В Україні закінчується проведення зовнішнього незалежного оцінювання — завтра абітурієнти складуть останній тест з хімії додаткової сесії (основна закінчилася ще 26 червня). Тож у громадській мережі «ОПОРА» проаналізували запровадження цьогорічних новацій під час проведення ЗНО.
«Поєднання державної підсумкової атестації із незалежним тестуванням з української мови та літератури позитивно вплинуло саме на організацію проведення ЗНО, — розповідає координатор освітніх програм ГО «ОПОРА» Ольга Стрелюк. — Оскільки тест із мови складали абсолютно всі учасники, явка була найвищою порівняно з іншими предметами. Також школи забезпечували підвезення абітурієнтів до пунктів тестування, тож значно менше випускників спізнилися або забули документи». Водночас Український центр оцінювання якості освіти значно розширив мережу пунктів тестування та залучив до проведення ЗНО вдвічі більше працівників.
У 2015 році майбутні вступники з двох предметів (мови і математики) обирали базовий або поглиблений рівень складності тестів. Вочевидь абітурієнти, яким під силу впоратися із складними завданнями, мали демонструвати більшу освіченість і претендувати на державні місця філологічних або відповідно технічних напрямів підготовки у вишах. «Утім, надзвичайно мало університетів скористалися можливістю отримати більш освіченого абітурієнта, — констатує Ольга Стрелюк. — Лише сім університетів, переважно столичних, запровадили тести поглибленого рівня складності як обов’язкові під час вступу до їхнього навчального закладу. Решта вишів використовуватимуть тести базового рівня. Тож чи варто й надалі пропонувати вступникам складати дворівневі тести?» Скажімо, з української мови та літератури складніші завдання обрали 7,5% учасників, а з математики — 12%. Водночас експерти відзначають, що не всі абітурієнти, які зареєструвалися на поглиблений рівень, виконували його — дехто здавав порожні бланки відповідей.
Основним нововведенням цьогорічного тестування стало запровадження порогового бала «склав/не склав». Раніше поріг вступу становив для непрофільних предметів 124 бали, для профільних — 140. Тепер під час вступу предмети вже не ділять на профільні чи непрофільні. Тобто виш може зараховувати абітурієнтів, які набрали 100 балів і вище. Проте мінімум визначали окремо з кожного предмету, застосовуючи методи Ангоффа та Беука. Перший визначають експертні комісії, створені при кожному регіональному центрі. Другий накладає дані експертів на загальну картину результатів ЗНО по країні.
За даними УЦОЯО, 8,4% випускників не подолали пороговий бал із тестування з української мови та літератури — тож близько 23 тисяч абітурієнтів залишилися без сертифікатів та не зможуть цього року стати студентами омріяних вишів. Найбільш невтішні результати з точних наук. «Приміром, щоб скласти тест з фізики, потрібно було набрати лише 8 балів із 54 (всього 15% загальної кількості). Заповітні вісім балів не набрали аж 23,3% абітурієнта, — деталізує координатор «ОПОРИ». — З математики теж (10 із 48 балів, щоб скласти), не набрали аж 21,8% учасників». Примітно, що тести з точних наук провалили ті, хто свідомо обрав ці предмети для вступу до вишів. Загалом найгірше складають тестування абітурієнти із сільської місцевості. Закарпаття вкотре поступається результатами ЗНО серед інших областей.
«На жаль, роками результати тестів використовують лише для вступу до вишів, — резюмує Ольга Стрелюк. — Натомість Міносвіти має послуговуватися результатами ЗНО, щоб проаналізувати рівень викладання у школах і запровадити зміни в системі загальної середньої освіти, щоб підвищити її якість».
КОМЕНТАР
.jpg)
Перший заступник міністра освіти і науки
Інна СОВСУН:
— Поєднання ЗНО і ДПА дало змогу побачити рівень підготовки з української мови та літератури абсолютно всіх цьогорічних випускників. Тож можемо проаналізувати результати тестування з прив’язкою до конкретної школи. Навіть попередньо бачимо, що випускники окремих навчальних закладів, що мають статус гімназії чи ліцею, показали нижчі результати незалежного оцінювання, ніж учні загальноосвітніх шкіл.
Водночас випускники із сільської місцевості мають значно гірші результати ЗНО, ніж з міської. Тому треба вести нелегку дискусію про укрупнення шкільної мережі в селах, щоб забезпечити цих учнів кращими знаннями. Це складні питання, котрі накопичувалися в системі освіти десятиліттями. Втім Міносвіти проводитиме докладний аналіз результатів тестів і від нього відштовхуватиметься в подальших кроках забезпечення кращого рівня якості освіти в українських школах.
Ми в Google+