Те, що Харківщина не омине «червоної» карантинної зони, було цілком зрозуміло ще за два-три тижні. Уже тоді катастрофічно не вистачало ліжко-місць в опорних лікарнях області й міста, кисню і медперсоналу. Медики поставали перед проблемою, кого госпіталізувати насамперед. Фактично всім хворим на коронавірусну недугу в легкій та середній формі приписували лікування вдома. Та й не лише легкохворим. Десятки повідомлень у соцмережах, розповідей у громадському транспорті чи в магазинах свідчили, що навіть у разі тяжкого перебігу людям було нелегко пробитися у стаціонари лікарень. Така ситуація склалася не тому, що медики черстві чи бездушні. Просто у стаціонарах не вистачало і нині не вистачає місць для пацієнтів із COVID-19.

На початку третьої декади березня став свідком телефонної розмови головного лікаря однієї з опорних лікарень Харкова з посадовцями міськради. Під час нашої розмови про загрозу третьої хвилі пандемії та підготовку до цього колективу медзакладу пролунав дзвінок. Із перших слів стало зрозуміло, що телефонують відти.

Адаптивного карантину теж треба дотримуватися

Після кількох фраз про стан справ господар кабінету став дратуватися: «Річ не у збільшенні кількості ліжок. Дайте нам фахівців і обіцяну їм платню. Так, можу довести кількість ліжок до 250, але кому потрібні ліжка без персоналу?»

Телефонна розмова в такому дусі тривала більш ніж пів години. Було цілком зрозуміло з імен чиновників, до яких звертався головний лікар, що на зв’язку відразу кілька керівників підрозділів міськради. Вони, застосовуючи чиновницький тиск, вимагали від керівника лікарні неможливого: в порожній, не устаткований апаратурою й без персоналу корпус госпіталізувати пацієнтів із коронавірусною хворобою.

По завершенні розмови головний лікар лише розвів руками: «Подивіться, у мене всі коридори заповнені пацієнтами. Розумію тих, хто потрапив у таке лихо, бо й сам ледве викарабкався з недуги. Тому й не відмовляю нікому. Наші медпрацівники просто падають з ніг, витримуючи потрійне, а то й більше навантаження. А тут, — кивнув на телефонну трубку, — давай додаткових 60 місць, і жодного збільшення персоналу».

Не називаю прізвища головлікаря медзакладу, бо мимоволі став свідком тієї наради, і додавати й без того обтяженому клопотами керівникові лікарні цілком імовірних з’ясувань з посадовцями міськради просто не по-людськи.

Як пояснив наприкінці зустрічі головний лікар, вся біда в тому, що харків’яни ще задовго до початку нового спалаху епідемії розслабилися, забули про необхідність убезпечувати себе і навколишніх від підступного вірусу. Адаптивний карантин багато хто чомусь сприйняв як закінчення пандемії. І не лише громадяни, а й влада на місцях заспокоїлася низькими показниками захворювання.

Розслаблятися рано

Це щира правда, бо люди стали нехтувати масками, необачно збиралися на різні заходи. Багато хто висловлював думку, мовляв, кому треба, той уже перехворів, а іншим нічого не загрожує.

Може, такі настрої існували і в міськраді. Адже як можна ще зрозуміти рішення Харківського міського голови Ігоря Терехова про розпуск мобільних бригад, ухвалене взимку? І хоч 17 березня Харківська обласна комісія з надзвичайних ситуацій рекомендувала міськраді відновити їхню роботу, Ігор Терехов заявив, що вона не відновлюватиме роботу мобільних COVID-бригад, оскільки це недоцільно.

«Усе робиться в поліклініках. Не потрібні ці мобільні бригади», — пояснив свою позицію чиновник міськради. Нині, щоб виправити ситуацію, заступник Харківського міського голови Світлана Горбунова-Рубан закликає харків’ян, у яких є медична освіта, влаштовуватися на роботу в лікарні, де виходжують хворих.

Тим часом день у день з кінця березня ситуація в Харкові та області ставала дедалі загрозливішою. На 7 квітня, за визнанням заступника голови Харківської облдержадміністрації Михайла Черняка, показники захворюваності на СOVID -19 у краї сягнули рівня «червоної» зони.

Громади зреагували на виклик

У громадах, не чекаючи введення загальних обмежень, визначених для «червоної» зони, стали запроваджувати місцеві жорсткі карантинні вимоги. На дистанційне навчання відправили всіх школярів, зокрема молодші класи. Наприклад, таке рішення ухвалили в Чугуєві через зростання захворюваності. У Близнюківській ОТГ теж усіх учнів перевели на дистанційне навчання, в Люботині обмежили рух громадського транспорту, в Борівській громаді — і закрили школи, і зупинили автобусне сполучення між населеними пунктами.

У Пісочині з 6 квітня фактично запроваджено локдаун: закрито кафе, бари, ресторани, непродовольчі ринки, спортзали і фітнес-центри. Школярі перейшли на дистанційне навчання, скасовано місцевий автобусний маршрут. У Куп’янську через зростання захворюваності до 30 квітня скасували денний транспорт і закрили громадське харчування і спортзали.

Тобто ще до офіційного введення «червоної» зони її на місцях запровадили кілька великих населених пунктів, серед яких Лозова, Шевченкове, Вовчанськ, Богодухів, Люботин, Борова та Пісочин, Пархомівка.

Можемо, коли ситуація змушує

У зв’язку з неспроможністю лікарень Харкова та області прийняти на стаціонарне лікування велику кількість пацієнтів влада почала шукати нові шляхи розв’язання проблеми. Із 5 квітня, як повідомив Михайло Черняк, госпіталь ветеранів війни став приймати пацієнтів з коронавірусною хворобою. Спочатку тут планували розгорнути 120 ліжок, 20 з яких буде призначено для хворих на COVID-19 із хірургічними патологіями. У госпіталі є дев’ять ліжок з потоковим киснем, інші забезпечено концентраторами. Тут працюють чотири анестезіологічні і три терапевтичні бригади.

За даними обласного управління охорони здоров’я, спочатку в медзаклад перевели пацієнтів з інших лікарень, але не всіх, а тільки тих, у яких легкий перебіг хвороби. Це дасть змогу розвантажити лікарні, а госпіталю адаптуватися до нових умов роботи. За два дні в госпіталь надійшло 105 пацієнтів, а з 6 квітня сюди доставляє хворих швидка.

За словами заступника голови облдержадміністрації, госпіталь може прийняти 256 пацієнтів з COVID-19. Михайло Черняк заявив, що в разі потреби в закладі відкриють додаткові місця.

За інформацією ХОДА, у медзакладах Харківщини 100% ліжко-місць, відведених для госпіталізації хворих на COVID-19, забезпечено подачею кисню. 9 квітня додатково введено 28 ліжко-місць і одразу під’єднано їх до кисню. У реанімаційних відділеннях перебувають 214 осіб, на апаратах ШВЛ — 158.

Повідомляють, що на 11 квітня в області зроблено 13 499 щеплень від COVID-19 (з них 4439 — у Харкові).