ТВОРЧІСТЬ

Миколаївська майстриня за допомогою гачка та спиць створює справжні шедеври

 

Ірину Михайлівну Кріхелі називають новатором народної творчості - вона винайшла свій оригінальний напрямок у мистецтві, дотепер неосвоєний. Жінка не малює картини, а... виплітає їх. У руках майстрині народжуються об'ємні роботи з цікавими вигаданими сюжетами, розмаїттям кольорів та відтінків - яскраві, барвисті і дуже теплі. Просто доторкнувшись до картини, можна справді відчути її тепло. Вона нагадає светр, що колись тобі виплела бабуся, або власний "витвір" - простенький шарфик, предмет гордості перед подругами.

Плетена архітектура

Плетіння для Ірини Кріхелі з простого захоплення перетворилося на творчість. Вона моделює і виплітає картини, панно, композиції, іграшки, одяг, національне вбрання для ляльок та навіть архітектурні конструкції. Майстриня зізнається, що не вміє малювати, не робить ні ескізів для майбутніх робіт, ані лекал, ані викройок. Просто бере крючок або спиці, нитки, "вмикає" фантазію і уявляє, яким має бути результат. Так народжуються справжні шедеври. Наприклад, композиція з чотирьох картин, де зображені різні стихії: вогонь, вода, повітря, земля. Або дракон з чотирма головами. Він також символізує природні стихії. Багато робіт художниці пов'язані з православною тематикою. Вона зображує монастирі та церкви, в яких сама ніколи не бувала. Окрема тема -іграшки. Вони в неї виходять особливими, з власними характерами, зовсім не схожі на штамповані магазинні.

Як робити першу петельку, Ірині у дев'ять років показала її старша сестра. "Я з такою завзятістю почала плести шарфик, що нічого навколо не бачила, - пригадує Ірина Михайлівна. - А потім уже сама вчилася. Коли стала мамою, хотілося одягти своїх діточок в яскравий оригінальний одяг. Тоді було модно, гуляючи з дітьми у парку, брати з собою спиці з нитками. Матусі охоче ділилися особливостями плетіння й новими візерунками. Я все записувала і потім застосовувала. Могла за два тижні сплести собі сукню, поносити місяць і розпустити. Потім плела нову, ексклюзивну".

Художня терапія

На переконання Ірини Кріхелі, плетіння недарма називають "спицетерапією". Багатьма фахівцями науково доведено користь від розвитку моторики пальців рук. Рухи пальців стимулюють кору головного мозку, тому в людини добре розвиваються пам'ять, увага, логічне мислення. Окрім цього, плетіння заспокоює нерви і допомагає розслабитися після важкого робочого дня, забути про проблеми.

Неординарну творчу особистість Ірина виказала ще в дитинстві. Народилася вона в династії циркового артиста Кріхелі. Сама була і велофігуристкою, і жонглером, разом із батьком створила в Миколаєві перший народний цирк. До 2006 року працювала в цирковому колективі, навчала цьому мистецтву дітей. Тож подих цирку з його різнобарв'ям та відчуттям вічного свята знайшов своє відображення у майбутніх творах художниці-циркачки. Вона помічає, що їй дуже подобається фантазувати над кольорами, з'єднувати різні фарби, суміщати тональності та колористику.

Після цирку Ірина Михайлівна почала вчити плетінню всіх бажаючих. Склала власну програму курсів стильного плетіння і моделювання, набрала групу дівчат, заснувала колектив, який назвала "Феєрія". Щиро ділилася з ученицями всіма премудростями свого мистецтва, але й вимагала багато. І сьогодні жінка не допустить, аби хтось спізнився на заняття чи вдавався до хитрощів. На жаль, були й такі випадки. Але більшість учнів - справжня гордість Ірини Кріхелі. З ними вона брала участь у популярній телепрограмі "Крок до зірок", де колектив здивував не тільки вишуканими моделями плетеного одягу, а й умінням дівчат триматися на сцені, мистецтвом дефіле. Гурт "Феєрія" при Миколаївському Будинку творчості учнів існує і до цього часу. Заняття для дітей безкоштовні.

Де показати красу?

Техніка, яку застосовує майстриня, - її особисте ноу-хау. В одній картині вона може поєднати плетіння спицями й крючком. Усередину окремих деталей картини вставляє синтепон, щоб зображення набуло об'ємності. Адже об'ємна картина дає більше візуального уявлення глядачеві, ніж пласка. Картина повністю виплітається, а потім пришивається до картонної основи. У квартирі Ірини таких робіт десятки. Ними, наче казковим килимом, завішані всі стіни. А у величезних мішках мешкають плетені іграшки. Величезний крокодил і яскрава гусінь, кіт-хуліган і веселий краб, безліч черепашок і рибок, кроликів і янголят.

Створенню іграшок допоміг випадок. Як і плетінню, жінка ніде цьому не вчилася. Якось прийшла до місцевого будинку культури і запропонувала відкрити свій гурток. А їй кажуть: мовляв, краще б ви іграшки виготовляли. "Я тоді сама на себе розсердилася, - розповідає Ірина, - невже, думаю, не зможу іграшки робити? Купила в магазині спеціальні книжки і почала розбиратися. "Книжкові" іграшки мені не сподобалися - виготовляли їх з якихось клаптиків тканини, старих шкарпеток". Тож у руках майстрині з'явилися на світ різнокольорові плетені іграшки, теплі і домашні. А деякі з них творили справжні дива. Так, на прохання доньки, Ірина Михайлівна сплела чарівну квітку діаметром понад 70 см, а на виставці її підписала: "Чарівна квітка. Виконує бажання". Одразу ж виникла черга з охочих доторкнутися до дива. А деякі поверталися - казали, бажання справді збуваються.

На жаль, поки що не здійснилося бажання самої Ірини Михайлівни. У Миколаєві фактично немає місця, де можна було б виставляти роботи таких майстрів. На місцевому "Андріївському узвозі" складно знайти місце, у виставкових залах - надто висока плата за оренду. Хоча є і багато шанувальників творчості неординарної майстрині, і покупці на її роботи. Ірина Кріхелі пропонує проводити аукціони творів майстрів народної творчості. Але досі така ідея не знаходить підтримки. Талановита жінка створила власний сайт, де розмістила фотографії своїх робіт, а відтак поки що спілкується зі своїми цінителями у віртуальному режимі.