Ще п’ять років тому на Тернопільщині не могли полагодити жодного кілометра дороги державного значення. Нині за програмою «Велике будівництво» поставлено завдання завершити в краї поточний середній ремонт 162 кілометрів доріг. Про виробничі справи та накреслені плани говоримо сьогодні з виконувачем обов’язків начальника Служби автомобільних доріг у Тернопільській області Миколою ДОВГОШИЄЮ.    

— Миколо Григоровичу, цьогорічної весни дорожники взялися за поточний середній ремонт автошляху, який перетинає Тернопільщину з півночі на південь, є важливим і для європейського автомобільного маршруту.  Що вдалося вже зробити?

— Відповідно до програми «Велике будівництво» та амбітного плану Державного агентства автомобільних доріг України, 2020 року запланували завершити поточний середній ремонт 162 кілометрів автошляхів загального користування державного значення. Основну частину з цих робіт маємо зробити на дорозі М-19 Доманове — Ковель — Чернівці — Тереблече. Вона перетинає Тернопілля з півночі на південь, сполучає міста Кременець, Збараж, Тернопіль, Теребовля, Чортків, Заліщики, є міжобласним коридором, а також — важливою частиною європейського автомобільного маршруту Е-85.   Середня протяжність її у краї становить 212,5 кілометра. Нинішнього року маємо намір відремонтувати 146,5 кілометра вказаної ділянки автошляху. Фрезувати перші кілометри цього відрізка траси підрядник узявся 21 квітня. Принагідно зазначу, що генпідрядною організацією, відповідно до проведених процедур закупівель через електронну систему ProZorro, є товариство «ТехноБудЦентр». З ним й уклали угоди на виконання робіт. Ця юридична особа зареєстрована в Тернопільській області, з початку будівельного сезону створила понад 150 нових робочих місць. Середня заробітна платня в товаристві становить 22 тисячі гривень. «ТехноБудЦентр» відкрив новий асфальтний завод неподалік обласного центру.

Нині на автошляху М-19 проводимо роботи з поточного середнього ремонту обходу міста Кременець, у тому числі завершуємо лагодити ділянку дороги, що пролягає через Вишнівець. Тут, на відрізку 10 кілометрів, виконали вже більшу частину робіт, а саме: фрезування, регенерацію, розпушування, укладання двох шарів асфальтобетону та земляні роботи. Встановили 120 опор, увімкнули в тестовому режимі освітлювальні прилади в межах населених пунктів.  Наносимо й дорожню розмітку, до того ж — із пластику. Це дасть змогу зекономити бюджетні кошти, адже гарантія на вказаний вид розмітки — п’ять років, а не пів року, якщо використовувати  звичайну фарбу. 

— Отже, впевнено оновлюєте дорогу на півночі області до межі з Рівненщиною. Яка ситуація на південному відрізку автошляху М-19?

 — Зазначу, що північну частину дороги М-19 від Тернополя до межі з Рівненською областю розпочали оновлювати чотири роки тому. Останніми відремонтованими 27 кілометрами цього автошляху водії користуватимуться вже цьогоріч. То буде надзвичайно важливою справою в автосполученні Тернополя з Києвом.

У червні дорожники почали трудитися й на південному напрямку чи, як ми кажемо, на третьому ремонтованому відрізку біля селища Дружба Теребовлянського району. Крім фрезування старого зношеного  покриття підрядна організація займається земляними, дренажними роботами, проводить регенерацію шарів дорожнього одягу. Треба буде відремонтувати 17 кілометрів. Якщо посприяє погода, то цю ділянку дороги маємо ввести в експлуатацію на початку вересня. До слова, тут застосовуємо новий на Тернопільщині конструктив дорожнього одягу — вкладаємо три шари асфальтобетону. 

— Знаю, що за програмою «Велике будівництво» нинішнього року мали б оновити також дорогу, яка веде до райцентру Ланівці.

— Так. У квітні взялися за поточний середній ремонт 5,5-кілометрового відрізка автошляху Р-43/М-19/-Ланівці-Н-02. Це другий інфраструктурний об’єкт, який втілюємо в межах програми «Велике будівництво». Тендер на проведення тут дорожніх робіт виграло теж товариство «ТехноБудЦентр». Цю ділянку траси після понад двадцяти років уперше вже відремонтували, зараз шляховики наносять дорожню розмітку, встановлюють нові прилади освітлення. У липні об’єкт стане до ладу. Плануємо цьогоріч виготовити проєктно-кошторисну документацію на ділянку дороги Р-43 від повороту на м. Збараж до Ланівців, аби наступними роками оновити трасу до межі з Хмельницькою областю. Це дасть змогу зменшити пасажиропотік на автошляху Київ — Чоп.

— Як довго чекали на втілення цих планів?

— Якщо брати статистику, то 2015 року взагалі не відремонтували жодного  кілометра автошляхів. Через два роки зуміли полагодити 84 кілометри доріг загального користування державного значення. 2018-го оновили частину ділянок М-19 від Тернополя до Вишнівця та Кременця. Торік до ладу стали лише 17,8 кілометра доріг.

  Уже знаємо, що на нинішній рік запланували відремонтувати 162 кілометри. Реально втілити такі плани?

