Начальник Держгірпромнагляду
в Сумській області
Ігор ПАНТЕЛЄЄВ
— Ігорю Васильовичу, за підсумками першого півріччя область має доволі непогані показники стосовно безпеки праці. Це випадковий сплеск чи закономірність?
— Однозначно друге. Адже останнім часом зазначене питання перебуває не тільки на ретельному і професійному, а й жорсткому контролі. Тут легковажити в жодному разі не можна: краще «перегнути палицю», тобто максимально запобігти можливим нещастям, аніж …
— Очолюване вами відомство опікується питаннями, успішність яких залежить від багатьох чинників. На вашу думку, що саме в основі тих позитивних тенденцій, які маємо сьогодні?
— Я виділив би дві його складові. Перша — особиста дисципліна й уважність будь-кого з тих, хто працює. Друга — створення безпечних умов праці на кожному робочому місці. У процентному співвідношенні це відповідно 95 і 5. Тобто все залежить насамперед від кожного з нас.
Стосовно 5%, то є такі виробництва, де потрібні матеріальні затрати, аби працюючі почувалися впевнено і безпечно. Узагальнивши перше й друге, можна дійти висновку: в області значно посилилась наглядова робота і водночас — матеріальна турбота про небезпечні виробництва. Як наслідок, за перше півріччя смертельних випадків сталося лише три, або вдвічі менше порівняно з відповідним минулорічним періодом, а травматизм скоротився на чверть, або на 30.
— Як кажуть, на Бога сподівайся, але й сам не дрімай. Та все таки які виробництва, сфери залишаються найбільш уразливими з точки зору людської безпеки?
— Машинобудування. Протягом першого півріччя тут постраждали десятки працівників. Хоч і менше, ніж у минулі роки, але таке пояснення — слабка втіха. Навіть один неприємний факт затьмарює загальну ситуацію. Тому саме на цій галузі зосереджуємо зусилля працівників нашої служби — передовсім маю на увазі наглядову роботу. Взагалі ж у першому півріччі провели понад 1100 перевірок різних виробничих об’єктів, у тому числі низку комплексних. Виявили понад 7500 порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, зупинили майже півтори тисячі виробництв, робіт або надання послуг, які загрожували життю й здоров’ю працівників. За кількістю виявлених порушень сьогоднішні показники значно «рясніші» за минулорічні. З одного боку, спеціалісти Держгірпромнагляду взялися «копати» глибше і професійніше, з другого — роботодавці не обтяжують себе турботою про створення належних умов праці. На жаль, поки що керівники не відчувають повноти відповідальності, розраховують на те, що якось минеться.
Але заходів вживають адекватних: до прокуратури направлено 15 подань, накладено штрафи на загальну суму близько 70 тис. грн. Серед тих, кого покарали гривнею, 260 перших керівників виробництв.
— Тобто саме такі санкції передбачені за подібні порушення?
— У тім-то й річ, що сьогоднішнє законодавство доволі поблажливе. Максимальний розмір штрафу становить лише 102 гривні. Що таке 102 гривні для великого промислового підприємства? До того ж у нас у штаті всього 21 інспектор, а об’єктів з високим ступенем виробничого ризику майже 90 тисяч.
Звичайно, в деяких випадках маємо право застосовувати й інші важелі впливу. Наприклад, передавати справи до органів прокуратури. Але ж це робимо зрідка, коли порушення межують зі злочином. Тож доводиться розраховувати на свідомість керівників, широку роз’яснювальну роботу.
— Окрім виробництва, ваше відомство відповідає за безпеку і в побуті, на інших життєвих ділянках. Які саме об’єкти викликають тривогу?
— Якщо говорити про Суми, то це стан ліфтового господарства. Коли влаштували фронтальну перевірку багатоповерхівок, вжахнулися, наскільки запущено цю роботу. Чи не вперше за останні роки до ревізії залучили експертів з інших регіонів України. Поставили завдання до 2014 року повністю «закрити» ліфтове питання.
Гострою залишається й проблема газової безпеки. На жаль, в області трапляються неприємності, пов’язані з експлуатацією газових установок чи пристроїв. Зараз упритул підійшли до розв’язання цього питання, залучивши відповідних експертів до комплексної ревізії наявного господарства.
Третій важливий напрямок — соціально-культурна сфера. Саме там часто-густо трапляються певні неприємності — наприклад, у дитячих садках, лікарнях, школах. Причини, що призводять до нещасних випадків, здебільшого побутові й пов’язані з елементарним незнанням правил безпеки. Наприклад, звичайний тональний крем, губна помада можуть спровокувати вибух кисневого балона, якщо зафіксовано бодай мінімальне витікання кисню.
— Іншими словами, дивися й дивися…
— Просто дивитися — замало. Потрібно вдосконалювати саму систему охорони праці. Кожен повинен пам’ятати, що головний пріоритет у повсякденні — життя і здоров’я працівників. Поки що більшість переймається економічними питаннями — прибутками, рентабельністю. Це потрібно однозначно, але насамперед слід думати, яка їхня ціна.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ігор Пантелєєв. Народився 1962 року в місті Єнакієве Донецької області. Закінчив Комунарський гірничо-металургійний інститут. Трудову діяльність розпочинав старшим механіком шахти. В системі Держнаглядохоронпраці з 1999 року.