Україна зацікавлена поглиблювати політичний діалог з Литвою в межах відносин із Європейським Союзом та НАТО, а також всіляко поділяє та підтримує ідею влади Литви про формування своєрідного Плану Маршалла для України — переліку необхідних змін в соціально-економічній сфері та джерел їх фінансування. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час зустрічі з головою Сейму Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Він переконаний, що ініціатива-план дасть змогу модернізувати Україну швидшими темпами. «Це дуже правильний крок. Ми готові забезпечити повну транспарентність усіх процесів, — наголосив Володимир Гройсман. — В Україні забезпечено макроекономічну стабілізацію та економічне зростання. Ми працюємо над пакетом необхідних реформ, які забезпечать нам стале економічне зростання».
А Вікторас Пранцкєтіс підкреслив, що Вільнюс був і залишається адвокатом України в Євросоюзі та НАТО, передовсім щодо питань протидії військовій агресії Росії. «Але зараз на порядку денному ще й економічний успіх України. Саме тому народилася ідея Плану Маршалла, яку ми озвучили та окреслили в Європі та США», — сказав посадовець, додавши, що ця ідея підтримується на політичному рівні та передбачає чималу фінансову складову.
Товарообіг можна збільшити
Окрім цього, сторони відзначили необхідність розвитку двосторонніх відносин, зокрема розширення логістичних можливостей країн. На їхню думку, залізничний проект «Вікінг», ефективне використання українських і литовських портів та активна співпраця в межах Транскаспійського транспортного коридору мають чимало економічних переваг. Посадовці погодилися, що додаткову увагу слід приділяти пришвидшеному зростанню товарообігу. За даними глави уряду, згідно з підсумками першого півріччя товарообіг між Україною і Литвою перевищив 400 мільйонів доларів.
«Ми стабільні партнери, — резюмував Прем’єр-міністр. Хороші відносини з литовським прем’єром Саулюсом Сквернялісом слугують запорукою поглиблення нашої співпраці у багатьох сферах. Починаючи від політичної співпраці, співпраці на міжнародній арені, співпраці в межах Європейського Союзу, так і в економічній сфері. Двосторонній рівень торгівлі у нас є достатньо високим, і ми б хотіли поставити завдання вийти на мільярд річної торгівлі між нашими країнами, що є абсолютно можливим».
Як повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну, за результатами 2016 року Литва посіла 14-е місце за обсягами нашої двосторонньої торгівлі. Ключові статті експорту в Литву — нафта і продукти її перегонки; жири та олії тваринного або рослинного походження; деревина й вироби з деревини; електричні машини; чорні метали. Для України Литва є найбільшим торговельним партнером серед країн Балтії. Так, за шість місяців 2017 року товарообіг становив 432,6 мільйона доларів, експорт — 185,1 мільйона доларів, а імпорт — 247,5 мільйона доларів.
Згідно з даними Державного комітету статистики, за перше півріччя 2017-го обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Литвою становив 460,6 мільйона доларів, що на 53,1%, або 159,9 мільйона доларів більше, ніж за відповідний період минулого року. Обсяги експорту українських товарів до Литви становили 205,5 мільйона доларів та зросли на 63,2%, або на 79,6 мільйона доларів; обсяги імпорту зросли на 45,9%, або на 80,2 мільйона доларів і становили 255,1 мільйона доларів.
Про Крим не забувають
Того самого дня голова Сейму Литовської Республіки мав зустріч із Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм. По завершенні переговорів у ході брифінгу Вікторас Пранцкєтіс привітав Україну з набуттям чинності у повному обсязі Угоди про асоціацію з ЄС і запевнив, що Литва докладає всіх зусиль для сприяння подальшому розвитку успішної України.
Він також повідомив, що проведе п’ятницю на лінії розмежування з тимчасово окупованим Кримом. У такий спосіб європейський посадовець має намір продемонструвати позицію Литви, яка «не визнає і ніколи не визнає агресивні дії Росії».
До речі, Конгрес Європейської народної партії ухвалив резолюцію про розробку довгострокового плану підтримки України — так званого Плану Маршалла наприкінці березня 2017 року. Його презентували в червні у представництві Литви в Європейському Союзі. Членами робочої групи з розробки документа стали колишні прем’єр-міністри Литви Андрюс Кубілюс та Гедимінас Кіркілас.
А 18 серпня перший віце-прем`єр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів заявив, що новим європейським планом для України передбачено, щонайменше, 5 мільярдів євро щорічної підтримки від Європейського Союзу на реформи, спрямовані на економічне зростання й розвиток. Наразі план активно обговорюють у ключових міжнародних інституціях. Мета — формування «групи друзів» України.
Лора ВОВК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+