Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке спрощує доступ до державного та комунального майна для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Про це повідомила Прем’єрміністр Юлія Свириденко. Відтепер організації, які надають прихисток ВПО, можуть орендувати державне та комунальне майно на пільгових умовах. Громадські об’єднання та благодійні організації можуть брати в оренду приміщення для проживання ВПО за символічною ставкою — 0,01% розрахункової орендної плати.
«Такі умови спрощують доступ до вільних гуртожитків, санаторіїв, тренувальних баз та інших приміщень і дають змогу громадам швидше облаштовувати місця тимчасового проживання для людей, які вимушено залишили домівки через війну», — зазначила Прем’єрміністр.
Додаткові дотації на оплату праці
Уряд ухвалив рішення першочергово спрямувати окремі додаткові дотації місцевим бюджетам 2026 року на оплату праці в освітній і соціальній галузях. Про це повідомила Юлія Свириденко.
«Це забезпечить пріоритетну виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, зокрема педагогічних і науковопедагогічних, фахівцям, які надають соціальні та реабілітаційні послуги, а також іншим працівникам цих галузей», — наголосила очільниця уряду.
Міністерство фінансів у межах компетенції запропонувало способи забезпечення цього рішення: оплату праці згаданим категоріям працівників визначено пріоритетною в разі спрямування коштів окремих додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам, а також узгоджено взаємодії обласних органів влади із профільними міністерствами та органами місцевого самоврядування для запобігання заборгованості із заробітної плати.
Документ встановлює, що 2026 року кошти окремих додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам першочергово спрямовують на оплату праці працівників бюджетних установ, зокрема для територіальних громад на тимчасово окупованих, деокупованих та інших постраждалих територіях, а також на територіях, де тривають бойові дії.
Урядове рішення забезпечує бюджетні передумови для реалізації підвищення з 1 січня 2026 року посадових окладів освітян і працівників соціальних закладів, а також враховує необхідність виконання постанов Кабінету Міністрів України від 26.12.2025 №1749 та №1750 щодо оплати праці відповідних категорій працівників.
Міністерство фінансів у межах своєї компетенції здійснюватиме моніторинг стану виконання місцевих бюджетів та координуватиме взаємодію з обласними військовими адміністраціями для забезпечення збалансованості бюджетів і своєчасності виплат.
Міністерство освіти і науки та Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності забезпечуватимуть галузеву координацію реалізації рішення.
Перевезення за європейською моделлю
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про впровадження експериментального механізму державного замовлення на внутрішні пасажирські перевезення далекого сполучення. Проєкт розробило Міністерство розвитку громад та територій у взаємодії з Міністерством фінансів. Ідеться про поступовий перехід до європейської моделі PSO (Public Service Obligation), коли держава на системній основі компенсує перевізникові різницю між реальною собівартістю перевезень і чинними соціально доступними тарифами.
«Залізниця в Україні — критично важливий транспорт для мільйонів громадян. І завдання держави — зробити так, щоб рух поїздів був стабільним і передбачуваним, а подорожі залишалися доступними для людей. Саме для цього ми розробили механізм, який наближає українську систему до європейської моделі замовлення соціально важливих транспортних послуг», — зазначив віцепрем’єрміністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Нині фактична собівартість поїздки в середньому більш ніж утричі перевищує ціну квитка. А тарифи залишаються максимально доступними — це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли залізницею користуються військові, їхні родини, внутрішньо переміщені особи та мільйони громадян у всій країні. Залізниця працює під постійними обстрілами та щоденними руйнуваннями, тому потребує стабільного передбачуваного фінансування.
На 2026 рік обсяг державного замовлення на пасажирські перевезення встановлено на рівні 16 млрд грн. Ці кошти покриють основні маршрути далекого сполучення, щоб країна залишалася з’єднаною. Держава не лише замовлятиме послуги, а й контролюватиме їх виконання.
До перевірки коректності витрат із самого початку буде залучено Державну аудиторську службу України — щоб кожну бюджетну гривню використовувати ефективно. Кошти перераховуватимуть щоквартально шляхом авансування. Також буде профінансовано перевезення, виконані у січні — лютому 2026 року.
Нова модель запроваджує прозорі прогнозовані правила фінансування пасажирських перевезень, зменшує фінансове навантаження на АТ «Укрзалізниця» та поступово дасть змогу відмовитися від перехресного субсидіювання між видами діяльності залізничного транспорту.
Експериментальний механізм — це крок до повноцінної інтеграції української системи фінансування пасажирських перевезень у європейську модель PSO, яку широко застосовують у країнах ЄС.
Знакові пам’ятки внесено до реєстру
18 лютого Кабінет Міністрів з ініціативи Міністерства культури вніс 78 пам’яток національного значення в Тернопільській області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
«До Державного реєстру нерухомих пам’яток України вже внесено 34 245 об’єктів культурної спадщини, з яких 2646 — національного значення. Робота з підготовки наступних рішень уряду про внесення пам’яток з інших регіонів триває», — наголосила віцепрем’єрміністр з гуманітарної політики — міністр культури Тетяна Бережна.
Ідеться про об’єкти в Тернопільському, Кременецькому та Чортківському районах. Серед них знакові пам’ятки регіону: костел монастиря домініканців у Тернополі — визначна пам’ятка архітектури пізнього бароко XVIII ст. (1749—1779); костел бернардинів у Бережанах, збудований у XVII столітті як частина монастирського комплексу; вирізняється монументальністю та оборонними рисами; комплекс споруд монастиря кармелітів у Теребовлі, споруджений 1635 року на місці дерев’яного монастиря; Василіанський монастир у Бучачі, який був одним з основних центрів зосередження василіянських іконописців у XVIII — першій половині XIX ст.
Міністерство культури України спільно з обласними державними адміністраціями системно оновлює та актуалізує дані про пам’ятки, які раніше перебували у Списку пам’ятників архітектури УРСР. Зокрема, уточнюють назви, датування та розміщення об’єктів. На основі відомостей реєстру оновлюватимуть перелік пам’яток, що не підлягають приватизації.
Ми в Google+