ПРОТИ БОЛЮ
Таблетований морфін полегшить долю важкохворих
Щороку в Україні помирає 700 тисяч людей. З них майже півмільйона потребують паліативної допомоги — тобто такої, яка має полегшити страждання невиліковного хворого. Знеболення — ключове завдання такої допомоги. Його потребують ще й 100 тисяч українців, які живуть із гострим та хронічним больовим синдромом.
По допомогу — до… наркодилерів
Порятунок від болю в найважчих випадках не можливий без наркотичних препаратів. Змучені люди донедавна ставали заручниками боротьби з наркоманією — злом, яке давно вкоренилося на наших теренах. За деякими даними, кількість наркозалежних у нас сягає мільйона, і ледве не половина із них — ін’єкційні. Лише на офіційному обліку МВС — близько 165 тисяч осіб, які вживають наркотики не за медичним призначенням.
Що ж, потрібні жорсткі адекватні контрзаходи. Але нині вони зазвичай мають дивний характер: фахівці зауважують, що в Україні переслідують переважно не наркоторгівців, а споживачів наркотиків — саме вони здебільшого зазнають карного переслідування за злочини у сфері незаконного обігу наркотиків. За нинішніми правилами, 3 грами конопляної «дурі» можуть зрівнювати із 3 грамами героїну. Тож людина не відбудеться умовним терміном. Вона сяде надовго, хоч її вчинок — і не лише у колі наркоманів — сприймається хутчіш як пустощі.
Точковий терор може спіткати уже не просто наркоманів — кожну людину, яка опинилась на порозі клінічної смерті від тяжкої хвороби, насамперед раку. «На превеликий жаль, нині багато випадків, де недоступність таких препаратів змушує людей, чиїх близьких спіткала невиліковна хвороба, іти на вулицю, шукати наркодилерів і купувати у них ці препарати, — каже голова правління Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, колишній міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, — а ми хочемо вивести це із тіні».
Уряд відреагував на муки людей. Прийнята постанова №333 та спеціальний наказ МОЗ спростили використання наркотичних препаратів у лікарській практиці. Отже, доступ хворих до знеболення має стати простішим.
Зняти важкохворого з голки
Один з ініціаторів змін — віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко. «Зокрема ми робимо наголос на таблетованих формах морфіну, — зауважив урядовець, — вони дають змогу хворому самому вживати ліки. Це дуже важливо, особливо якщо він мешкає далеко від центру. Адже при цьому пацієнт залишається активною людиною, яка може відвідувати знайомих, працювати».
Донині, аби зняти біль, до хворого приїздила «швидка». Але скільки вона може зробити рятівних візитів? Два-три на день. У найгостріших же випадках людина може потребувати в рази більше знеболень на добу.
За новими нормативами, паліативному хворому вперше можна буде виписати ліки на 15 діб. А коли йдеться про таблетовану форму, то й вживати їх він зможе самостійно. Для людини, що мешкає у сільській місцевості, це порятунок.
Але є застереження: полегшений доступ — більший ризик зловживань. Це усвідомлює суспільство і фахівці. Саме тому віце-прем’єр К. Грищенко доручив створити міжвідомчу робочу групу, до якої увійдуть і правоохоронці. Шукатимуть баланс між небезпекою та користю нового препарату для пацієнтів. Зокрема, облік випуску препаратів буде суворий — як табельної зброї. Випустять стільки, скільки потребує медицина.
Офіційна церемонія безоплатної передачі знеболювальних препаратів ТДВ «Інтерхім» для хоспісів. Фото Олександра ЛЕСИКА
Не заробляти на стражданнях
Доступність знеболення — питання і державне, і політичне. Саме на його вирішення спрямована урядова постанова №333. Практичне забезпечення виробництва здійснює одеське фармацевтичне підприємство «Інтерхім». Тут працює лінія випуску таблетованого морфіну. Першу партію на початку липня одесити передали Міністерству охорони здоров’я. Безкоштовно.
Розмір благодійного внеску — близько 300 тисяч гривень. До нього увійшли й інші знеболювальні препарати, які випускає підприємство.
«Ці препарати ми передаємо абсолютно безкоштовно для підтримки зусиль уряду, спрямованих на допомогу тим, хто потребує знеболення, на впровадження європейських підходів до лікування стражденних людей», — заявив на профільній церемонії генеральний директор ТДВ «Інтерхім» Анатолій Редер. Він наголосив: його підприємство готове забезпечити такими препаратами 95% паліативних хворих. Вони зможуть отримати ці ліки в аптеках, які мають відповідну ліцензію.
А першу, суто гуманітарну, партію знеболювальних МОЗ розподілило між спеціалізованими закладами різних регіонів України: у Києві, Харкові, Севастополі, Івано-Франківську та Херсоні.
