ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ РИНКУ

Після заборони співпраці підприємствам — платникам ПДВ із «спрощенцями» закрилось чимало невеликих фірм, які працювали на ринку фарб та лаків

За останні місяці в Україні знизилася кількість дрібних виробників лаків і фарб, а також невеликих компаній-посередників, які збували продукцію в магазини, супермаркети і на будівельні ринки. Також значно звузився асортимент продукції. На думку експертів, це сталося передусім внаслідок того, що новий Податковий кодекс змусив багатьох невеликих виробників і продавців, які не були платниками ПДВ, припинити роботу зі своїми клієнтами.

Треба зазначити, що більшість великих заводів заперечують це, хоч вони завжди працювали лише із фірмами-платниками ПДВ. Так, представник столичного підприємства «Хімрезерв» розповів кореспондентові «Урядового кур’єра», що завод завжди відпускав продукцію тільки дистриб’юторам, які є платниками ПДВ. «Тому обов’язкове введення цього виду податку для торгових операцій не вплинуло на наші канали збуту. Більш того, ми не помітили масового закриття дрібних підприємств, хоч, можливо, це відбувається», — запевнив він.

Живеться складно

Вірогідно, керівництво великих підприємств цього і не помітило. Проте, наприклад, керівники підприємства ПП  «Муляр» (Луцьк), хоч і є платниками ПДВ, проте розказали, що тільки в їхньому місті вони знають десяток невеликих компаній — торгівців лаками і фарбами, які протягом цього року або закрилися зовсім (таких більшість), або перейшли на загальне оподаткування з виплатою ПДВ і тепер живеться їм дуже складно.

А менеджер однієї з невеликих київських компаній — торгівців фарбою і лаками розповів майже детективну історію. За його словами, до набуття чинності нового Податкового кодексу багато середніх компаній-торгівців складалися з двох фірм — одна була платником ПДВ, а інша працювала на єдиному спрощеному податку.

«Це було дуже вигідно компаніям. Адже чимало споживачів хотіло розраховуватися з такими фірмами готівкою. Тоді вони мали справу з «кишеньковою» компанією, яка не була платником ПДВ. Усі залишалися задоволеними. Нині таких фірм у складі компаній вже немає. Тому працювати стало дуже складно. Від нас відмовилися багато перевірених роками клієнтів, бо працювати з компанією — платником ПДВ вони не хочуть», — констатує він.

Вибір фарб стає дедалі меншим. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Зі збутом не краще

Так, складнощі зі збутом товару нині відчувають не лише дрібні компанії-збувачі, а й середні за розмірами фірми.

А генеральний директор столичного ТОВ «Київський лакофарбовий завод» Любов Весна каже про іншу тенденцію — масове закриття дрібних вітчизняних виробників, хоч вона цього і не пов’язує безпосередньо із набранням чинності нового Податкового кодексу. «Сталося це з кількох причин: неможливість отримання і погашення кредитів, нестабільність економічної ситуації в країні, підвищення вартості імпортної сировини, високі витрати на оплату праці й електроенергії», — зазначає вона.

Втім, директор асортиментної групи «Сухі суміші» АТ «Нова лінія» Олег Лисокінь вважає, що на плаву залишилися не великі, а найсильніші і найпідготовленіші виробники, які не мали проблем із якістю продукції. «До таких також можна зарахувати компанії, які не обтяжували себе валютними кредитами після 2008 року. Також це фірми з підтримкою іноземного капіталу і якісно організованим каналом збуту», — констатує він.

Проте багато дрібних виробників вважають, що масове закриття або відхід у «тінь» таких підприємств відкрили «зелену» дорогу для великих. По суті, це підтверджується даними, наприклад, заводу «Хімрезерв». Так, за 8 місяців цього року обсяги продажу  підприємства порівняно з аналогічним періодом 2010-го збільшилися на 15%. Цілком резонно припустити, що великі виробники просто зайняли нішу дрібних, яких або витіснили з ринку, або вони пішли самі внаслідок дії Податкового кодексу.

То мізерність чи розмаїття?

Проте цей монополізм позначається на асортиментному ряді. Дрібні фірми твердять, що він у наших будівельних супермаркетах і на ринках значно звузився. Великі ж виробники говорять протилежне. З ними солідарні і керівники будівельних супермаркетів. Так, наприклад, Олег Лисокінь стверджує, що  якщо порахувати кількість брендів лакофарбової продукції на ринку України, то їх буде не менше 300. «У «Новій лінії» представлені лаки і фарби майже 30 брендів, проте зазначу, що в подібних мережевих супермаркетах Європи таких налічується лише 3-5. Тут треба розуміти, що нереально у рамках мережі будівельних супермаркетів розмістити всі бренди фарб, які існують. Набагато простіше проводити періодичні ротації асортименту і пропонувати покупцям новинки», — наголошує він.

Любов Весна підтверджує існування невеликого асортименту продукції. Звичайно, керівник заводу не пов’язує це із ситуацією навколо «справи» щодо ПДВ. «Це пов’язано із небажанням постачальника або самого супермаркету ризикувати прибутком. Постачальник не хоче заморожувати свої кошти на полицях супермаркету через низьку купівельну спроможність і невизначеність у термінах отримання прибутку, оскільки відпускає товар супермаркету з відстроченням платежу. Супермаркет не піклується про високий асортимент, оскільки впевнений у тому, що користується попитом вже перевірений роками універсальний асортимент, який надовго не застоюється на полицях.  Також є вірогідність, що самі супермаркети не бажають працювати з імпортною продукцією широкого асортименту через нестабільну якість і постійні рекламації».

І все-таки вибір став набагато меншим. Окрім того, чимало покупців стверджують, що раніше на будівельних ринках можна було вибрати яку завгодно фарбу (її продавали все ті ж неплатники ПДВ). Тепер споживачі такого просто позбавлені.