У середу 5 лютого котирування на міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгів досягло позначки 8,95—9,05 гривні за долар (у вівторок вони завершилися на позначці 8,85—8,87). Національний банк України в цей день заявив про готовність продавати валюту за курсом 8,7 гривні за долар, тоді як на день раніше він продавав її за курсом 8,6. Після кількох років стабільності з початку цього року курс гривні на міжбанківському та готівковому ринку впав приблизно на 7 відсотків, попри спроби НБУ утримати його інтервенціями від настільки істотного зниження.
Реакція на конфлікт
«Політична нестабільність тисне на ринок готівкової валюти. Є напруженість попри те, що економічних підстав для цього немає», — зауважив виконуючий обов’язки Прем’єр-міністра України Сергій Арбузов і під час учорашнього засідання Кабміну закликав усіх до якомога швидшого врегулювання конфлікту.
Цікаво, що напередодні чергового валютного «стрибка» Національний банк оприлюднив платіжний баланс за 2013 рік, який був зведений з профіцитом 2,02 мільярда доларів. Для порівняння, за підсумками 2012 року було зафіксовано дефіцит у 4,18 мільярда доларів. Чому ж тоді так неспокійно почувається національна валюта останнім часом?
Серед внутрішніх причин для стрибків курсу гривні щодо долара — призупинення співпраці з Міжнародним валютним фондом (тобто невиконання умов МВФ, заявлених у програмі співробітництва), брак стратегії й тактики економічної політики на довготривалу перспективу, великий дефіцит державного бюджету, закритість економіки від західних інвестицій.
«Зовнішніми причинами є зміни в макроекономічних та, відповідно, монетарних умовах у світі, де такі економіки-сусіди України, як Росія, зіткнулися зі стагнацією й девальвацією власної валюти — рубля», — зауважує керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний капітал Україна» (ICU) Олександр Вальчишен.
Крім того, на курс національної грошової одиниці впливає безліч чинників, більшість з яких нічого спільного зі станом економіки не мають. «Поточне ослаблення гривні ми ототожнюємо з реакцією населення (девальваційні очікування), реального сектору економіки і спекулятивного капіталу на загострення політичної ситуації в країні. При цьому навіть за наявності достатнього обсягу золотовалютних резервів НБУ майже не здійснював валютних інтервенцій впродовж минулого року та на початку січня нинішнього», — каже начальник сектору ринкових досліджень «Українського кредитно-рейтингового агентства» (UCRA) Віктор Шулик.
За оцінкою UCRA, помірна девальвація гривні (в межах 5—7%) не чинила істотної загрози економіці (навіть в умовах прогнозних виплат за валютними запозиченнями). Окрім того, Федеральна резервна система (ФРС) США скоротила обсяг грошової емісії за програмою підтримки економіки QE3 (передбачає викуп цінних паперів з ринку), що може привести до відтоку валюти з ринків, які розвиваються.
Іноземні товари найбільшвразливі
На зміну курсу відреагували насамперед імпортні товари, в тому числі побутова техніка, обладнання і продукція, (у структурі сировини якої при виробництві значною є імпортна складова. З минулого тижня почалося подорожчання палива. Крім того, курсові коливання погіршать фінансовий стан експортерів через високу ймовірність застосування нефінансових обмежень з боку їхніх торгових партнерів.
«Але, можливо, попит відреагує таким чином, що споживачі відмовляться від споживання за підвищеними цінами, й ми і не побачимо істотного підвищення інфляції», — зазначає Олександр Вальчишен.
«З точки зору здорової логіки в країні з тимчасовим урядом, захопленими адмінбудівлями, неприйнятими місцевими бюджетами, саботажем окремих регіонів зі сплати податків, стабільність фінансового ринку і його важливих параметрів не можлива в принципі. Можна по-різному ставитися до показника курсу, зафіксованого в бюджеті на цей рік (на рівні 8,5 гривні за долар. — Авт.), але в принципі курсові коливання — абсолютно нормальне явище. Просто в нашому суспільстві аж надто гіпертрофоване до цього ставлення», — вважає завідуюча відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України Наталія Шелудько.
Попри стрибки валютного курсу, більшість опитаних «УК» експертів сподіваються, що при врегулюванні політичної ситуації в країні курс повернеться до показників, закладених у держбюджеті-2014. Дуже хочеться, щоб їхні сподівання виправдали політики.
КОМПЕТЕНТНО
Панікувати не потрібно
Леонід ДОЛИНСЬКИЙ,
директор з розвитку національного
рейтингового агентства «Рюрік»:
— Впевнений, якщо не створювати паніку на ринку, то курс коливатиметься у межах 8,5—8,6 гривень за долар, оскільки немає фундаментальних причин для подальшої девальвації національної валюти. У разі ж ажіотажного попиту на вільно конвертовану валюту прогнозувати курс — справа невдячна, оскільки йдеться не про кількісні фінансові показники, а виключно про психологічні аспекти поведінки натовпу. Тому хочеться закликати всіх пересічних громадян не піддаватися паніці, а журналістів — не створювати штучний ажіотаж навколо цього питання.
Стрімкого подорожчання пального не буде
Сергій КУЮН,
директор консалтингової групи «А-95»:
— Майже 90% у роздрібній ціні пального припадає на валютну складову, адже нафту й нафтопродукти ми купуємо за кордоном, а податки, зокрема акцизний збір, встановлено в євро. Відповідно, девальвація гривні не може оминути ринок нафтопродуктів. Зростання курсу з 8 до 8,80 гривні за долар зумовлює підвищення собівартості бензину на 60 коп./л, а до 9,40 грн/дол. — на 1 гривню.
Якщо ситуація на валютному ринку не зміниться, таке зростання відбудеться протягом місяця. Є сприятливі чинники, через які підвищення цін дещо гальмуватиметься. По-перше, маємо сприятливу кон’юнктуру зовнішнього ринку, ціни там останнім часом не зростають, навіть дещо знизилися. По-друге, ринок нині перебуває у «мертвому сезоні», коли споживання впало до мінімальних позначок, а трейдери мають великі запаси нафтопродуктів за старими цінами. Тому підвищення вартості на пальне не буде дуже стрімким навіть за умови збереження процесів зростання валютного курсу.
Матеріал підготували Вікторія КОВАЛЬОВА, Віталій ЧЕПІЖКО, «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+