Цьогорічний опалювальний сезон, як і торік, розпочнеться вчасно. Переконання в цьому висловив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Едуард Кругляк на брифінгу, який відбувся в минулу п’ятницю. «З технічної точки зору в нас задовільний стан підготовки до зими: на 2 вересня — 90%. Це стосується не тільки теплокомуненерго, а всього ЖКГ», — зауважив він.
На 2 вересня до опалювального сезону комплексно підготовлено з видачею паспортів готовності 125 000 житлових будинків. Отже, вони вже готові прийняти тепло. Крім того, готові до опалювального сезону майже 90% шкіл, дитячих садків, а також 88% лікарень. До роботи в зимовий період підготовлено 4,5 тисячі одиниць спеціалізованої техніки, а це 82,4% запланованого. Заготовлено посипкового матеріалу та реагентів майже 730 тисяч тонн, або 61% запланованих обсягів, і 72% шанцевих інструментів. Підготовлено до роботи в зимовий період 84,8% водопровідних та 82,7% каналізаційних мереж. Також готові 84% котелень.
«До 15 вересня в усіх областях мають відбутися колегії щодо підготовки до зими на рівні голів ОДА. А також у вересні працівники міністерства роз’їжджаються в регіони, щоб на місцях дізнатися, як проходить підготовка до зими. Перевіряти, згідно із законом, не маємо права, але подивитися на власні очі, як ідуть справи, ми зобов’язані. Ми це робили і торік, зробимо і цього разу. До 1 жовтня має бути стовідсоткова технічна готовність ЖКГ до опалювального сезону. У нас залишився місяць, щоб виправити недоліки. Ніхто не заперечує, що будуть аварії, вони були й торік — зафіксовано майже 14 тисяч аварійних ситуацій. Але вони локальні, їх ліквідовано протягом від 1 до 10 годин. Не було розморожування систем, і сподіваємося, у цьому році не буде. Сумарно на підготовку до зими використано майже 4 мільярди гривень, це переважно кошти місцевих бюджетів та підприємств, а також за міжнародними програмами, зокрема кредитні», — зауважив Едуард Кругляк.
Основними труднощами у підготовці до зими він назвав те, що у багатьох підприємств теплокомун енерго заарештовані рахунки НАК «Нафтогаз України». Однак зауважив, що Мінрегіон працює в напрямі розв’язання проблеми. Здебільшого підприємства комунальної теплоенергетики готувалися до зими завдяки фінансовій допомозі за рішенням сесій міських рад. Кошти надавали не тільки на підготовку до зими, а й навіть на заробітну плату комунальникам — через казначейські рахунки.
«Власник підприємства — територіальна громада міста, тож депутати міськрад на сесіях приймали рішення про надання додаткових коштів для підготовки до зими. Оскільки були заблоковані рахунки, кошти забирали на погашення заборгованості НАК «Нафтогаз України», — поінформував заступник міністра.
Відповідаючи на запитання «Урядового кур’єра» щодо ситуації із встановленням теплових лічильників, Едуард Кругляк розповів: «Ми встановили теплових лічильників менше, ніж планували. Бо цього року більше, ніж торік, зіткнулись із заблокуванням рахунків теплових організацій. Тому частково відповідні програми не було до кінця виконано. Однак працюємо в цьому напрямі, відстежуємо ситуацію. Зокрема в Києві відбулася зустріч керівництва Київенерго з міським головою і його заступником. Тож Київ додатково надає з міського бюджету 40 мільйонів гривень, щоб закінчити встановлення теплових лічильників у будинках. Загалом у країни вже мало бути понад 80% теплових лічильників, але на0 сьогодні ця цифра перевищує 65%».
Також, за словами Едуарда Кругляка, нині нагальне питання встановлення не лише теплових лічильників, а й загальнобудинкових засобів обліку води. Їх в Україні уже встановлено в 30% багатоквартирних будинків. І ця робота потребує активізації, тим більше, що у вересні-жовтні очікується ухвалення закону про житлово-комунальні послуги, в якому йдеться про те, що обов’язково має бути комерційний облік наданих ресурсів, а його роблять за будинковими лічильниками.
Ми в Google+