Робота профільного міністерства і Національного олімпійського комітету спрямована саме на це. Перед інтерв’ю міністр молоді та спорту проводив чергову нараду, на якій головною темою був недопуск росіян і білорусів до Олімпіади. Від 25 січня (коли було зроблено заяву МОК про можливу участь росіян і білорусів в Олімпіаді під нейтральним прапором) Україні вдалося об’єднати довкола проблеми 35 країн, але боротьба досі триває.

Виступають на  турнірах на підтримку війни

— Вадиме Марковичу, які виклики на порядку денному для НОК України і Міністерства молоді та спорту?

— Перед українським спортом нині чимало викликів. По-перше, нам потрібно зберегти національні збірні команди. Потрібно працювати, щоб вони мали змогу тренуватися і брати участь у змаганнях. Розпочався сезон з підготовки до Олімпійських ігор, стартували ліцензійні змагання, тому роботи вистачає. По-друге, варто сфокусуватися на боротьбі проти допуску російських і білоруських спортсменів до змагань у новому сезоні 2023 року. Третій виклик стосується масового і дитячого спорту. Життєво необхідно зберегти спортивну галузь в Україні під час війни.

— На якому етапі перебуває розгляд питання про допуск росіян і білорусів до Олімпіади?

— У нас є лише один етап — не допустити їх. 20 січня я брав участь у саміті національних олімпійських комітетів під головуванням Томаса Баха. Президент Міжнародного олімпійського комітету 40 хвилин звітував на тему того, що він зробив для допомоги українським атлетам, для засудження війни і відсторонення спортсменів з рф і рб.

Потім він порушив тему можливого допуску росіян і білорусів до змагань під нейтральним прапором. Після цього надали слово мені. Я чітко доніс жорстку позицію України: це було б неправильно з огляду на те, що росія продовжує війну проти України, з огляду на кількість убитих українських спортсменів, зруйновану інфраструктуру. У нас немає змоги нормально тренуватися. Фактично в кожного спортсмена загинули близькі люди на цій війні. Наприклад, у бронзової призерки чемпіонату Європи зі стрибків у висоту у приміщенні Катерини Табашник мати загинула від російської ракети.

На тій конференції  почув про готовність африканських і арабських країн допустити росіян і білорусів до змагань. Азійські НОКи взагалі запропонували прийняти росіян до себе. Відтоді ми почали активну комунікацію з усіма суб’єктами спортивного руху і суспільством, щоб не допустити представників країн-агресорок до міжнародних змагань.

— Якою була реакція вищого керівництва України на слова президента МОК?

— Після саміту відбулася розмова Президента України Володимира Зеленського з Томасом Бахом. Він пояснив президентові МОК нашу позицію, попросив продовжити санкції проти росіян і білорусів. Понад те, він зауважив, що такі речі навіть не варто обговорювати. Томас Бах натомість розповідав, що війна триває й на інших континентах, але найбільшу підтримку надали саме Україні.

росіяни і білоруси — це окремий випадок, адже вони не лише не засудили розв’язану росією війну, а й навіть виступають на змаганнях і різних заходах на підтримку «спецоперації». На цих турнірах вони демонструють літери «z», «v» тощо. Вони збирають гроші на підтримку російських окупантів. Частина з них — військовослужбовці: на Олімпіаді в Токіо росіяни вибороли 71 медаль, 45 з них здобули спортсмени — члени цска — армії, що нині вбиває українців, грабує і руйнує наші міста.

25 січня з’явилася заява МОК про можливий допуск росіян і білорусів до змагань за умови, що вони не підтримують війну. Ми одразу провели позачергову генасамблею НОК і ухвалили рішення звертатися до президента і членів МОКу, всіх НОКів, міжнародних федерацій і всіх партнерів, щоб не допустити подальшого розгортання цього питання. МОК відреагував, зауваживши, що ми поспішаємо, адже рішення ще не ухвалено. Чекати, коли росіян допустять до Олімпіади, ми не збираємося!

— Попри всі наші дії Томас Бах гне свою лінію: закликає уряди інших країн не втручатися в Олімпіаду. Як ви поясните це і чи контактуєте з ним особисто?

