ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

Миколу Азарова непокоїть те, що іноземні інвестиції, які осідають у фінансовому секторі, спрямовуються на споживче кредитування

Питання, винесені вчора на розгляд уряду, втілили в себе логічне продовження завдань Президента, поставлених ним під час останнього засідання Комітету з економічних реформ. Вони не є якимось одкровенням для уряду, навпаки: прості й зрозумілі, від чого набувають ще більшої актуальності. Бо споглядати збоку на величезні втрати світової економіки, пускаючи власну на самоплив, — нині неприпустима розкіш. Тим паче, що дозволити таке не в змозі й країни зі значно більшим потенціалом.

Негативний прогноз розвитку Єврозони від Світового банку слугує відповідним сигналом і для України, адже майже третина нашого товарообігу припадає на європейські країни. Що ж компенсує неприємні тенденції, допоможе уникнути кризових проявів у вітчизняному реальному секторі? Прем’єр-міністр Микола Азаров підтримує позицію глави держави, що назріла нагальна потреба зміни філософії розвитку економіки і підходів взаємодії влади з бізнесом. На думку Прем’єра, рушійною силою економічних реформ є ділова ініціатива тих, хто працює в реальному секторі, відчуває проблеми зсередини і бачить шляхи їх розв’язання. Саме тому продовження проголошеного курсу на дерегуляцію й поліпшення інвестиційного клімату — основа ухваленої програми активізації розвитку економіки. Переважна більшість її положень ґрунтується на приватній ініціативі, інвестиціях приватного капіталу. Ось чому Микола Азаров переконаний у тому, що подальше поглиблення дерегуляції слугує каталізатором економічної активності і є ключем до реалізації означеної програми.

Не всі інвестиції однакові

На жаль, вільних від кризи зон у світі залишилося зовсім небагато. Й одну з них уряд прагне створити на українських теренах, що стане відповіддю на тривожні виклики економічних реалій. Раптові зміни в банківській системі Кіпру, відхід багатьох країн від принципів вільної торгівлі, обмеження, протекціонізм, катастрофічне зростання безробіття є лише їх елементами.

«Такі реалії сьогоднішньої світової економіки. А Україна, безперечно, інтегрована в них, — констатував Микола Азаров. — За умов зниження попиту на традиційних для вітчизняних товарів зовнішніх ринках, загострення конкуренції за доступ до інвестиційних ресурсів нам треба давати відповідь на нові й нові виклики. Саме такі відповіді закладено в Програму активізації економіки на 2013-2014 роки».

Інвестиції, зокрема прямі та іноземні, — це добре. Втім, не слід забувати, що рівень позитиву залежить від місця їх спрямування. Глава уряду не приховує, що структура цих капіталовкладень упродовж останнього десятиріччя зазнала певних викривлень. Так, частка реального сектору загалом та промисловості зокрема у структурі прямих іноземних інвестицій істотно скоротилася, поступившись позиціями фінансовому сектору. Було наведено й конкретні цифри: на початок минулого року промисловість отримала 31% прямих іноземних інвестицій від загальної кількості проти 54% у 2002 р. Натомість утричі зросла частка інвестицій у фінансову діяльність та операції з нерухомим майном — відповідно до 33% та 11% проти 8% та 4%.

«А що в наших умовах означає збільшення інвестицій у фінансовий сектор? — звернувся Микола Азаров до зали й сам одразу ж відповів: — Зростання споживчого кредитування. А куди спрямовується підживлений кредитами попит? Вітчизняна промисловість ще не випустила товари, а гроші, як кажуть, уже на руках. Отже, більша частина кредитів спрямовувалась на придбання іноземних товарів (насамперед автомобілів, побутової техніки тощо), зміцнювала позиції закордонних виробників на внутрішньому ринку України, паралельно пригнічуючи власне виробництво».

Зростання споживчого кредитування йде на користь іноземних виробників. Фото з сайту sfotkai.ru

Чому мало будують?

Зрозуміло, чому так багато нині йдеться про створення умов і стимулів для більшої економічної свободи виробників, модернізацію виробництв, збільшення частки продукції з високою доданою вартістю, зниження енергоспоживання, активне впровадження інновацій. Тобто ми знову повертаємося до дерегуляції, а також неприпустимості дублювання контрольних функцій, певної «винахідливості» у призначенні безпідставних перевірок тощо.

«Вимагаю, щоб таких «винахідників» перевірок було моментально і принципово покарано. Кожна перевірка без законних підстав — це надзвичайна ситуація. Тільки так це треба сприймати», — однозначно висловився Микола Азаров.

Він також наполягає на тому, аби кожна перевірка призначалася виключно за рішенням першого керівника контролюючого органу, який персонально й відповідатиме за її обґрунтованість і наслідки. «У першу чергу це стосується Міністерства доходів і зборів, — окреслив Прем’єр своє бачення ситуації, —  яке має бути не генератором перевірок і дріб’язкової «опіки» бізнесу, а генератором взаємної довіри й економічних стимулів для добросовісної роботи бізнесу».

З іншого боку, реалії нашого життя такі, що навіть найкращі наміри уряду далеко не завжди втілюють у життя, елементарно не виконують або ж викривлюють на практиці в кожному регіоні по-своєму. Особливо болюче глава уряду сприймає такі випадки в будівельній сфері. Ніби й закон відповідний ухвалено, й дозвільні процедури спрощено, а в деяких містах досі не скасовано рішення місцевої влади, що не відповідають нормам Закону «Про регулювання  містобудівної діяльності», не затверджено генеральних планів і зонування забудови. На папері нормативна база просто чудова, а насправді будувати немає де, бо не виділено відповідних площ.

Увесь цей безлад, на думку Миколи Азарова, заслуговує на окрему системну увагу уряду. Він доручив віце-прем’єр-міністру Олександрові Вілкулу разом із відповідними міністерствами найближчим часом глибоко проаналізувати ситуацію і підготувати доповідь про активізацію містобудівельної діяльності для розгляду на спеціальному розширеному засіданні Кабінету Міністрів.

ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ

✔ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення механізму справляння податку на додану вартість (проект закону);

✔ Про Стратегію військово-технічного співробітництва України з іноземними державами (проект указу Президента);

✔ Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна — НАТО на 2013 рік (проект указу Президента);

✔ Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2013 року до 1 вересня 2014 року (постанова Кабінету Міністрів);

✔ Про затвердження планів розміщення акцій підприємств паливно-енергетичного комплексу (розпорядження уряду).