Робочий візит Президента Володимира Зеленського до Республіки Польща став логічним продовженням аналогічного візиту до Держави Ізраїль. Нині в обох цих країнах (та й у всіх куточках світу) згадують жертв Голокосту, влаштованого режимом нацистської Німеччини здебільшого стосовно єврейського населення під час Другої світової війни. Зустрітися з польським колегою на землі обітованій глава нашої держави не зміг через відмову Анджея Дуди прибути на вшанування. Адже організатори не внесли його до переліку гостей, яким планували надати слово. У їхніх очах головним обстоювачем історичної правди й поборником антисемітизму постав володар Кремля, що видається доволі суперечливим поглядом на тлі заяв Путіна про причини Голокосту та його ініціаторів. Натомість Анджей Дуда не побачив потреби запросити до Польщі російського колегу на вшанування пам’яті жертв нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау. 75 років тому його звільнили воїни І Українського фронту.

Тож зустріч глав двох сусідніх держав відбулася на гостинній для українців польській землі.

Президенти виступили зі спільною заявою й дали пресконференцію в Освенцимі, повідомляє УНІАН. Володимир Зеленський відзначив домовленість надалі розбудовувати й зміцнювати стратегічні відносини та партнерство між країнами: «На мою думку, нам вдалося знизити градус емоцій навколо спільного трагічного минулого, і сьогодні з відкритим серцем наші країни рухаються вперед у майбутнє… Україна розблокувала мораторій на пошукові роботи, і польські експерти провели перші розкопки у Львівській області. Наступним кроком буде відновлення польською стороною пошкодженої української могили на горі Монастир та взяття її під захист».

Фото з сайту president.gov.ua

А Анджей Дуда запропонував спільно вшанувати польських і українських солдатів, які загинули у Варшавській битві з більшовиками 1920 року.

Та спершу Президент Володимир Зеленський взяв участь у вечері з нагоди відзначення 75-ї річниці звільнення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау. Головними дійовими особами заходу були колишні бранці табору та їхні родини.

Виступити перед ними, подивитися цим людям в очі Володимир Зеленський вважав для себе за честь і велику відповідальність. «Мабуть, людство ще не вигадало слів, які могли б описати незламність і силу вашого духу», — звернувся він до тих, хто пережив ті страшні часи, та їхніх родичів.

Спогади в’язнів Аушвіца дуже важко читати, бо неможливо стримати сльози. «Більшість цих спогадів об’єднує заклик «Не можна мовчати!» Про це потрібно говорити! Молоде покоління повинне знати ці історії, знати про жахіття Голокосту. Щоб на цій планеті ніколи нічого подібного не допустити знову», — цитує слова Володимира Зеленського Офіс Президента. Навіть для прочитання мемуарів в’язнів Аушвіца потрібно мати силу. А тому важко уявити, яку силу необхідно мати, щоб витримати жахіття концтабору.

«Але ви це зробили! Ви неймовірні люди! Дуже сильні й дуже сміливі. Ви надихаєте ніколи не здаватися. Голокост називають найтемнішим періодом в історії людства. І ви — промені сонця, які перемогли темряву», — наголосив глава держави.

Володимир Зеленський зазначив, що ці спогади сповнені болю, смутку, страху. Водночас і боротьби, витримки, надії й неосяжної людської мудрості. Адже у них проглядається заклик викоренити ненависть як найбільший руйнівник людської цивілізації.

«Я впевнений, що сьогодні це завдання номер один для кожного світового лідера. Міжнародна спільнота має об’єднатися й не допустити будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії та расизму. Має стояти на сторожі гуманізму, толерантності та свободи. Зупинити зло, перш ніж воно стане небезпечним для людства», — підкреслив Президент.

Голокост — це жахлива трагедія єврейського народу і трагічний урок для всього людства. Тож глава держави закликав пам’ятати цю сторінку історії й ніколи не допустити її повторення: «Це наш обов’язок перед пам’яттю мільйонів невинних жертв, мільйонів євреїв. Це наш обов’язок перед усіма майбутніми поколіннями».

Окремо Володимир Зеленський відзначив Праведників народів світу. Це ті, хто не був байдужим і ризикував власним життям для порятунку євреїв: «Я пишаюся тим, що понад дві з половиною тисячі українців удостоєні цього високого звання». Адже вони протистояли нелюдським спробам знищити цілий народ — єврейський. А разом з ними й інші народи, яких нацисти вважали негідними жити на цьому світі.

Пам’ять нинішнього і всіх прийдешніх поколінь зберігатиме застереження проти таких злочинів. Фото з сайту dailymail.co.uk

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту вітчизняне зовнішньополітичне відомство оприлюднило заяву, де йдеться про протидію проявам ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості, які походять з Росії. Адже «сьогодні небезпека цих проявів для України, які за тоталітарних режимів стають елементами державної ідеології, походить із сусідньої держави. Україна дає відсіч російському агресору, захищаючи Європу від полум’я ненависті», — йдеться в документі.

Тому українські дипломати закликають об’єднати зусилля задля збереження загальнолюдських цінностей і запобігання людиноненависництву, дискримінації та неповазі до людини.

В МЗС зазначили, що цього дня згадуємо і тих, «хто ціною власного життя рятував від Голокосту: братів Шептицьких, отця Омеляна Ковча, Генріха Осташевського й тисячі інших, чия енергія долала злочини нацистського мороку».

«Встановивши Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, підтримуємо пам’ять про ці жахливі події, щоб вони ніколи більше не повторилися, а також запобігаємо проявам ксенофобії, антисемітизму та іншої нетерпимості, які, на жаль, ще мають місце у світі», — наголошено у заяві.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликала світову спільноту докласти всіх зусиль для запобігання повторенню таких трагедій. «Голокост — це страшна сторінка історії людства, яку не можна просто перегорнути, не вивчивши її уроків. Нацистський режим протягом 12 років систематично знищував єврейський народ. Внаслідок цілеспрямованої політики Гітлера та його прибічників було вбито близько 6 мільйонів осіб», — написала омбудсмен у фейсбуці, додавши, що українські громадяни сьогодні «переживають видозмінені прояви утисків» за національною та етнічною належністю на окупованих територіях Донбасу і тимчасово окупованого Криму з боку окупаційної влади.

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»