Територію Черкаського району вздовж і впоперек помережали автошляхи, які єднають міста й села, забезпечують їхню життєдіяльність. Довжина доріг — 320 кілометрів (101,2 км — державного значення, 219,7 км — місцевого). На трасах державного значення вже другий рік поспіль кипить робота: снують вантажівки, бульдозери, котки та інша техніка. Відремонтовано вже чимало. Але рік у рік від жителів раніше Смілянського, а нині укрупненого Черкаського району можна почути нарікання на неякісні саме місцеві шляхи — між селами та сільські, водночас вулиці населених пунктів.

Озеро на дорозі

Після відлиги у селі Степанки на вулиці Шевченка частенько з’являється озерце. Щороку ситуація повторюється. Якось людям підтопило і будинки, й городи. Проїхати вулицею було неможливо. Але розв’язати проблему не могли.

«У цю дорогу коштів громади вкладати не можемо, тому що є ще більші ділянки, які підтоплює, і вони потребують негайного реагування. Звертатимемося до власника дороги», — пояснював ще в березні голова Степанківської громади Ігор Чекаленко й додавав, що вулиця Шевченка — це частина дороги загального користування місцевого значення, тож нею має опікуватися область.

Таких прикладів у районі й усій області чимало. Та в Степанках і навколишніх селах не чекають милості від державних чиновників, а за змогою намагаються поліпшити стан доріг, залучаючи до цього місцевих підприємців. Через два місяці голова громади розповів, як вдається поступово розв’язувати проблему і своїх, і не своїх доріг. На початок травня в найбільших селах громади Степанках та Хацьках провели грейдерування, тривають дорожні роботи у селах Залевки й Голов’ятине.

Плече підставляє гранітний кар’єр

Упродовж останніх років за рахунок державних коштів вдалося відремонтувати півтора кілометра дороги від траси М-16 до села Хацьки.

«Щоб чиновники звернули увагу на цю проблему, писали звернення, проводили зустрічі, зверталися до нардепів. Та все одно розбиті шляхи, які перебувають на балансі в місцевій службі автодоріг, нібито й не наші. Але ж саме для місцевих людей є незручності, якщо такий шлях непроїзний, — пояснює Ігор Чекаленко. — Громада не має права фінансувати роботи на таких дорогах, бо з точки зору Бюджетного кодексу це буде нецільове використання коштів, за яке передбачено покарання. Тому просимо взятися за ремонт таких доріг підприємства та підприємців. Силами благодійників заплановано ремонт дороги, яка сполучає два села громади Бузуків і Залевки».

За кілька днів інтенсивної роботи на цій десятикілометровій ділянці люди отримають високоякісний шлях і змогу швидше та зручніше діставатися до сусідніх сіл і міст. На цьому, звичайно, робота не завершиться, пояснює голова громади. Тут протягом року грейдеруватимуть і підсипатимуть шляхи в тих місцях, де це потрібно, а також реагуватимуть на заявки людей.

У сусідніх із Хацьками Залевках бачу техніку, яка вже працює над проблемними ділянками сільських вулиць. Староста села Валентина Федоренко до обрання на посаду працювала сільським головою протягом двох скликань. За її словами, щороку виникає питання ремонту доріг, адже щоб збудувати їх у селі за сучасними технологіями, не витримає жоден бюджет. Ремонтувати допомагають підприємства, один з основних благодійників — ПрАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар’єр», яке завжди було соціально орієнтованим.

— За його сприяння підсипаємо комунальні шляхи. Сподіваємося на його допомогу і в ремонті державної дороги. Нею їздить чимало вантажного транспорту. За підтримки місцевих депутатів надано допомогу з підвезення матеріалів. У населеному пункті 600 жителів. Ця дорога — найближчий шлях до Сміли. Користуються нею і сміляни, й працівники найближчих підприємств. І на гранкар’єр кілька робітників добираються з нашого села.

— А люди не скаржаться на інтенсивний рух вантажівок?

