До кінця літа залишається ще кілька днів і ті, хто не побував у Карпатах, можуть встигнути. Це можна зробити і восени, і взимку — фактично будь-якої пори року. Кожен сезон по-своєму привабливий. Проте літо — найкращий час, адже це найтепліша і найсвітліша пора року. Обидві ці якості у подорожах дуже важливі, особливо в Карпатах. Висота місцевості спричиняє погоду: це найхолодніша частина України. Температура повітря тут приблизно на 5 градусів нижча, ніж на рівнині, а на вершинах гір — на всі 10. Тож якщо влітку в горах прохолодно, то решту частину року холодно.

Характерні риси Українських Карпат — значна кількість опадів і сильний вітер. Щодо опадів, то їх тут випадає вдвічі більше, ніж у Києві. Тож ідучи в гори, потрібно взяти не лише светр чи куртку, а й плащ-дощовик.

Не зайве мати трохи продуктів, адже кафе чи магазинів там немає. Додамо, що належне покриття мобільного зв’язку не гарантоване. Тому варто подбати про зв’язок двох операторів, простіше кажучи, мати телефон із двома сім-картами.

Підняття на гору Піп Іван завжди залишає неймовірні враження. Фото надав автор

Коли висота — не лише мрія

Ще на початку подорожі слід оцінити довжину маршруту і перепад висот. Дивно, що про це часто забувають, хоч саме перепад висот, а не висота, визначає складність маршруту. Приміром, піднятися на гору Говерлу, найвищу в Україні, порівняно нескладно, адже для більшості туристів потрібно здолати лише 800 м. Саме такий перепад висот між урочищем Заросляк (висота приблизно 1260 м) і горою заввишки 2061 м.

Чимало туристичних фірм пропонує різноманітні екскурсії в горах та супровід гіда. Хоч це щось  коштує, ці послуги дають аж два бонуси: інформацію та безпеку.

Корисною може виявитися й така інформація: у горах існує кілька місць, де завжди є люди і де можуть зігріти. Ідеться передовсім про дві гірські метеостанції: Плай і Пожижевська. Перша розташована в Закарпатській області біля містечка Воловець, друга — в Івано-Франківській біля Говерли. Спостереження, які тут виконують, дають змогу отримати інформацію про поточну і прогнозовану погоду, а взимку ще й про снігові лавини.

Зовсім недавно з’явилося ще одне місце, про яке гріх не сказати. Це гора Піп Іван, яку ще називають Піп Іван Чорногірський. Зрозуміло, що гора була тут і раніше. Понад 80 років тому, а саме в 1936—1938 рр., на її вершині спорудили астрономічну й водночас метеорологічну обсерваторію, що набула назви «Білий слон». Тоді ця територія належала Польщі, тож за польські гроші заклад будували. Щоправда, попрацювала обсерваторія лише рік, адже 1 вересня 1939-го розпочалася Друга світова війна. Незабаром астрономічні та метеорологічні спостереження було перервано, а обладнання вивезено.

Протягом кількох десятиліть будівля стояла без господаря. Та сумлінність будівничих зумовила те, що вона добре збереглася, принаймні кам’яні стіни. Поступово з’явилася ідея відновити обсерваторію.

Практичне втілення задумів почалося з надання Польщею гранту. Спочатку вивезли сміття, відновили дах, засклили вікна. Згодом облаштували приміщення для невеличкого загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Тепер цей загін чергує протягом всього року.

У Карпатах на всі боки є що подивитися

Метеорологи також у справі

Недавно на даху будівлі встановили автоматичну метеорологічну станцію німецького виробництва. Важливість цього для Українських Карпат важко переоцінити, адже на висоті понад 2000 м жодних спостережень у нас досі не виконували. Значний перелік показників, які вимірюють: температура повітря, швидкість і напрямок вітру, кількість опадів тощо.

І хоч метеостанція автоматична, нею, звісно, має хтось опікуватися. Такою інституцією став Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Є сподівання, що результати вимірювання надходитимуть у відкритий доступ і належно зберігатимуться. Перше необхідне тому, що відповідні дані дуже важливі для безпеки туристів. Щодо збереження даних, то така вимога Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність». У будь-якому разі тут бажане налагодження контактів з фахівцями відповідного профілю.

Додамо, що методичне керівництво мережею гідрометеорологічних спостережень виконує Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

У майбутньому планують ще більше використовувати обсерваторію, яка відроджується. Це чудове місце для практики студентів, виконання наукових досліджень, зустрічей науковців різних країн.

Найближчим часом потрібно встановити на будівлі сонячну панель, поліпшити умови під’їзду, влаштувати вертолітний майданчик. Бажано, щоб на горі хтось міг провести екскурсію. Проте й нині підняття на гору Піп Іван залишає неймовірні враження. Не випадково у сприятливу погоду сюди щодня піднімається сотня, а часом і понад сотню туристів. Невдовзі любителів гір тут стане ще більше.

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук,
для «Урядового кур’єра»