про людину, яка все свідоме життя присвятила служінню Її Величності Книзі. Ідеться про Олену Бойко, колишню директорку Державного спеціалізованого видавництва «Либідь», яка нещодавно відзначила 89-річчя.
Почавши сходження професійними сходинками у книговиданні після закінчення 1954 року Київського державного педагогічного інституту за спеціальністю викладач французької мови, Олена Бойко здобувала досвід роботи на посадах Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, на той час Національної бібліотеки імені КПРС, завідувачки редакції видань французькою мовою у Зовнішторгвидаві, завідувачки редакції Видавничого об’єднання «Вища школа».
Набутий упродовж 17 років досвід у царині бібліотечної справи та книговидання дав їй змогу очолити 1973 року видавництво при Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка, яке на той час входило до видавничого об’єднання «Вища школа», а від 1989 року стало самостійною юридичною особою — Державним спеціалізованим видавництвом «Либідь».
Саме на цій посаді повною мірою розкрився її талант як перспективно мислячого керівника, чудового організатора видавничої справи. Їй вдалося зібрати у видавництві коло однодумців, сформувавши потужний колектив професіоналів видавничої справи, якому навіть найскладніше завдання до снаги. Органічно поєднуючи досвід і життєву мудрість із навичками високопрофесійного управлінця, який вміло застосовує традиції книговидання і вимоги сучасності, Олена Бойко завжди дбала не тільки про долю свого видавництва, а й про долю національного книговидання загалом як член Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, займаючи державницьку позицію щодо розвитку української книжки, підвищення її якості, а також гідного позиціювання в сучасних реаліях України і світу.
Од кінця 1980-х років видавництво «Либідь» було незмінним учасником міжнародних книжкових форумів, як-от Франкфуртський книжковий ярмарок (ФРН), Салон де Лівре (Франція), Варшавський книжковий ярмарок (Польща) та інших, демонструючи рівень своїх видань, гідних найвищих світових стандартів.
Упродовж усього періоду діяльності Олена Бойко охоче ділилася знаннями з організації видавничої справи з керівниками новостворених видавництв, які приходили в книговидавничу галузь, знаходячи найбільш конкретні й доступні для неофітів видавничого бізнесу форми і методи передання цих знань.
Під керівництвом Олени Бойко за часи незалежності видавництво «Либідь» перетворилося на справді національне за духом і буквою. За останні 30 років завдяки діяльності видавництва побачили світ майже 2 тисячі видань різного тематичного та жанрового спрямування загальним накладом понад 15 мільйонів примірників. Поряд із виданнями спадщини видатних українських істориків, літераторів, громадських та політичних діячів, як-от Михайло Грушевський, Іван Огієнко, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов та інші, очолюваному Оленою Бойко видавництву вдалося сформувати високоавторитетний актив сучасних авторів з-поміж науковців, письменників, викладачів, практиків, громадських діячів, що стало запорукою видання високоякісної гуманітарної, освітньої, науково-технічної та художньої літератури.
Перелік імен, які входять до цього авторського активу, може вразити будь-кого з читацьких гурманів. Це Ліна Костенко, Іван Дзюба, Валерій Шевчук, Микола Жулинський, Оксана Пахльовська, Анатолій Гальчинський, Володимир Мельниченко та багато інших.
Свідчення найвищої якості видань, які вийшли зі стін «Либеді», — численний перелік вітчизняних і міжнародних відзнак, які вони отримали, а відповідно і рівень організації роботи під керівництвом людини, яка віддавала улюбленій справі весь час, таланти й душу.
Олена Олександрівна Бойко — це ціла епоха в національному книговиданні, людина, яка заслуговує на найвищий рівень поваги й подяки за свою неперевершену працю на ниві просвітництва української нації.
За невтомну й плідну діяльність Олену Бойко, першу і єдину з-поміж книговидавців України, нагороджено орденом Княгині Ольги трьох ступенів, удостоєно інших високих державних відзнак — ордена «Знак пошани», звань «Заслужений працівник культури України», «Відмінник друкування та вищої освіти». І хоча нині, після 48 років керівництва видавництвом, Олена Бойко на заслуженому відпочинку, вона й надалі переймається проблемами і тривогами виплеканого нею видавництва.
Олександр АФОНІН,
президент Громадської спілки
«Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів»,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+