Розумом цинізм, віроломство й блюзнірство росії справді нікому не збагнути. Зруйнувавши ще навесні майже вщент Маріуполь і вбивши тисячі мирних людей, окупанти наобіцяли відновити «нормальне» життя там ще до кінця літа. Проте за крок до зими вцілілі містяни досі позбавлені стабільного постачання електрики, тепла, газу, води. Аби хоч якось втішити знедолених маріупольців, головний геополітик кремля аж через понад пів року після потужних бомбардувань і обстрілів житлових кварталів раптом згадав про них і буквально ощасливив: присвоїв Маріуполю звання «місто військової доблесті». І схоже, диктатор і тиран, чиє прізвище нині перетворилося на найогиднішу лайку у всьому світі, переконаний, що відтепер тамтешні жителі нарешті зимуватимуть у безпеці, теплі, достатку, зі світлом, зв’язком, водою, харчами.

Так, привид визволеного українського Херсона вже блукає приазовськими степами. Навіть самі російські окупанти віднедавна не вірять, що їм вдасться втриматися в загарбаних і тимчасово окупованих ними Мелітополі та Маріуполі. А тим часом представники легітимної міської влади Маріуполя його деокупацію вважають справою часу і тому заздалегідь почали готуватися до повернення в місто.

Чому заздалегідь? Бо після того, що накоїли загарбники, в майбутньому належить виконати величезний обсяг робіт. Це підтверджує і оприлюднений нещодавно масштабний проєкт відновлення Маріуполя, у фінансуванні розроблення якого взяли участь американське агентство з розвитку USAID, європейські банки та інші міжнародні партнери і представники польських міст-побратимів Варшави і Гданська.

«Стратегія відбудови потрібна вже зараз»

Фахівці називають план відбудови, тобто проєкт Mariupol Reborn наймасштабнішим у Європі відродженням міста з руїн із часів Другої світової війни. Насамперед, звичайно, потрібно ліквідувати важкі наслідки російських обстрілів та окупації. За словами Маріупольського міського голови Вадима Бойченка, рашисти знищили 80—90 відсотків інфраструктури, і тільки за попередніми підрахунками, загальні збитки оцінюють у 14,5 мільярда доларів. Та остаточні цифри матеріальних втрат і кількість загиблих маріупольців вдасться встановити вже після визволення.

«Наше місто активно розвивалося, і за попередні роки на його розвиток було спрямовано понад 200 мільйонів євро інвестицій. Ворог заздрив такому розквіту і ще й із цієї причини намагався знищити його з неабиякою жорстокістю», — переконаний Вадим Бойченко.

За словами міського голови, російські загарбники вже встигли знищити понад 50 відсотків житлового фонду, понад 1300 багатоповерхових будинків тепер перебувають у такому жахливому стані, що не підлягають відновленню. Статистика інших втрат також вражає: із усіх майже 40 тисяч маріупольських приватних будинків 27,5 тисячі зазнали руйнувань, а приблизно 11,5 тисячі знищено зовсім. Згубних вибухів російських боєприпасів не уникла жодна (!) з 15 міських лікарень: 11 лікувальних закладів всерйоз зруйновано, чотири мають менші пошкодження. Гнітюча ситуація зі школами, адже вціліли лише 24 з 63. У критичному стані нині перебувають майже всі заклади культури міста.

Зі зрозумілих причин досить приблизними вважають і величезні людські втрати: 22 тисячі загиблих — не остаточні цифри.

«Багатотисячні жертви ми рахуватимемо, ховатимемо і оплакуватиме людей уже після деокупації. Тому хоч би яку кількість загиблих називали, вона не буде правдивою», — переконаний голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

Керівник Донеччини наголосив, що нинішні наміри і масштабний міжнародний проєкт стосовно відбудови ще окупованого рашистами приморського міста нітрохи не завчасні. Для прикладу він згадує події Другої світової війни, під час якої польський уряд ухвалив рішення про відбудову зруйнованої Варшави ще тоді, коли місто перебувало під окупацією німецьких військ.

«Не чекаючи визволення, вони почали діяти. Так само й ми сьогодні вже говоримо про те, яким по війні буде наш український Маріуполь. Місто знищене вщент, і це нинішня реальність. І ми маємо бути готовими зіткнутися з цією реальністю завтра, коли місто буде визволено. Бути готовими — означає знати, як говорити з людьми і як відбудовувати місто з нуля. Для цього нам і потрібна стратегія відбудови Маріуполя вже зараз», — каже Павло Кириленко.

