Співробітництво між Україною та Естонією активно розвивається у багатьох напрямах, у тому числі по лінії оборонних відомств: військовослужбовці двох країн спільно беруть участь у навчаннях, естонські інструктори допомагають готувати кадри в Україні, центр Міноборони Естонії прийняв на реабілітацію понад 80 українців за рахунок естонської сторони.

Естонія надає політичну підтримку Києву, розуміє і поділяє його прагнення до набуття членства в НАТО, учасником якого сама стала після розпаду СРСР. Позицію Таллінна про те, що двері Альянсу мають бути відкритими для України, неодноразово озвучувало естонське керівництво.

Міністр оборони Естонії Юрі Луйк не раз говорив, що його країні пощастило стати членом НАТО, в інший час і за інших умов ця мета, можливо, і не стала б реальністю. Тому він переконаний, що Україна не повинна втрачати надію стати одного разу членом Альянсу.

Крім того, Юрі Луйк закликав ЄС накласти нові санкції на Москву через російську атаку на Азові і негайно вжити заходів, щоб зупинити агресію РФ.

Про те, як він оцінює новий виток ескалації агресії між Росією та Україною, політик розповів в інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу.

— Пане міністре, по-вашому, відповідь західного співтовариства, країн НАТО на те, що відбулося минулої неділі в Азовському морі, адекватна, достатня?

— Це очевидно, що західне співтовариство повністю підтримує Україну. Заяви, зустрічі, які проходять, у тому числі засідання Ради НАТО, інші консультації — це хороші сигнали західної єдності.

Думаю, Президент Порошенко і український уряд обрали дуже гарний підхід, широко взаємодіючи з міжнародною громадськістю по всьому світу, завойовуючи інтернаціональну підтримку.

Усі ми посилаємо російському керівництву сигнал, що така поведінка є неприйнятною. Ми всі на боці України.

— Росія має вихід як до Чорного та Азовського, так і до Балтійського морів. Чи не вважаєте ви, що події минулої неділі луною загрози можуть відгукнутися в Балтійському морі?

— Завжди заявляю: ніколи не кажи ніколи. Але поки що ми не бачимо серйозного підвищення агресивності. Звичайно, ми дуже уважно стежимо за тим, що відбувається в регіоні Чорного моря.

Вважаю присутність військ НАТО у країнах Балтії, повітряне патрулювання силами Альянсу в небі над Балтикою важливими чинниками стабільності. Те, що ми у Північноатлантичному альянсі й війська НАТО на нашій землі, дуже позитивно і надає стабілізуючої дії.

— А чи не варто було б у світлі останніх подій дещо посилити присутність?

— Думаю, важливіше зробити всю військову структуру НАТО більш гнучкою і такою, що відповідала б своїм завданням. Тому що йдеться не тільки про присутність Альянсу в країнах Балтії, а й про командування, структури, багато ще про що. Ми в НАТО працюємо, щоб все функціонувало бездоганно. Усе в Північноатлантичному альянсі має відповідати своїм завданням.

— А щодо Чорного моря? Чи доцільно, з вашої точки зору, збільшити присутність Альянсу в цьому регіоні?

— Навколо Чорного моря є країни НАТО — Румунія, Болгарія, Туреччина. Думаю, було б цілком природно, якби й інші країни Альянсу, які не межують із Чорним морем, також відправили туди свої кораблі. Це було б позитивно.

— Ви як керівник оборонного відомства задоволені рівнем співпраці у військовій сфері з Україною?

— Вона дуже глибока, активна та позитивна. Маю дуже гарні стосунки з моїм українським колегою.

Ми насправді робимо все, що можемо. У нас безліч точок співробітництва, проектів — і коли справа доходить до обміну передовим досвідом, і коли проводимо спільні навчання. В Україні працюють естонські інструктори.

Ольга ТАНАСІЙЧУК,
Укрінформ
Берлін

Грузинські паралелі

Виступаючи напередодні на Берлінському форумі зовнішньої політики, який проводить фонд Кербера, Луйк назвав дії Росії дуже агресивним актом та частиною загальної російської агресії проти України. Він висловив стурбованість явною недооцінкою рівня НП. «Ми говоримо про ситуацію, коли одна країна стріляє по кораблях іншої. Ми вже використовуємо термін «інцидент». Цим ми знижуємо важливість і небезпеку ситуації», — сказав міністр. Сталося те, що кораблі однієї незалежної держави стріляють по кораблях іншої незалежної держави, тоді як під час спроб зупинити судно, і то нечасто, роблять попереджувальний постріл перед його носом, але не по самому судну. Луйк нагадав, що у 2008 році напередодні російсько-грузинської війни було багато подіб­ної стрільби, «а потім у якийсь момент у когось здають нерви і з’являється привід для агресії», — зазначив глава Мін­оборони, зауваживши, що саме так Росія агресивно вторглася на територію Грузії.