— На запрошення Президента Зеленського Томас Бах улітку був у Києві й бачив все на власні очі. І це ще більше дивує. Заради чого вони просувають росіян на змагання, не знаю. Заради якого миру? У нас вже рік триває повномасштабна війна, 251 український спортсмен загинув від рук росії, 35 перебувають в полоні, більш як 3 тисячі захищають Україну в лавах ЗСУ. Щодня на територію України летять ракети. Не розумію, як наші спортсмени можуть змагатися на турнірах з росіянами, стояти з ними на одному килимі. Це неможливо.

— Яка актуальна інформація про кількість зруйнованої або пошкодженої вітчизняної спортивної інфраструктури?

— На сьогодні 343 спортивні об’єкти зазнали пошкоджень, з них 95 повністю зруйновано. Сума збитків, за попередніми розрахунками, становить 300 мільйонів доларів. Частина об’єктів перебуває на окупованих територіях. Маємо одну мету: перемогти і відновити все, зокрема спортивну інфраструктуру.

Якби хтось із тенісистів…

— На пресконференції в Укрінформі ви акцентували, що наші спортсмени-тенісисти грають на одних турнірах з росіянами. Як вважаєте, ця ситуація підриває наші зусилля не допустити представників рф до Олімпіади?

— Однозначно так. У листі Томаса Баха був окремий пункт. Він стосувався того, що росіяни й українці спокійно грають разом у теніс, тому вони зможуть виступати й на Іграх. Я порушував це питання на генасамблеї НОК. Хтось боронить Україну, а хтось їздить заробляти гроші на тенісних турнірах.

На жаль, Федерація тенісу України не була присутня на нашій генасамблеї. Представники цієї федерації через ЗМІ говорять, що їм не надали рекомендацій, як діяти в такій ситуації.

Повномасштабна війна триває рік. Це потрібно зрозуміти самостійно. Те, що гинуть тисячі наших воїнів і цивільних, для вас не аргумент? Ви можете виступати на міжнародних змаганнях тільки завдяки Збройним силам України. Якби наші захисники не вистояли, то України не було б. Під яким прапором ви виступали б?

— Гадаю, що це запитання варто поставити Олегові Приходьку — він підтримує повернення росіян на Олімпіаду.

— Напевно, дехто втратив розуміння того, що відбувається в нашій країні. Він фактично цілий рік перебуває на тренувальних зборах за кордоном. А тут щодня — запеклі бої. Потрібно просто на день приїхати в Україну: в Київ, Бахмут, Харків… Тоді він і йому подібні швидко зрозуміють, що спорт не поза політикою. І друзі не вбивають друзів! Якби хтось із наших тенісистів сказав, що він не гратиме з росіянином, і покинув турнір, то Томасу Баху не було б чим апелювати. Нині час для об’єднання, згуртованості й взаємопідтримки.

— У виступах на тему можливого допуску росіян до змагань Томас Бах часто згадує про функціонування фонду солідарності — фонду допомоги українським спортсменам. Чи може категорична позиція України стосовно допуску негативно позначитися на діяльності фонду?

— Для нас головне — це недопуск російських і білоруських спортсменів. Якщо їх допустять, то для нас це буде сильним ударом по всіх спортсменах, тренерах і федераціях загалом. Ми говорили й говоритимемо, звертатимемося до міжнародної спільноти, щоб цього не сталося. Як останній крок розглядаємо бойкот змагань, можливо, й Олімпіади-2024. Якщо фонд солідарності нам не допомагатиме, то це його право. У нашому світі найбільша цінність — людське життя, яке ми, на жаль, щодня втрачаємо.

— Крім фактичного допуску збірних росії й білорусі, обговорюють створення із представників цих країн такої собі збірної біженців. Як ви ставитеся до такого можливого розвитку цієї теми?

— Це заявив мій колега і друг міністр спорту й туризму Польщі Каміль Бортнічук на саміті міністрів. Він припустив можливість цього варіанта. У такому разі росіянам і білорусам було б необхідно відмовитися від громадянства і брати участь в Олімпіаді під прапором МОК. 23 лютого я був у Польщі разом із представниками країн Балтії, Чехії, Словаччини. Ми теж обговорювали це питання. В України позиція однозначна: росіян на Олімпіаді бути не може. Якщо МОК таки вирішить їх допускати, варіант зі статусом біженців можна розглядати як умову допуску.

