ДАТА

Дослідники вважають днем народження нашої видатної землячки 24 листопада

Справжню славу Марії Башкирцевій принесло посмертне видання її щоденників, які буквально за лічені роки переклали на всі основні мови світу. Вже понад сто років цей нібито до банального простий літопис її недовгого життя знаходить нових читачів. Хоча, як це не прикро, у світовій історії наша видатна землячка донині залишається насамперед французькою художницею російського походження.

Таємниця календаря

Якщо щодо місця народження Марії Башкирцевої, малою батьківщиною якої стало с. Гавронці нині Диканського району Полтавщини, ніколи не виникало жодних сумнівів, то дату появи на світ майбутньої художниці й письменниці довелось "переносити" на два роки наперед.

У численних виданнях знаменитого щоденника чорним по білому написано: "Я народилася 11 листопада (за старим стилем. - В. Ш.) 1860 року". Натомість дослідники посилаються й на такий текст щоденника, власноруч написаний Марією Башкирцевою: "Я народилася 12 листопада, але повинна була народитися лише 12 січня, через що мій вік слід рахувати від 12 січня за старим стилем".

Для розуміння того, про що власне йдеться, слід пролити світло на одну із сімейних таємниць родини Башкирцевих. Виявляється, Марія народилася через сім місяців після одруження її батьків, хоча вона не була недоношеною дитиною. Отож щоб зайвий раз не "афішувати" цю скандальну для дворянської родини подробицю, день народження дочки спочатку відзначали на два місяці пізніше реальної дати. А після розлучення батьків і виїзду за кордон матері з маленькою Марією вона взагалі "помолодшала" на два роки.

Тож якщо виходити із дати, вказаної найавторитетнішою на сьогодні дослідницею життєпису Марії Башкирцевої, днем її народження слід вважати 24 листопада 1858 року. Не зайве нагадати, що коли різниця у літочисленні між старим і новим стилем у ХХ столітті становить звичні нам 13 днів, то для подій, що мали місце у ХІХ столітті, "розрив" у часі на одну добу менший - лише 12 днів.

Нецікаве не перечитують

Важко знайти в історії хоч одну особу, крім Марії Башкирцевої, чия творчість викликала і викликає до сьогодні настільки діаметрально різні оцінки. Для одних вона всього-на-всього егоцентрична багатійка, яка прагнула слави і відомості будь-якою ціною. Для інших - геніальна жінка, яка через передчасну смерть від сухот у 26-річному віці не змогла повністю розкрити свій талант.

І в тих, і в інших - свої аргументи. "Як у неї все штучно", - "оцінив" її творчість Лев Толстой. "Смішна, недолуга, подеколи вульгарна" - вторив йому Микола Михайловський. "Перечитав "Щоденники Башкирцевої", - записав Іван Бунін. - Знову неприємний осад. Щоденник просто нецікавий. Все про одяганки, виїзди, згадки, що були такі-то і такі-то депутати, графи і маркізи, самовихваляння і банальні філософствування". Та на схилі років той самий Іван Бунін напише: "Закінчив перечитувати "Щоденники Башкирцевої". Яка нещаслива доля!" Навряд чи хтось повірить, що "нецікаву" книгу можна читати і перечитувати протягом всього життя.

Натомість Валерій Брюсов не приховував свого захоплення: "Ніщо не воскрешає мене так, як щоденник Башкирцевої. Вона - це я сам із всіма своїми думками, переконаннями і мріями". А знаменитий поет Велемир Хлєбніков навіть напише: "Закликаю художників вести точні щоденники свого духу. В цій царині в людства є лише щоденник Марії Башкирцевої - і більше нічого".

Загальновідомо, що Марина Цвєтаєва присвятила великій українці свою першу поетичну збірку, а один із найвідоміших літературознавців Франції Андре Моруа заявив, що саме Марія Башкирцева започаткувала у французькій і світовій літературі (знамениті щоденники написані на рідній для Бальзака, Стендаля і Золя мові) жанр персоналізму. Ще один красномовний факт: дві картини художниці - "Жан і Жак" та "Мітинг" - стали першими творами слов'янських художників, які потрапили у колекцію всесвітньо відомого Лувру.

Щодо знаменитих щоденників Марії Башкирцевої, то навіть журналіст Андре Тер'є, який готував їх перше видання до друку, рукописних оригіналів... ніколи не тримав у руках. Отож фактично все, до чого досі мали доступ читачі, - це ретельно відцензуровані й скорочені рідними Марії тексти. Тож для близько тридцятитомного видання рукописи "втиснули" в три книги, інші сторінки досі залишаються майже нікому не відомими. Лише нині у Франції нарешті розпочато масштабну роботу із видання вцілілої частини щоденників Марії Башкирцевої у неспотвореному вигляді.

Донька України

Найсправедливіший суддя час довів, що Марія Башкирцева - справді масштабна особистість, яку просто смішно "приписувати" лише якійсь одній національній культурі. Та попри це знаменита уродженка Полтавщини була й залишається насамперед донькою України. Причому не тільки за місцем народження, як це декому може видатися.

Судіть самі. Хоча серед українського вельможного панства не прийнято було користуватись "мужицькою" мовою, але вивезена у 12-річному віці за кордон Марія Башкирцева, приїхавши пізніше у рідні місця, запише в щоденнику: знаю українську краще за місцевих однолітків-дворян, які розмовляють на "дикому" французько-російському суржику з "хохольським" діалектом.

Не менш промовисто, що Марія не лише описує "буденне вбрання українки", а одягається у любі її серцю строї "мужички" і навіть спеціально приїздить у такому вбранні до Полтави, щоб сфотографуватись. І як не звернути уваги на ще один пасаж із щоденника: "До від'їзду за кордон я знала лише Україну. Зрідка заходили до нас мандрівні крамарі-росіяни і здавалися нам зовсім чужими, всі сміялися з їхнього одягу і мови".

Водночас ще начебто зовсім юна дівчина чужа від замилування всім українським лише тому, що воно - рідне. Із нещадною різкістю Марія пише в щоденнику, що тут "з дамами розмовляють лише тоді, коли в них закохані", а "єдиний предмет для розмов - найвульгарніші плітки".

Парадокс, але без жодних проблем знаходячи спільну мову з простими селянами, 18-річна дівчина з подивом констатує, що чужа серед місцевої "еліти": "Коли я перебуваю серед цих тупих людей, сама стаю недоумкуватою - я не знаю, що їм говорити, щоб було для них зрозуміло". Чи не в цьому поєднанні збереженої на все її недовге життя дитячої безпосередності та глибини і навіть нещадності оцінок секрет довготривалої популярності написаних нею щоденників?!

ДOСЬЄ "УК"

Марія БАШКИРЦЕВА. Народилася на Полтавщині в 1858 році. В ранньому віці виїхала з матір'ю за кордон. Мріяла стати знаменитою співачкою, але через хворобу зупинила свій вибір на живопису, в якому за короткий час досягла успіху і визнання. Померла у віці 26 років.