— Селяни із Залевок з розумінням ставляться до сусідства з підприємством. Адже промисловці сприяють нашій громаді, щоб утримувати комунальні дороги.

— Чи в усіх навколишніх селах є розуміння, що сусідство з гранкар’єром — це не лише зайвий шум, пил та навантаження на наявні шляхи, а й податки в бюджет та допомога громаді? — адресую запитання Ігореві Чекаленку.

— Більшість людей — за розвиток підприємництва, бізнесу на території громади. Звичайно, думок багато, а дехто категорично проти. Але уявіть, що ми зупинимо цей об’єкт. Якими будуть наслідки? Кар’єр дає матеріал для ремонту доріг у всьому Черкаському районі й за його межами. Нині звідси возять щебінь для укріплення військових складів у сусідній громаді. Це замовлення Міністерства оборони. Проводимо роз’яснювальну роботу, просимо з розумінням до цього поставитися. Зрештою, пояснення й небайдужа позиція самого підприємства дають результат.

Разом з реформами розтанули й кошти

Один із голів громад на Черкащині нещодавно заявив, що із сучасними темпами чекати високоякісних доріг у країні загалом і тергромадах зокрема доведеться не менш як 30 років.

Ігор Чекаленко термінів не називає, зате переконаний: аби були добрі дороги, треба наводити лад у державі. За його словами, у громад забрали інфраструктурну субвенцію — другий рік вони її вже не отримують. Тож Степанківська громада торік недорахувалася 1 мільйона 600 тисяч гривень. Такий фінансовий ресурс планували використати саме на ремонт комунальних доріг.

Про складнощі з наповненням скарбниці громади свідчить і моніторинг виконання бюджетів іншими територіальними громадами області. У Степанківській сільській ТГ спостерігають недовиконання дохідної частини бюджету в частині власних доходів за підсумками першого кварталу 2021 року на -4,7% (темп падіння власних доходів порівняно з відповідним торішнім періодом становив -0,2%).

«Так, сьогодні громади мають певні ресурси, але і обов’язків додається дуже багато, — ділиться думками Ігор Чекаленко. — Ще є таке поняття, як кошти, які раніше направляли на соціально-економічний розвиток депутатських округів. Навколо цього питання чимало списів поламано, хтось на ньому заробляв політичні, іміджеві дивіденди. Але ж кошти спрямовували на потреби громад, а тепер і їх немає. Проте декому із суб’єктів господарської діяльності встановлено пільги. Наприклад, у полі понад дорогою на Черкаси будують об’єкт.

Раніше існував пайовий внесок забудовників у розвиток соціальної інфраструктури. Відповідно до нього певний відсоток коштів від кошторисної вартості об’єкта будівництва надходив на важливі потреби громади. Тепер це теж скасували. Бізнесу ніби й легше, а громада недоотримала кошти. І таких прикладів дуже багато. Проблемі частково могла б зарадити й передача частини акцизного податку з виробництва на рівень громади.

Не додали оптимізму й карантинні обмеження, які негативно вплинули на наповнення бюджету. Оливи у вогонь підливають і реформи окремих контролюючих органів — вони призводять до того, що сплату податку на доходи фізичних осіб майже ніхто не контролює. Громада ж таких механізмів не має. Проте таке поняття, як зарплати в конвертах, відоме, гадаю, всім. Якби розв’язати весь комплекс згаданих проблем, то, впевнений, у кожній ОТГ, в кожному районі були б високоякісні сучасні дороги й нарікань від людей не було б».

Будівництво та ремонт доріг місцевого значення — пріоритетний напрям роботи для влади 2021 року. На цьому заступник глави Офісу Президента Кирило Тимошенко наголосив на форумі «Управління місцевими дорогами». Розглядаючи цей напрям як новий пріоритет, представники всіх гілок управління мають зосередити зусилля для здійснення накресленого. Адже це потрібно жителям міст і сіл.