На Галичині ліки отримав місцевий хоспіс. Його головний лікар Ірина Слугоцька зауважила у розмові з «УК»: ∂рунтовну клінічну оцінку прийому таблетованого морфіну зроблять за півмісяця. Але вже зараз є відчутні зміни. «Він робить знеболення більш адекватним, — каже Ірина Слугоцька, — є можливість істотно відстрочити перехід на ін’єкції.
Таблетована форма морфіну — це менша залежність і більша доступність: препарат значно дешевший від ампул. Больовий синдром знімає ефективно. Такі переваги важливі й на стаціонарному лікуванні. Але він стає неоціненним, коли хворий лікується вдома. Тож таблетований морфін виділили передусім для виїзної служби. Один раз приїхала «швидка» — і хворий озброєний знеболювальним на тривалий період».
Головлікар наголошує: добре, що спростили процедуру доступу до ліків. Але у регіонах чекають ще й чітких урядових інструкцій: як, коли, в яких обсягах мають право лікарі застосовувати ці ліки. Наприкінці вересня саме ці злободенні питання вирішуватимуть в Івано-Франківську на спеціалізованій конференції.
Нині ж Ірина Слугоцька дала добрі відгуки ще одному знеболювальному препарату «Інтерхіму» — це Бупрен, який містить бупренорфін. Його також випускають у формі таблеток. Їх кладуть під язик, що дає змогу добиватися ефекту, якщо у пацієнта проблеми із травним трактом.
Що ж до таблетованого морфіну — то це не той препарат, щодо якого одеське підприємство має певні фінансові плани.
«Морфін для нас препарат не комерційний, а соціальний, — каже Анатолій Редер. — Нині ми запропонували його на ринок за найнижчою ціною. Адже на таких речах, вважаємо, не варто заробляти».
Анатолій Редер зазначає: одеський таблетований морфін буде втричі доступнішим, ніж у Росії. А півтори гривні за таблетку — така відпускна ціна для дозування 10 мг — не стане тягарем для важкохворого. Важливо: препарат входить до всіх рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, і нині він є в Україні.
Звісно, невисока бізнес-рентабельність препарату охолоджувала ентузіазм багатьох інших виробників. Та що казати: почни випускати таблетований морфін — замучать контролюючі органи! Але «Інтерхім» уже мав багаторічний досвід роботи із наркотичними препаратами, і не було підстав боятися додаткових перевірок. Технічна база підприємства надавала можливість швидко освоїти випуск нового препарату.
Технічна база для здоров’я нації
Костянтин Грищенко відвідав чимало профільних науково-виробничих центрів, серед них — найвищого ∂атунку. Але прибувши у цехи «Інтерхіму», заявив: одесити анітрішки не програють.
«Для нас принципово важливо, щоб саме в Україні виробляли більшість ліків, — зауважив урядовець, — і саме на таких платформах, що відповідають найвищим світовим стандартам».
«Інтерхім» — хороший майданчик для втілення світових стандартів.
Зараз тут уже створюють найсучасніше в Україні фармацевтичне виробництво. У першому кварталі наступного року, коли має запрацювати перша черга нового науково-виробничого комплексу, підприємство зможе у чотири рази збільшити потужність.
«Але навіть не це найважливіше, — зауважує Анатолій Редер, — сьогодні те виробництво, яке ми будуємо, за оцінками європейських експертів, за сукупністю технічних новацій навряд чи матиме аналоги навіть у Західній Європі».
Тут буде найвищий рівень контролю якості, найвищий рівень логістики всіх технологічних процесів. Пневмопошта, що розноситиме зразки продукції по спеціальних трубах, сенсорні екрани, через які працівники можуть вносити дані у досьє кожної серії препарату, — це лише кілька штрихів до портрета майбутнього високотехнологічного виробництва.
Уся продукція відповідає стандарту GMP, отже, виробничі умови унеможливлюють вплив негативних чинників на її якість. Під час запуску нового корпусу стандарт GMP буде поширено і на хімічне виробництво субстанцій, яке здійснює підприємство.
Більше того, уся продукція, що її вироблятимуть на нових потужностях, маркуватиметься індивідуальними кодами Track&Trace, так званими турецькими, які нададуть можливість відстежувати шлях кожної упаковки — від заводських цехів до споживача.
«Нині ми впроваджуємо європейські стандарти в різних сферах життя, — сказав під час відвідин «Інтерхіму» Костянтин Грищенко, — і фармакологія є однією з тих пріоритетних сфер, якими переймається уряд».
У цій царині країна може розраховувати на успіх. Надію дає і понад 20-річна історія підприємства «Інтерхім». Сутність ідеології компанії — допомога людям, які її потребують. А співпраця професійних підприємців та компетентного уряду — це та синергія, яка здатна робити життя людини достойним та шляхетним, а боротьбу зі злом — осмисленою.