НОРМОТВОРЧІСТЬ 

Експерти вважають, що фізосіб  позбавили гарантій повернення банківських вкладів
 

Із 20 березня настали непрості часи для вкладників комерційних банків України. Саме цього дня Президент Віктор Янукович скріпив своїм підписом Закон №9342 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який було ухвалено парламентом 23 лютого. До речі, більшість поважних експертів досі не ознайомилась із документом, який набуде чинності уже за півроку.

Вершитель доль вкладників

Цим законом надані широкі права Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який фактично стане суддею та вершителем долі будь-якого депозиту в українських комерційних фінансових установах.

За новим законом, клієнти банків втратили гарантії на повернення депозитів розміром до 150 тис. грн у разі банкрутства установи. Раніше ФГВФО сам виплачував такі кошти, однак зараз цей фонд вирішуватиме, кому віддавати гроші у повному обсязі, а хто, як кажуть, отримає невеличку «компенсацію».

Цікаво, що до такої норми розширення прав ФГВФО неоднозначно ставляться і народні обранці. Так, банкір із великим досвідом роботи, член парламентського Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Станіслав Аржевітін вважає, що вкладники втратили будь-які гарантії. «Така норма дасть змогу видавати людям лише мінімальні розміри компенсацій, враховуючи, що активи ФГВФО становлять 5 млрд грн», — сказав він.

Нова норма закону дасть змогу отримувати лише мінімальні розміри компенсацій. Фото Володимира ЗАЇКИ

Ще категоричнішим був голова Комітету економістів України Андрій Новак (до речі, відомий своїми доволі жорсткими висловлюваннями). На його думку, керівництво Нацбанку просто хоче відвести від себе відповідальність за можливу кризову ситуацію у країні, яку можновладці начебто прогнозують уже цього року.

Не забарився із своєю оцінкою і президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Він вважає надання ФГВФО права визначати розмір гарантованого вкладу помилкою. Фахівець упевнений, що розробка подібних законопроектів має відбуватися спільно з громадськими організаціями, чого в цьому разі не було.

По суті О. Сугоняко має рацію. Адже якщо раніше до так званої адміністративної ради, яка займалася розробкою пропозицій до майбутніх законопроектів, входило чимало керівників комбанків, представників Нацбанку, Мінфіну, Мінекономрозвитку, то тепер — представники Мінфіну, Кабміну, профільного комітету парламенту і голова ФГВФО.

Втім, не всі експерти так категорично ставляться до нового закону. Приміром, різні канали українського телебачення останніми днями показували сюжети, в яких і економісти, і прості люди жахали одне одного і всю країну тим, що відтепер варто чекати значного відтоку депозитних вкладів із комбанків. Однак, як запевнив кореспондента «УК» аналітик інвестиційної компанії «Тройка Діалог Україна» Євген Гребенюк,  новий закон не підштовхне відтік коштів: «Для цього потрібний потужний макроекономічний шок. Сумніваюся, що прості користувачі банківських послуг перейматимуться деталями цього закону. Можливо, з часом документ спонукатиме більш «просунутих» вкладників перекладати кошти у надійніші банки».

Новий хазяїн —  це доцільно

Ще одним нововведенням є те, що ФГВФО надано право вводити тимчасову адміністрацію та ліквідувати банки. Втім, як вважають фахівці ринку, нині ця установа не зможе «відірватися по повній», адже в Україні залишився тільки один проблемний банк, який може збанкрутувати, — Інпромбанк.

Євген Гребенюк, до речі, вважає таку передачу функцій від Нацбанку до фонду вельми позитивним моментом. На його думку, розділення монетарної та наглядової функції банківського регулятора — це світова тенденція, урок кризи 2008 року. «Те, що право вводити тимчасову адміністрацію матиме ФГВФО, зніме один із конфліктів інтересів усередині НБУ. Адже  головне фінансове відомство однією рукою видавало рефінансування, а іншою — моніторило банки і приймало рішення про введення тимчасової адміністрації. Але часто банки, в які потрібно було вводити тимчасову адміністрацію, вже мали накопичене рефінансування НБУ. Ясна річ, що керівництву головного банку країни не подобалося визнавати свої помилки», — зазначає експерт.

Але доцільно поставити запитання: «А чи визнаватиме «старі» помилки Нацбанку керівництво ФГВФО?» Втім, краще їх було б узагалі не робити, але це вже залежить і залежало раніше від фаховості менеджерів контролюючих і регулюючих установ.

Однак Нацбанк, у якого забрали роль ліквідатора, не так і «осиротів». Так, установа продовжуватиме виконувати функції з банківського регулювання і нагляду, зокрема здійснюватиме посилений нагляд за діяльністю проблемних фінустанов і впроваджуватиме програми їх оздоровлення.

Отже, роботи вистачатиме всім. Коли закон був підписаний, автор статті замислився сам і поспілкувався із знайомими та сусідами про те, чи захочуть вони нести свої кревні у комерційні банки. Відповідь усіх була однозначною: ні. Тож 40—50 млрд грн, які населення тримає вдома у «панчохах», навряд чи будуть залучені у реальну економіку.