У Сумах уже звикли, що впродовж кожного місяця в бібліотеках міста його жителям пропонують культурно-мистецькі, просвітницькі заходи, в яких беруть участь сотні городян. Іншими словами, бібліотечні заклади виконують якісно нові функції, ніж видача книжок і популяризація читання серед населення.Про це та інші аспекти нинішньої роботи читачам «УК» розповідає директор Сумської міської централізованої бібліотечної системи Людмила СТАДНИЧЕНКО.
— Людмило Михайлівно, бібліотеки Сум поступово змінюють призначення: із звичайних закладів, де беруть читати книжки, вони, за великим рахунком, уже стали осередками духовного дозвілля, зустрічей, спілкування. Як проходить такий процес трансформації?
— Якщо коротко, то цілком успішно. Адже останніми роками не тільки сумські, а й бібліотеки інших міст і місць України поступово, умовно кажучи, змінили профіль і акцентували на багатьох нових напрямах роботи. Тож нині сумські бібліотеки — не просто книгозбірні, а потужні осередки духовного єднання та спілкування городян.Складно перерахувати всі заходи, що пройшли, наприклад, упродовж нинішнього року. Зрештою, ми й не акцентуємо на статистиці — головне, щоб читачі та відвідувачі мали не тільки змогу з користю для себе проводити вільний час, а й одержували задоволення від зустрічей у колі однодумців, земляків.
— В арсеналі міської мережі — проєкти, які успішно втілюєте впродовж багатьох років. Назвіть найбільш результативні й резонансні, крім добре знаного в Україні «Золото рідного міста», про який «УК» нещодавно розповідав читачам.
— Справді, таких проєктів надзвичайно багато, і кожен по-своєму цікавий, корисний і потрібний тій чи тій категорії читачів або жителів міста.Зокрема, чудовий резонанс маємо від роботи з особливою категорією наших читачів — людьми з інвалідністю, членами їхніх сімей, громадськими організаціями, які опікуються ними.Для цього створили вебсайт, постійно проводимо тренінги, консультації спеціалістів з питань пенсійного, правового та інших видів законодавства, запрошуємо лікарів, психологів, юристів; організовуємо літературні, музичні, краєзнавчі вечори.Цікавий штрих. Свого часу створили читацький клуб «Країна друзів», до складу якого ввійшли понад 40 інвалідів та їхніх батьків. Торік клуб набув статусу громадської організації зі статутом, що відкриває нові перспективи.
За допомогою депутата і виграного проєкту громадського бюджету розвитку міста на базі бібліотеки-філії №4 (приватний сектор) відкрили першу Сумську медіатеку для читачів і людей різного віку, завдяки якій активніше розвивається інформаційна сфера, підвищується роль книжки, а місцева громада стає згуртованою, дружною.Успішно триває проєкт «Аудіобібліотека». За сприяння міжнародної організації IREX долучилися до програми «ПОЛіС», співпрацюючи з Національною поліцією у Сумській області.Загалом у нас тісні контакти з працівниками Пенсійного фонду, департаменту соціального захисту населення, тими структурами і підрозділами, які мають важливе значення у повсякденні городян.Іншими словами, кожен проєкт має відповідний соціальний зміст, аби його учасники мали від цього конкретну допомогу і підтримку.
— Багатьом шанувальникам книжки полюбилися клуби за інтересами. Які саме працюють тепер і яка їхня роль у міському суспільному житті?
— У нас аж 65 таких клубів, тож можете уявити їхнє розмаїття, тематичну спрямованість, численну кількість активістів. Що цікаво, теми засідань чи занять здебільшого визначають самі учасники клубів. Наприклад, «Посиденьки» розраховані на пенсіонерів, людей похилого віку — вони чудово знаходять теми для обговорення; «Органічне землеробство» працює посезонно із жовтня по квітень, допомагаючи садівникам і городникам вирощувати органічну продукцію; «Молодий виборець» об’єднує молодь, яка вперше бере участь у виборах, тож вивчає своєрідну абетку першого голосування.
— Переконаний, що в роботі бібліотечної мережі не обходиться без труднощів.
— Так, але ми воліємо акцентувати не на них, а способах і можливостях подолання негараздів.Бракує коштів, бо бібліотечний бюджет куций і обмежений? То запроваджуємо платні послуги, звертаємося до меценатів і спонсорів, депутатів — одне слово, двері відчиняють тим, хто в них стукає.Але й гріх скаржитися на матеріально-технічний стан. Із недавніх приємних новинок — встановлення сучасного оптоволоконного інтернету, Wi-Fi, що значно поліпшило якість обслуговування відвідувачів.Оптимізму і впевненості додає усвідомлення того, що кожен з нас, бібліотечних працівників, робить корисну справу для земляків. І коли чуєш їхнє щире «дякуємо», то по-іншому сприймаються труднощі — хочеться працювати з новими силами, бо це потрібно нашим читачам.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Людмила СТАДНИЧЕНКО. Народилася 1949 року в м. Чита (Росія). Закінчила Киргизький педагогічний інститут (факультет педагогіки та психології), Московський державний інститут культури (бібліотекар-бібліограф).Сумську міську централізовану бібліотечну систему очолює з 1988 року.Заслужений працівник культури України (2004). Удостоєна інших почесних відзнак та нагород.
Ми в Google+