Інструменти, що перемагають інфляцію

 ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ

Значне падіння депозитних ставок для фізосіб сприятиме зацікавленості альтернативами

За період 2006-2010 рр. середньорічна (с/р) дохідність відкритих інвестфондів становить 20,2%. Згідно з даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), за відповідний період с/р інфляція - 14,5%, с/р дохідність депозитів у гривні - 18,3%, с/р приріст індексу ПФТС - 52,5%. Тобто, за останні чотири роки інвестфондам вдалося перемогти інфляцію.

"На довгострокових періодах з інфляцією можна боротися тільки за допомогою вкладення коштів у реальні активи: акції, нерухомість або інші активи (нафту, золото)", - констатує президент інвестиційної групи (ІГ) "УНІВЕР" Тарас Козак.

Нині УАІБ об'єднує 346 компаній з управління активами (КУА), які управляють активами 1195 інвестиційних фондів та 90 недержавних пенсійних фондів. На початок лютого 2011 р. загальна вартість активів в їх управлінні становить 109,122 млрд грн. На невенчурні фонди, що працюють з коштами громадян (відкритого, інтервального та закритого типу), припадає приблизно 9 млрд грн (з них у посткризовий період залучено 3 млрд грн).

Нащадки сертифікатної приватизації

Перші в Україні інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній почали працювати під час масової сертифікатної приватизації (ними зібрано понад 60% сертифікатів від їхньої загальної кількості). Вони акумулювали приватизаційні майнові сертифікати громадян, інвестували через центри сертифікатних аукціонів у цінні папери інших емітентів, формували єдиний портфель та управляли ним. Із завершенням періоду сертифікатної приватизації втратили перспективу й інституції, що її обслуговували.

Прийнятий 15 березня 2001 року Закон "Про ІСІ" відкрив друге дихання спільного інвестування та діяльності з управління активами. Документ передбачав нові можливості для діяльності нових ІСІ - корпоративних та пайових інвестиційних фондів.

Інвестфонди можуть бути організовані у вигляді акціонерних компаній або без створення юридичної особи. У першому випадку їхні вкладники володіють акціями корпоративного інвестфонду (КІФ), а в другому - сертифікатами пайового інвестфонду (ПІФ). Коштами кожного фонду управляє спеціалізований учасник фондового ринку - КУА, що має відповідну ліцензію і бере за це плату у вигляді відсотку від вартості активів.

Інвестиційні фонди є закритими, інтервальними та відкритими. Інвестувати в них можна кожного робочого дня, а термін погашення (викупу) акцій або сертифікатів фонду залежить від його типу. Закритий фонд залучає кошти на тривалий термін (як правило, 5-7 років), до закінчення якого фонд не повинен викупати у вкладника свої цінні папери. Інтервальні дають можливість інвесторам пред'являти цінні папери фонду до викупу з деякою періодичністю (наприклад, раз у квартал чи раз на рік). Відкритий фонд дозволяє клієнтам обмінювати акції або сертифікати на грошові кошти в будь-який день.

У світі розрізняють фонди цінних паперів, грошового ринку, нерухомості, похідних інструментів, землі, дорогоцінних металів та інших товарів. В Україні найдоступніші - фонди цінних паперів. Утім, з другої половини минулого року в інвесторів з'явився інте?рес до фондів грошового ринку (їхня частка у загальній вартості чистих активів відкритих інвестфондів становить 30%). Такі стратегії пропонують КУА, що належать банкам.

Острахи та жадібність інвесторів

За оцінками експертів, розмір середньої інвестиції у відкриті та інтервальні фонди на вітчизняному фондовому ринку нині становить 30-50 тис. грн. Ця цифра не особливо змінилася з докризових часів, а от кількість інвесторів істотно зменшилася. Проте щомісяця їхнього полку прибуває.

Чи змінилися вподобання приватних осіб, які вкладають в інвестфонди після кризи: що для них важливіше - дохідність чи ліквідність вкладених коштів? Фонди з якою стратегією є популярнішими: агресивною ризиковою (фонди акцій), помірною (змішані) чи консервативною (фонди інструментів з фіксованою дохідністю)? З такими запитаннями звернувся "УК" до учасників ринку. "Ліквідність, набула особливого значення, коли інвестори закритих фондів з ринку, що падає, не могли вивести гроші. Вони надто сильно відчули цей момент", - зазначає інвестиційний керуючий КУА "Бонум Груп" Аудрюс Мицюкявчюс.

"Популярністю користуються тільки відкриті фонди, значно менше - інтервальні. Оскільки інша реальна альтернатива для інвестицій - депозити, і фізособи наважуються на вкладання в інвестиційні фонди, то віддають перевагу фондам акцій", - запевняє генеральний директор КУА "Eavex asset management" Андрій Петрук.

На думку управляючого директора "Драгон Эсет Менеджмент" Андрія Золотухіна, переважає інтерес до фондів зі змішаною стратегією (коли у фонді є і акції, і інструменти з фіксованою дохідністю) або фонди акцій. Окрім того, інвестори, обираючи фонд, стали обережніші - тож інвестують тільки в ті, у портфелях яких переважають ліквідні акції. Наразі це абсолютно виправдана стратегія, бо акції другого-третього ешелону навряд чи надто зростуть цього року.