До нинішнього формування стратегії відбудови критичної інфраструктури керівник області, а також вітчизняні та міжнародні партнери приступають ще й тому, що побільшало надії: деокупація Маріуполя можлива вже навесні.

А поки що під час презентації у столиці проєкту Mariupol Reborn було оприлюднено амбітну філософію намірів: відродження міста, яке стало символом жорстокої війни, буде новою знаковою сторінкою в сучасній історії України і європейського співтовариства. А сам унікальний проєкт може увійти у всесвітню історію як символ перемоги розвитку та життя. Ще Маріуполь, який був своєрідною вітриною відродженого Донбасу, стане перемогою європейських цінностей над імперіалізмом, ідеологічною перемогою майбутнього над минулим.

На презентації підписали меморандум про співпрацю з Тімоті Мадіганом, керівником проєкту USAID «Економічна підтримка України», який стане партнером першого етапу — розроблення візії відродженого Маріуполя із залученням експертів та громади. А очолив роботу над планом відбудови відомий у світі фахівець Фулко Трефферс.

Відновлять з нуля

Варто нагадати, що урбаніст Фулко Трефферс вже має певний досвід роботи у Маріуполі: вперше він побував там 2015 року. За його словами, вже тоді відчув натхнення для розроблення стратегії подальшого розвитку схожого міста. Для цього фахівець приїздив, тривалий час жив і працював у місті 2021 року. А нині знову з ентузіазмом узявся до роботи над стратегічним планом відбудови Маріуполя.

«Ми ще не знаємо, яким буде місто після визволення. Тому зараз поки що говоримо про підходи, а не про конкретні будівлі. Ми вибудовуємо візію», — пояснює він.

Та вже зараз, під час розроблення плану, очевидно, що зруйноване сучасними варварами місто почнуть відновлювати фактично з нуля. Тобто йдеться про шанс не відбудовувати старе радянське місто, де все було підпорядковане насамперед потужному металургійному та машинобудівному виробництву, а створити гідні умови для життя людей. Це підтвердив і маріуполець народний депутат Дмитро Гурін, який також працює в команді урбаністів.

«Совєти завжди вважали виробництво важливішим за інтереси людей. І тому в портовому місті, яке добре розвивалося, вони побудували завод на березі моря, просто в центрі, не зважаючи на стан довкілля, на те, чим дихатимуть люди, які там живуть. Це на роки перетворило живе приморське місто на промислову зону. Мені здається, цей шанс на відбудову, який отримав Маріуполь, має об’єднати всіх: владу, бізнес, усіх маріупольців. Відновлення — це тепер і питання світової солідарності. Тож вивчаємо, що можна зробити в абсолютно новій ситуації», — коментує він роботу над проєктом.

Достеменно відомо, що фінансувати відбудову Маріуполя зголосилося чимало країн ЄС, зокрема про готовність працювати для цього підтвердили Польща, Греція, Італія та інші держави. Керівники міста вважають, що є підстави розраховувати на ймовірність отримання необхідних для реалізації проєкту і відбудови 14 мільярдів доларів із заморожених російських коштів, які нині законсервовані в європейських банках. Однак фахівці наголошують: грантові ресурси становитимуть лише 10 відсотків, а всі інші кошти мають вкласти інвестори. Зокрема серед таких маріупольці насамперед називають американський фонд USAID, який фінансував проєкти розвитку Маріуполя ще до початку вторгнення рф в Україну і має намір робити це й надалі.

Певна річ, у Маріуполі переконані, що відбудова міста відбуватиметься ще й за рахунок агресивної росії, яка найбільше причетна до перетворення українського міста на руїну.

«Сьогодні ми розуміємо, що держава-терорист обов’язково має сплатити ці рахунки, відновити Маріуполь і всю Україну», — переконаний міський голова Вадим Бойченко.

«Проєкт ми назвали «Розквіт». Ще не знаємо, коли, але Маріуполь буде вільним. Збитки неймовірні. Ідеться і про пошкодження, і про емоції: спогади про людей, місця, історію. Ми розробляємо картину розвитку, де маємо це врахувати. Це буде екологічно чисте місто з роботою для маріупольців, місто з урахуванням інклюзивності», — переконаний нідерландський архітектор та урбаніст Фулко Трефферс.