На сучасних дітлахів, які, мовляв, мало читають книжок і забули дорогу до бібліотек, не нарікають нині дорослі тільки тоді, коли й самі надовго зависли у соціальних мережах. Проблема справді є. Але існує чимало прикладів роботи вітчизняних бібліотек, які переконливо спростовують ці зітхання.
Ось кілька показових і цікавих фактів діяльності Національної бібліотеки України для дітей. Наймолодшим читачем книгозбірні нещодавно став Миколка Губанов, якому на той момент виповнилося всього вісім… днів! А 11-річну Аню Полегенько вважають найяскравішою зіронькою на бібліотечній алеї Зірок читання, оскільки за літо прочитала понад 100 книжок! Та й загалом працівники цього популярного серед дітей і дорослих закладу, обслуговуючи щороку більш як 20 тисяч відвідувачів, тепер шукають нові можливості, аби невдовзі приймати всіх охочих, кількість яких постійно збільшується.
Уподобання юних майже не змінилися
Збоку трохи оригінальне приміщення Національної бібліотеки України для дітей на житловому масиві Нивки, куди вона перебралася в 1979 році, нагадує розгорнуту книжку. Подібну до тієї, яку тримає в руках хлопчик — бронзова скульптура біля входу. Тут гостей зустрічає портретна галерея письменників, серед яких Тарас Шевченко, Леся Українка, Гомер, Вільям Шекспір, Микола Гоголь, Павло Тичина.
Те, що цей будинок навіть зовні дуже відрізняється від типових бібліотек, — не випадковість. Адже головна дитяча книгозбірня країни — це унікальний і єдиний в Україні заклад, збудований свого часу за спеціальним проєктом саме як дитяча бібліотека. А її колишній керівник Анастасія Кобзаренко, яка очолювала бібліотеку 46 років, — єдина представниця бібліотечної галузі, яку відзначено високим званням Герой України.
Найвища державна нагорода досі єдина і серед бібліотекарів усіх країн пострадянського простору. Тому треба почути, з якою повагою і гордістю розповідає нинішній директор закладу Алла Гордієнко про свою наставницю і творчу діяльність закладу, так мало схожого на пересічні книгозбірні. Вона згадує про фонди, в яких понад 500 тисяч примірників книжок, багаті архіви, де довічно зберігаються видання минулих років, серед яких і призабуті газети для дітей «Зірка» чи «Юний ленінець», музей рідкісної книжки, найстаріша з яких вийшла у світ у 1801 році, відділ документів іноземними мовами, де пропонують книжки 89 мовами світу.
Та чи не найбільше ми говорили про форми і методи роботи працівників закладу, завдяки яким тут буквально немає відбою від відвідувачів.
«Наша бібліотека — це територія дитинства, де дітям добре. Ми організували її діяльність так, що малим відвідувачам тут цікаво спілкуватися, читати, вчитися і пізнавати щось нове, розважатися чи навіть просто приходити сюди, аби гарно провести дозвілля. Тобто маючи багатий інформаційний ресурс і кваліфікованих провідників-бібліотекарів, допомагаємо дітям орієнтуватися в інформаційному полі. Робиться це у ненав’язливій і невимушеній формі. Наприклад, заохочуючи відвідувачів читати справжні книжки, пропонуємо можливість екранного читання. А ще всіляко розвиваємо сімейне читання, а тому кількість батьків з дітьми серед відвідувачів значно збільшилася», — розповідає Алла Іванівна.
До речі, відкрию невеликий секрет про дитячі читацькі уподобання теперішнього генерального директора бібліотеки для дітей. Виявляється, Аллі Гордієнко у тому віці дуже сподобалася книжка Алли Потапової «Молочний зуб Дракона Тишка». Тоді прочитала майже всі пригодницькі та фантастичні твори Майна Рида і Жуля Верна.
А що читають нинішні малі відвідувачі? Під час відвідин відділів для дітей молодшого шкільного віку та підлітків натрапив там і на кілька своїх книжок, які вряди-годи теж беруть дітлахи.
Дуже популярна серед читачів середнього шкільного віку трилогія Володимира Рутківського про пригоди джур козака Швайки. Поза конкуренцією ще одна весела трилогія «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка.
«Свого часу ми робили опитування серед шестикласників. За його підсумками, за попитом і симпатіями «Тореадори…» тоді випередили дуже популярні у всьому світі твори про Гаррі Поттера», — каже завідувач відділу літератури для учнів середніх і старших класів Наталія Невмержицька. За її словами, охоче читають відвідувачі також сучасні детективи Олександра Есаулова та Андрія Кокотюхи. А ще твори Ірини Мацко, бібліотекаря за фахом, Сергія Гридіна.
Погодьтеся, смаки дітей і до сьогодні мало змінилися, адже школярі, як і ми колись, залюбки ковтають пригодницькі й фантастичні гостросюжетні твори чи захопливі детективи. Та є помітна відмінність, оскільки менше стало книжок про війну, якими зачитувалися попередні покоління читачів.
Бібліотекарі розповіли: якось один з батьків попросив підібрати для сина книжку про Другу світову, але не «геройську», а «людяну». Тоді запропонували їм повісті «Климко» та «Облога» Григора Тютюнника. І не помилилися.
Хто крайній на казкотерапію?