У стратегій фондів зникла зв'язка "більш агресивний - більш дохідний", "менш агресивний - менш прибутковий". Найконсервативніші фонди втратили багато грошей на облігаціях (вони вважалися надійнішими фінансовами інструментами, але низка дефолтів змусила інвесторів піддати це сумніву - "УК").

"По суті, жоден фонд в Україні не можна назвати консервативним, бо ринок України - це emergіn market. Треба розуміти: це країна із підвищеним ризиком", - підкреслює А. Мицюкявчюс. Ана?лі?тики розповідають пов?чальні історії щодо недоцільності гонитви за "надприбутками" в інвестиційному фонді. У 2007 році один інвестор забрав гроші від однієї КУА і вклав в інвестфонд, який тоді продемонстрував один із найкращих результатів з прибутковості. Момент виявився не кращим. У 2008 році ціна акцій новообраного фонду почала різко падати. Інвестор, що погнався за кількома додатковими відсотками, втратив не тільки на динаміці ринку, а й на необхідності платити податок на зароблений прибуток у старому фонді.

"Ми попереджаємо клієнтів інвестфондів, аби в жодному разі не несли нам останні гроші. Інвестфонди - це ризикові інвестиції, якщо гроші можуть знадобитися через декілька місяців, то краще покласти їх у надійний банк, - радить президент ІГ "УНІВЕР".

За його словами, компанія інформує клієнтів про ризики інвестування, оскільки вона, як і будь-який інший фонд, не може гарантувати незбитковість.

"Ми інвестуємо гроші клієнтів у фондовий ринок, який у довготривалій перспективі завжди зростає, а в короткотривалій може вести себе як завгодно. Для таких інвестицій не слід брати гроші в борг у банках. Позичати гроші для інвестицій у фондовий ринок - найкоротший шлях до бідності", - попереджає Т. Козак.

За прогнозами експертів, значне падіння депозитних ставок для фізосіб (середньозважені ставки за строковими депозитами у гривні за 2010 рік знизилися на 5,7% до 15,1%) та перспектива введення оподаткування по банківським депозитах у 2015 р., сприятимуть росту зацікавленості інвесторів до альтернативних інструментів для розміщення вільних коштів.

Інвестування через відкриті інвестфонди виявляється більш стабільним,
ніж коливання ринку

                                                                                                     Джерело: УАІБ

ПОРАДИ

Як купувати цінні папери інвестфондів

1. Інвестиції в інвестфонди є ризиковими, тому не варто вкладати в них більше 50% своїх заощаджень.

2. Потрібну інформацію про цінні папери ІСІ можна отримати на сайті іnvestfunds.ua. Для фізосіб, які готові інвестувати 10-50 тис. грн підходять відкриті або інтервальні фонди. Якщо сума інвестицій перевищує 500 тис. грн, то можна інвестувати гроші в закриті фонди.

3. Слід обрати такий інвестфонд, динаміка вартості чистих активів якого змінюється найбільш синхронно з динамікою індексу "Української біржі". Цей метод вибірки не застосовується для фондів, що сформовані тільки з облігацій або інших активів, окрім акцій.

4. Обираємо по 5-8 фондів у групі відкритих та інтервальних. Після цього робимо їх вибірку по розділам "Ренкінг інвестиційних фондів за прибутковістю" та "Ренкінг інвестфондів за обсягом залучених коштів". При порівнянні ІСІ за доходністю виключаємо фонди з великою прибутковістю і великими збитками. Орієнтуємося на середні показники по ринку. При оцінці динаміки залучених коштів, виключаємо ІСІ з різким зростанням або падінням.

5. Із 3-5 інвестфондів, що заслуговують на увагу, переходимо до оцінки самих КУА, що управляють ними. Шукаємо на сайті КУА інформацію про співробітників компанії. Якщо вона відсутня, це негативний чинник. Бажано, аби на сайті була і вся офіційна інформація про інвестфонд (регламент, інвестиційна декларація, проспект емісії), інформація щодо структури його активів (в ідеалі вказані обсяги інвестування коштів, з розшифровкою по кожній окремій акції та облігації, розшифровка їхнього розміщення на банківські депозити та інші види інвестицій).

Для відкритих ІСІ така інформація має оновлюватися щодня або хоча б раз на тиждень, для інтервальних ІСІ - раз на місяць.

6. У КУА (на сайті або по телефону) уточнюємо вартість її послуг, витрат на послуги торговця цінними паперами (якщо він бере участь в операції) при покупці цінних паперів та їхньому викупі, вартість послуг зберігача (або реєстратора) для інвестора.

7. Персонально з'явитися в КУА. Підписати необхідні документи. Проконтролювати процес зарахування цінних паперів фонду на рахунок у цінних паперах.

8. Моніторити динаміку вартості активів ІСІ, а також інформацію про стан фондового ринку, щоб правильно обрати час для продажу цих цінних паперів.

Олександр ОХРІМЕНКО,
Президент Українського аналітичного центрудля "Урядового кур'єра"