Наприкінці кожного року Єврокомісія публікує звіт, у якому оцінює перебіг системних реформ в Україні та імплементацію Угоди про асоціацію. Цьогорічний звіт, попри критичні зауваження, які містяться у ньому, можна вважати позитивним. Він ще раз засвідчив, що в ЄС до дрібниць обізнані із ситуацією в Україні, добре розуміють усі нюанси внутрішньополітичного життя й налаштовані на конструктивний діалог з українською владою, якій Брюссель готовий надавати кредити довіри.

Свобода ЗМІ та безпека

У цьогорічному документі зазначено, що позитивний темп реформ, якого вдалося досягнути Україні торік, уповільнився зокрема через пандемію коронавірусу.

«Вплив глобальної пандемії та несподівані кадрові перестановки в уряді й інших державних органах істотно вплинули на темп реформ, який перебуває не на тому рівні, на якому був ще наприкінці 2019 року», — констатовано у звіті. Проте в Єврокомісії відзначили «істотний прогрес» Києва у реформуванні галузей інтелектуальної власності, сільського господарства, банківської системи та в діджиталізації. Брюссель позитивно відгукнувся про запровадження електронного сервісу державних послуг «Дія».

У звіті дано оцінку умовам роботи вітчизняних журналістів.

«В Україні належно забезпечено свободу ЗМІ, що стало помітним досягненням у контексті російських кампаній з масової дезінформації», — йдеться в документі.

Проте наголошено, що протягом 2020 року у країні «фіксували фізичні напади, деякі з них зі смертельними наслідками, й факти залякування журналістів».

У звіті зазначено, в Україні «домінують ЗМІ, які перебувають у власності олігархів, тоді як суспільне мовлення далі недофінансоване».

2020 року в Україні тривало протистояння з дестабілізаційною діяльністю Росії на Донбасі та в окупованому Криму.

«Зникнення, політично вмотивовані переслідування й катування — постійна практика окупаційної влади Криму», — констатовано в документі.

Росія не реалізовує конструктивних ініціатив і кроків, які здійснює Україна в межах нормандського формату.

«Щодо конкретних зобов’язань, узгоджених у Парижі у грудні 2019 року, за винятком обміну утримуваними особами та встановлення 27 липня режиму припинення вогню, поки що прогрес незначний», — дійшли висновку в Єврокомісії. Там зазначили, що Україні вдалося за останній рік поліпшити кібербезпеку завдяки активній співпраці з ЄС та іншими міжнародними партнерами. Проте порадили Києву узгодити українське законодавство, яке захищає критичну інфраструктуру, із законодавством ЄС щодо функціонування інформаційних систем.

У підрозділі звіту, в якому йдеться про міжособистісні контакти, наголошено, що за три роки існування безвізового режиму понад 50 мільйонів українців відвідали Шенгенську зону ЄС. Проте констатовано, що заходи реагування української влади та влади сусідніх країн на пандемію COVID-19 призвели до значного скорочення всіх подорожей і міграційних потоків в Україну й за її межі.

Як відомо, після резонансного рішення КСУ, у якому було визнано неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства, політики у Києві й Брюсселі заговорили, що Україна може втратити безвізовий режим із ЄС, оскільки антикорупційна боротьба — одна з головних вимог для його надання. Проте у звіті наголошено, що Україна виконує зобов’язання в межах безвізового режиму.

Тиск на антикорупційні органи

Найкритичнішим у звіті став підрозділ, присвячений питанням судочинства. У ЄС підтримують те, що Вищий антикорупційний суд України виносить вироки, і зазначають, що за перший рік роботи було винесено «16 вердиктів у справах про корупцію високого рівня, що призвело до тривалих тюремних вироків». У Єврокомісії нагадали, що НАБУ розпочало 986 досудових розслідувань у справах про корупцію на високому рівні й передало у суди 265 справ. Проте зазначили, що лише 41 з них завершилася судовими вироками, «більшість справ заблокували українські суди загальної юрисдикції».

У Брюсселі не раз висловлювали занепокоєння з приводу політичного тиску на НАБУ та його очільника. Є згадка про це й у звіті, зокрема що КСУ визнав неконституційним указ Президента про призначення директором НАБУ Артема Ситника й ті положення закону, які надають повноваження Президентові створити НАБУ, призначати та звільняти з посади його директора.

«Поки що очільник НАБУ досі виконує свої функції, однак рішення КСУ ставлять цю антикорупційну установу в ситуацію правової невизначеності», — наголошено в документі. У ньому зазначено, що «попри напруженість відносин між керівництвом НАБУ та САП, співпраця між цими двома установами поліпшилася».

Рішення КСУ про неконституційність частини антикорупційного законодавства, зокрема скасування електронної системи декларування держслужбовців і політиків «спричинило значну критику громадськості, оскільки поставило під сумнів реформи, яких вимагає українське суспільство після Майдану, на яких наполягає міжнародне співтовариство в контексті забезпечення співпраці з МВФ, отримання макрофінансової допомоги від ЄС та імплементації плану дій щодо лібералізації візового режиму». У Єврокомісії зауважили, що у Верховній Раді було зареєстровано кілька законодавчих ініціатив, спрямованих на відновлення антикорупційного законодавства й реформування КСУ, проте їх ще не було остаточно розглянуто.

У звіті зроблено акцент на незадовільному поступі реформи судової системи України. У документі зазначено, що в Україні «було заблоковано» створення нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а Вища рада правосуддя досі нереформована. Саме судову реформу у висновках звіту згадано як таку, в якій «необхідні подальші злагоджені зусилля» української влади.

Більшої уваги Києву радять приділити змінам в енергетиці, оскільки в Єврокомісії вважають, що цьому сектору бракує конкуренції. Державне регулювання цін на електрику «посприяло глибокій фінансовій кризі цього сектору».

За цими дипломатичними висновками приховано стурбованість станом справ. Тож владі на всіх рівнях слід перейти від гасел і обіцянок, як це було подеколи, до справ.