За два роки, що минули після так званого референдуму про приєднання Криму до Росії, окупаційна влада далеко просунулася в реалізації своєї головної мети: перетворення Кримського півострова на військову базу РФ. Такого висновку дійшли учасники столичної прес-конференції «Мілітаризація окупованого Криму як загроза міжнародній безпеці».
Потрібні асиметричні заходи
За даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, угруповання російських військ після окупації Криму зросло до 50 тисяч осіб, а кількість російських танків, самохідних артилерійських установок і підводних човнів у Криму нині така сама, як була за часів СРСР. На озброєнні армії РФ на півострові зафіксовано ракетні комплекси «Бастіон», ЗРК «Панцир», ОТРК «Іскандер». «Вони націлені передусім на Захід і на країни НАТО, а Захід не має чіткої стратегії щодо деокупації Криму», — говорить директор центру Валентин Бадрак.
Мілітаризація Кримського півострова неабияк загрожує материковій Україні, зокрема безпеці її південних областей, застерігає експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смелянський. Під серйозним ризиком опинилися також морські транспортні шляхи, морський туризм України, заблоковано значну частину ресурсів Чорного моря та поклади газу Чорноморського шельфу через те, що Росія повністю контролює Керченську протоку, втрачено економічні можливості Азовського моря.
Деокупація Криму неможлива без примусу Росії поважати міжнародне право, переконаний керівник Центру дослідження Росії, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. За його словами, змусити Росію піти з Криму непросто, однак можливо. Один із методів радикальний, «якого дуже бояться на Заході», полягає у розгортанні відкритого військового протистояння з Росією. Проте для стримування російської агресії Україна не має достатніх ресурсів. Тому найреалістичніший підхід, вважає Володимир Огризко, — виробити асиметричну відповідь на російську загрозу. Вона може полягати у відновленні в Україні програм із запуску ракет малої і середньої дальності з одночасним посиленням військового співробітництва України з Польщею, Словаччиною, країнами Балтії, Румунією, Болгарією за участі США. «Для Росії у Чорноморському регіоні необхідно створити максимальний дискомфорт», — вважає екс-міністр.
Він підтримує транспортну й енергетичну блокаду півострова і пропонує створити міжнародний «список Меджлісу», до якого мають увійти всі представники окупаційної влади, причетні до переслідувань кримських татар. «Ми маємо повернути Крим за три, щонайбільше за п’ять років, інакше російська окупація перетвориться на задавнену хворобу», — переконаний він.
Допомога Заходу недостатня
Україну втягнено в протистояння з ворогом, який володіє найсучаснішим озброєнням, визнає науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр. За його словами, російська армія має радіоелектронні ударні комплекси, здатні виявляти дислокацію українських військових і зброю, одразу завдаючи ударів по них. «Українські Збройні сили не здатні протистояти їм», — констатує експерт. На його думку, досі відповідь Заходу на потребу українських Збройних сил «була спорадична і недостатня», партнерів так і не вдалося переконати, що надання сучасного озброєння Україні — єдиний спосіб припинити конфлікт.
Проте пан Шерр переконаний, що західні санкції, накладені на Росію через окупацію Криму та війну на Донбасі, діють ефективно, бо обмежують доступ російських державних компаній до світових фінансових ринків. Через них Москва не може отримувати новітні західні технології для модернізації свого енергетичного ринку та озброєнь, а велика частка російського ОПК залежить від західних комплектуючих. Експерт також наголосив, що ті санкції, які запровадили проти Росії після анексії Криму, «помітно ускладнюють для окупаційної влади утримання півострова». Росія не атакує сильного, переконаний Джеймс Шерр, тому якщо «Україна та західні країни діятимуть об’єднано і розважливо, то в нас є високий шанс» зупинити Кремль.
Ми в Google+