«Книжки книжками, та крім них, бібліотека пропонує відвідувачам — дітям і дорослим багато цікавих і корисних послуг. Ми давно пересвідчилися, що тут створили всі умови для гарного проведення дозвілля. Адже бібліотекарі періодично влаштовують презентації нових книжок чи літературні вечори з письменниками, різноманітні театралізовані дійства, в яких беруть участь усі охочі, експозиції малюнків дітей-читачів і читацькі диспути для дорослих. Скажу більше: наша бібліотека — не хата-читальня, якою зазвичай уявляють книгозбірні, а ще й чудово організований центр дозвілля для дітей, які їдуть сюди з різних куточків Києва», — ділиться враженнями одна з постійних відвідувачок пані Тетяна, яка приходить сюди з двома дітьми.
Національна бібліотека для дітей як методичний центр для понад 900 спеціалізованих бібліотек для дітей наполегливо поширює напрацьований досвід роботи з юними читачами в Україні, забезпечуючи безперервність системи професійної освіти бібліотекарів. Вона організовує всеукраїнські науково-практичні конференції, круглі столи, майстер-класи та фахові дослідження. Тут видають методичні рекомендації на допомогу дитячим бібліотекарям України та щоквартальний науково-методичний журнал для працівників дитячих бібліотек «Бібліотека у форматі Д°» — своєрідну територію обміну професійним досвідом.
Щорічно з ініціативи Національної бібліотеки України для дітей у дитячих бібліотеках країни відбуваються заходи в межах всеукраїнських конкурсів та програм: національний проєкт «Україна читає дітям», Всеукраїнський тиждень дитячого читання, Всеукраїнський конкурс «Лідер читання», фінал якого цього року відбувся в Одесі. А в бібліотеці діють майстерня цікавих знайомств «Автограф», музично-драматичний театр-студія «Вподобайка», студія «Мрія» та ще багато творчих об’єднань за дитячими інтересами.
Завдяки професійній наполегливості заступниці генерального директора Людмили Бацай мені вдалося побувати майже у всіх відділах бібліотеки. І тому на власному досвіді переконався, що ця приваблива «територія дитинства» — не тільки звичні для всіх бібліотек абонемент, читальні зали, книгосховища тощо. Наприклад, тут працює кімната психолога, де фахівець Тетяна Голенговська проводить заняття для маленьких відвідувачів з казкотерапії. Дітям відповідно до ситуації чи потреби пропонують вибірково казки різних жанрів: народні, повчальні, терапевтичні, корекційні. Консультаціями психолога щодо питань виховання чи емоційного вигорання можуть скористатися й батьки, адже для них є відповідна «Мамина година».
До послуг відвідувачів квест-кімната, музична (зберігаються 18 тисяч грамплатівок) і темна кімнати. Щодо останньої, то вона чи не найдужче подобається малюкам. І не тільки їм. Уявіть, що зачинили за мною двері, зробили напівтемряву, увімкнули музику і дозволили кілька хвилин стрибати або навіть на голові ходити на м’яких подушках на підлозі. Після такого розвантаження я відкинув усі сумніви й вирішив записатися в бібліотеку. І в чергу на казкотерапію.
ДОВІДКА «УК»
Бібліотеку засновано у 1967 році згідно з постановою Ради міністрів Української РСР «Про створення Державної республіканської бібліотеки для дітей» як єдиного організаційно-методичного центру для керівництва бібліотеками, що обслуговують дітей. З 1993 року — Державна бібліотека для дітей, у 2003-му отримала статус національної.
У фондах бібліотеки зберігають понад 500 тисяч примірників книжок, а ще газети, журнали, грамзаписи, компакт-диски, кінофільми, діафільми. Унікальна колекція рідкісних і цінних видань, де до послуг читачів понад 15 тисяч книжок, журналів і газет для дітей ХІХ—ХХ століть.
Щороку головну дитячу книгозбірню України відвідують більш як 20 тисяч читачів та фахівців у галузі дитячої книжки і дитячого читання.
ПРЯМА МОВА
Алла ГОРДІЄНКО,
генеральний директор
Національної бібліотеки України для дітей,
заслужений працівник культури,
кандидат культурології:
— Ми, бібліотекарі, володіємо інформацією, якої, як завше, довкола дуже багато. Проте розташувати її на потрібних поличках чи у файлах у головах наших читачів іноді дуже непросто. А тому в інформаційній війні, яку поки що, на жаль, наша держава програє, бібліотеки можуть посісти дуже важливе місце. Адже саме мої колеги вміють і можуть працювати з інформацією: знайти не брехливу, а справжню інформацію, перевірити її, порівняти, проаналізувати, відсіяти неправду. Тому, як на мене, у бібліотек величезне майбутнє. Адже від того, як інформацію буде систематизовано і в якому вигляді ми подамо її юним читачам, залежить, яке покоління виховаємо.
А щодо літератури, то в нас дуже багато різноманітних видавництв і талановитих українських письменників, які спільними зусиллями творять і випускають у світ дуже якісні й майстерно художньо оформлені книжки для дітей. Єдина проблема — потрібно, щоб держава посприяла тому, аби ці гарні у всіх аспектах книжки стали доступними нашим співвітчизникам. Тобто потрібно організувати маркетингову діяльність так, щоб через бібліотеки, книгарні чи інші схеми книгорозповсюдження чудові книжки дійшли до читача. Виграють від цього всі: і письменники, і видавці, і бібліотекарі, і наша держава.
Редакція «Урядового кур'єра» приєднується до привітань вітчизняним бібліотекарям з нагоди їхнього професійного свята. Мирного неба всім, багатих книжкових фондів і переповнених абонементів та читальних залів!
Ми в Google+