Хто потрапить до «чорного списку»?

Ірина СКЛЯР
для «Урядового кур’єра»,
Брюссель

Те, що санкції таки будуть, стало зрозумілим вже після «кривавого вівторка» 18 лютого 2014. Високий Представник ЄС Кетрін Ештон терміново скликала позачергове засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС,  запропонувавши їм обговорити введення цільових обмежувальних заходів щодо винуватців насильства. Із зверненнями, які обіцяли рішучі дії в ЄС у відповідь на пролиту в Україні кров, виступило також все керівництво Європейського Союзу та більшості країн-членів ЄС. Апокаліптичні відео- та фоторепортажі з  України, свідчення очевидців з місць подій ще більш кривавого четверга — попри оголошене напередодні перемир’я — навіть скептиків позбавили сумнівів у ефективності санкцій.

Політичне рішення про санкції прийняте. Йдеться про заборону на в’їзд до ЄС, замороження фінансових активів на території його країн-членів, а також про призупинення видачі європейськими компаніями ліцензій на експорт обладнання, яке може використовуватися для репресій всередині України. Однак залишилося визначитися, щодо кого конкретно їх вводити та безпосередньо імплементувати це рішення, оформивши його юридично. 

Сам «чорний список» має бути сформований у  найближчі дні, а то й години. Зокрема, щоб винуватці кровопролиття зрозуміли, що погроза неминуча.

«Чорні списки» ЄС можуть містити до декількох сотень прізвищ і назв компаній. А можуть бути і доволі стислими. Яким буде «український» список — питання поки що відкрите. Кажуть, прізвища в четвер не обговорювали. Говорили про критерії відбору. Знайти їх можна в тексті самого документа. Там написано, що цільові санкції будуть застосовані «проти тих, хто відповідальний за порушення прав людей, насильство та надмірне застосування сили». Чи підпадуть під це визначення тільки представники діючої влади, чи також і окремі українські олігархи, чиї активи заблокувати все активніше закликають з Майдану, — поки що невідомо.  Не отримало однозначної відповіді й питання європейських журналістів, чи торкнуться санкції окремих радикальних «гарячих голів», які провокували зіткнення. Майже поза сумнівом, казали в коридорах одразу після засідання, що у «чорному списку» опиняться окремі представники силових відомств України. Насильство має бути негайно припинене з усіх сторін, але більшу відповідальність у будь-якому разі несе той, хто при владі, один за одним наголошували європейські міністри перед початком засідання. У письмових висновках за результатами Рада зазначила однозначно, що відповідальними як за поточну ситуацію, так і за те, щоб зробити можливим діалог між сторонами та знизити рівень напруження є насамперед Президент Янукович та українська влада.

Заборона на в’їзд до ЄС може бути введена негайно, бо країни-члени ЄС можуть обмежувати доступ небажаних осіб самостійно. У випадку країн Шенгену достатньо, щоб одна з країн внесла особу до Шенгенської інформаційної системи. Це автоматично обмежує в’їзд і до інших країн, зокрема і тих, які не є членами ЄС. Наприклад, Швейцарії чи Норвегії.

Щодо фінансово-економічних санкцій, то тут ЄС має прийняти додаткове  юридичне рішення, яке повинно також бути опубліковане в Офіційній Газеті ЄС. Зокрема також і для того, щоб довести до відома власних фінансових інституцій  та компаній, чиї активи обмежувати та з ким їм буде заборонено вести бізнес. Це може зайняти певний час, хоча припускають, що він буде максимально стислий.

Водночас треба зважати на те, що ЄС не буде поспішати одразу розгортати на повну  санкційний інструментарій. По-перше, санкції — це єдиний засіб примусу в розпорядженні ЄС, тому застосовувати його будуть поступово та гнучко, в залежності від розвитку ситуації в Україні. По-друге, головною метою ЄС є не стільки карати, скільки сприяти довготривалому врегулюванню кризи. Відтак діалог, спонукання до проведення конституційної реформи, формування широкого уряду  та проведення демократичних виборів мають безсумнівний пріоритет. Саме тому продовжив своє перебування в Києві дипломатичний десант у складі міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції, відклавши свої візити до інших країн. Із сподіванням бути корисними у пошуку шляхів переговорів прибуває до Києва також делегація депутатів Європейського парламенту. Розвиток подій на місці, готовність йти на компроміси стане одним з вирішальних критеріїв у найближчий час для рішення ЄС щодо того, наскільки глибоко та широко застосовувати санкції.

Втім, поза висновками Ради залишилося питання гуманітарної допомоги постраждалим цивільним людям.  Хоча саме на цьому зробила акцент міністр закордонних справ Італії Емма Боніно, прибувши до Брюсселя. Здавалося, що міністри перейнялися пошуком прийнятного для всіх консенсусу щодо санкцій, і за обговоренням питання, чи прописувати у рішенні заборону на експорт зброї до України чи ні — що викликало відверту іронію у кулуарах з огляду на провідні позиції України на цьому ринку як самостійного гравця, — про людей у висновках «забули». Зафіксували, правда,  що бурхливе громадянське суспільство є важливим для демократичного розвитку країни і закликали країни-члени ЄС максимально використовувати положення існуючих угод про спрощення оформлення віз.