— Звісно. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, на ремонт доріг нам надали вже понад мільярд гривень. Крім цього, очікуємо в липні внесення змін до урядової постанови про додаткове фінансування ще на майже таку саму суму. Взагалі загальне фінансування дорожніх ремонтних робіт цього року має становити 3,9 мільярда гривень. Тож коштів вистачить, аби відремонтувати в області 162 кілометри доріг.

— Капітально якісь дорожні об’єкти в області ремонтують?

— Беремося капітально відремонтувати міст через річку Серет у с. Струсів Теребовлянського району. Цей 40-метровий віадук спорудили понад пів століття тому на трасі Н-18 Івано-Франківськ —  Бучач — Тернопіль. Нині він може обрушитися навіть від власної ваги, адже є значна корозія арматури та порушення сумісної роботи бетонних балок. На його оновлення надали 71 мільйон гривень. Завершити ремонтні роботи маємо цього року, наразі проводимо процедуру закупівлі послуг.

— У лютому минулого року у с. Лисівці Заліщицького району зруйнувалася частина мосту. Відремонтували?

— Два роки тому Служба автомобільних доріг у Тернопільській області обстежила цей міст та обмежила рух. Але водії великогабаритного транспорту на це не зважили й торік узимку частина мосту зазнала руйнувань. У березні цього року дорожники облаштували тут тимчасовий переїзд через річку Серет для сільськогосподарської техніки на весняно-польові роботи. Зараз проводимо експертизу мосту, після якої оголосимо відповідний тендер. Плануємо розпочати та завершити тут ремонтні роботи цьогоріч.

— Чи моніторили, скільки в області таких аварійних мостів на трасах загального користування державного значення?

— Щотижня інформуємо Укравтодор про стан штучних споруд на теренах області й, відповідно, плануємо свою діяльність на наступний рік. Нинішнього року маємо намір ввести до плану ще два мости, які зараз потребують поточного середнього ремонту.

— Чи є в амбітних планах шляховиків завершення будівництва об’їзної дороги навколо Тернополя?

— Об’їзна дорога Тернополя позначена в нашому амбітному плані, це невеликий відрізок траси — майже вісім кілометрів. На її будівництво залучено й міжнародні кошти, зокрема з викупу земельних ділянок. Проблема в тому, що такі ділянки (паї) товарного сільськогосподарського призначення належать людям і треба внести зміни до урядової постанови щодо механізму їх викупу. Опісля кошти, які є на нашому рахунку, спрямуємо на обласну державну адміністрацію, яка й проводитиме викуп земельних ділянок. Крім цього, завершили проєктування вказаної об’їзної дороги, вже наявні дві експертизи щодо будівництва обходу Тернополя та транспортної розв’язки. Готова й проєктно-кошторисна документація, зараз виготовляємо тендерну документацію та до завершення року спільно з Укравтодором плануємо провести міжнародні закупівлі послуг.

— Упродовж останніх років є великі нарікання щодо прокладення об’їзної дороги Бережан, Теребовлі.

 — Об’їзна дорога Теребовлі становить 27 кілометрів. Є відведена земля й частково провели підготувальні земляні роботи. Але з того часу вже минуло 15 років. Одначе проєкт добрий, вартий уваги. Такий автошлях значно розвантажить рух через саме місто (транспорт поки що проходить через центр Теребовлі) та населенні пункти, через які пролягає.

Наступного року плануємо капітально відлагодити ділянку дороги через саме місто й поточний середній ремонт до Бережан із Тернополя. Виготовляємо проєктно-кошторисну документацію та проєкти на капітальні ремонти. 

— Налагодили співпрацю з громадами?

— Маємо спільні зустрічі з об’єднаними територіальними громадами, в тому числі щодо залучення співфінансування. Скажімо, Вишнівецька ОТГ надала 100 тисяч гривень. Це дало змогу залучити головну науково-дослідну державну установу України з питань будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг і транспортних споруд «ДерждорНДІ» до висновків та наукового супроводу з приводу правильності, якості виконання робіт з поточного середнього ремонту.

 — Який стан справ з ямковим ремонтом?

— Нашій службі на цей рік з ямкового ремонту доведено ліміт 180 мільйонів гривень. Це на експлуатаційне утримання доріг загального користування державного значення. Взагалі наша мережа налічує ледь не півтори тисячі кілометрів автошляхів різних категорій. Уже використали майже сто мільйонів гривень на ямковий ремонт, їх виплатили підрядним організаціям. Роботи проводимо вчасно, але фінансування незначне для такої кількості мережі, де є багато магістральних, національних, регіональних доріг, які в досить поганому стані вже понад 30 років та яких капітально не лагодили.

У нас чи не щотижня буває по кілька звернень органів місцевого самоврядування з приводу виконання ямкового ремонту підрядними організаціями. На всі запити зважаємо, але, звісно, у межах доведених лімітів. Коштів, звичайно, не вистачає. Зрештою, проводимо не лише ямковий ремонт різними методами навіть тепер, а й наносимо розмітки, замінюємо прилади освітлення, впорядковуємо узбіччя.

В.о. начальника Служби автомобільних доріг у Тернопільській області  Микола Довгошия

ДОСЬЄ «УК»

 

Микола ДОВГОШИЯ. Народився 12 травня 1992 року у с. Новосілка  Підволочиського району на Тернопільщині. Вищу освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ, де отримав диплом юриста.  Працював у правоохоронних органах. Був першим заступником начальника Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, а з червня нинішнього року виконує обов’язки її керівника.

Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»