— Якщо світ не почує нас і допустить до змагань росіян і білорусів, то Україна може бойкотувати Олімпіаду. Окремі спортсмени, з якими ми спілкувалися, заявили про готовність відмовитися від Ігор. Чи говорили ви з нашими атлетами про можливий бойкот, що вони думають із цього приводу?

— Питання дуже серйозне. Я розмовляв з Ольгою Харлан, яка готується до змагань, багато тренується для цього. Вона не розуміє, як виходити на одну доріжку з російськими спортсменами. Її батьки перебувають у Миколаєві, й це дуже хвилює спортсменку. Подібна ситуація в більшості наших атлетів. Маючи нагоду, хочу подякувати Світлані Саїдовій, головному тренерові збірної України із синхронного плавання, яка сказала, що ми бойкотуватимемо Ігри, якщо представників країн-агресорок допустять до змагань. Тренувальну базу в Харкові, де вони готувалися до змагань, зруйновано, тому вона знає, про що каже. Її дівчата — чемпіонки Європи і світу, призерки Олімпіади, але всі вони розуміють, що є речі важливіші за Олімпійські ігри. Це позиція справжніх українців. Настане час, коли кожному доведеться вирішувати, що для нього найважливіше.

Європейці допоможуть із тренуваннями

— Представники Німеччини заявили про готовність надати українським спортсменам свої бази для підготовки до змагань. Яку роль ви відіграли в ухваленні цього рішення?

— Хочу подякувати колегам з Німеччини і Франції. Колега із Франції написала мені особисто, що вони нададуть мільйон для організації тренувального процесу українців у себе. Звичайно, ми із вдячністю розглянемо цю пропозицію.

Моя роль? Ви прийшли до міністра молоді та спорту і президента НОК, який з першого дня війни працює для збереження спорту в Україні. У нас гарні стосунки з колегами, які постійно допомагають і пам’ятають про нас.

— Франція останнім часом активно підтримує Україну на спортивному фронті. Очільниця Парижа Анн Ідальго виступила проти допуску росіян і білорусів до змагань. Чи може позиція Франції як господарки Ігор відіграти ключову роль у цьому питанні?

— Кожна дія в цьому напрямі важлива. Якщо так висловлюється очільниця Парижа, президенти країн, Європарламент, саміт міністрів, то МОК змушений буде почути нашу позицію.

3467 медалей протягом року

— Наші спортсмени виступають і представляють нашу державу на міжнародній арені. На вашу думку, скільки олімпійських ліцензій може отримати наша збірна цього передолімпійського року?

— Не хочу прогнозувати. У такий складний час хочу подякувати нашим спортсменам, які докладають усіх зусиль на своєму фронті й виграють турніри. Лише за останні кілька днів ми бачимо, що наші спортсмени тріумфують на найвищих змаганнях: Ярослава Магучіх узяла «золото», Катерина Табашник — із «бронзою», Андрій Проценко здобув «срібло». Дмитро Котовський уже вдруге виграв етап Кубка світу. Я спілкувався з Енвером Аблаєвим (тренер збірної України з лижного фристайлу. — Ред.) і подякував команді за результат. Він разом з колегами виховав олімпійського чемпіона, чемпіонів світу. Маємо найкращих у дисципліні, для яких в Україні немає матеріально-технічної бази. Попри все вони працюють і здобувають найвищі результати. На жаль, у нас є представники зимових видів спорту, від яких постійно лунають заяви, ллється бруд, але результату немає. Щодо ліцензій: що більше, то краще.

Протягом року повномасштабної війни українським спортсменам і спортсменкам вдалося завоювати 3467 медалей. На мою думку, це прекрасний результат.

— Під час виборів на посаду президента НОК ви заявляли, що залишите посаду міністра молоді та спорту. Окремі ваші критики закидають, що ви не дотримали свого слова. Коли чекати на те, що ви підете з посади міністра?

— По-перше, нехай не заздрять, а працюють, як я працюю. По-друге, посаду президента Федерації фехтування, як і обіцяв, я вже полишив, із часом піду і з посади міністра. Хочу подякувати олімпійській спільноті за довіру — обрання на посаду президента НОК. Це визнання моєї роботи. Я справді хочу зосередитися на цьому напрямі.

Віталій ТКАЧУК,
Укрінформ