ПОВІДОМЛЕННЯ
про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту
Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) за заявою ДП «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», ПАТ «СУМИХІМПРОМ», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОРЯ» та ТОВ «ПЕРШЕ ХІМІЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) від 31.07.2017 № СП — 377/2017/4411-05 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту.
Зазначеним рішенням Комісії об’єктом розслідування визначено: кислота сірчана та олеум (далі — товар), що імпортуються в Україну, та можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД 2807 0000 00.
Період дослідження визначено п’ять років — 01.07.2012 — 30.06.2017 (далі — період розслідування):
1-й період — II півріччя 2012 р. — I півріччя 2013 р.
2-й період — II півріччя 2013 р. — I півріччя 2014 р.
3-й період — II півріччя 2014 р. — I півріччя 2015 р.
4-й період — II півріччя 2015 р. — I півріччя 2016 р.
5-й період — II півріччя 2016 р. — I півріччя 2017 р.
2 липня 2018 року Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) звіт, матеріали та висновки про результати проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту і за результатами розгляду встановила таке:
ДП «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», ПАТ «СУМИХІМПРОМ», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОРЯ» та ТОВ «ПЕРШЕ ХІМІЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки їх частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;
Товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування;
Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну товару
Протягом періоду розслідування обсяги імпорту в Україну товару зростали:
загальні обсяги імпорту в Україну товару мали тенденцію до зростання. Зокрема, за 5-й період обсяги імпорту в Україну товару зросли в порівнянні з 4-м періодом на 0,73%, у порівнянні з 1-м періодом — на 420,97%;
загальні обсяги імпорту за 5-й період зросли відносно виробництва в порівнянні з 4-м періодом на 16,05%, у порівнянні з 1-м періодом — на 563,62%;
у 5-му періоді порівняно з 4-м періодом частка імпорту в споживанні без урахування власного споживання зросла на 17,59%, порівняно з 1-м періодом зростання відбулося на рівні 317,61;
частка імпорту у споживанні з урахуванням власного споживання за 5-й період порівняно з 4-м періодом зросла на 13,94%, а порівняно з 1-м періодом — на 492,37%.
На підставі зазначеного Комісія дійшла висновку, що в період розслідування відбувалося значне зростання обсягів імпорту в Україну товару.
Щодо умов здійснення імпорту в Україну товару
Протягом періоду розслідування:
ціна імпорту в Україну товару в 5-му періоді порівняно з 1-м періодом зменшилась на 46,8%, а в порівнянні з 4-м періодом — на 9,89%. Протягом усього періоду розслідування ціна імпорту постійно мала від’ємні показники динаміки порівняно з базовим періодом;
ціна подібного товару за період розслідування знизилась на 37,18%, а в 5-му періоді в порівнянні з 4-м періодом — на 19,65%;
собівартість подібного товару національного товаровиробника за 5-й період скоротилась на 53,48% порівняно з базовим періодом, проте зросла порівняно з 4-м періодом на 1,13%;
ціни імпортного товару були нижче цін продажу подібного товару на внутрішньому ринку, різниця між цінами скоротилася загалом за період розслідування на 24,07%. Зазначене скорочення було досягнуто не через зростання цін імпорту, а через скорочення відпускних цін національного товаровиробника, оскільки ціна імпорту постійно зменшувалась;
ціни імпортного товару були нижче собівартості подібного товару. Різниця між імпортними цінами та собівартістю товару національного товаровиробника загалом скоротилась на 61,46%. А в 5-му періоді порівняно з 4-м періодом різниця збільшилась на 26,68%.
Ураховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що рівень імпортних цін впливав на зниження національним товаровиробником відпускних цін на подібний товар.
Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику
Ураховуючи, що окремі підприємства заявника здійснювали виробництво товару на давальницьких умовах, середньозважені ціни продажу подібного товару досліджувались для кінцевого споживача на ринку України, а такі показники як собівартість, прибуток/збиток та рентабельність від реалізації одиниці подібного товару на внутрішньому ринку на основі інформації підприємств заявника, що здійснювали виробництво та продаж на ринкових умовах.
Показники щодо виробництва, виробничих потужностей, використання виробничих потужностей, залишків, частки обсягів продажу в загальному виробництві національного товаровиробника, частки подібного товару у споживанні без урахування власного споживання, зайнятості, продуктивності праці, обсягу здійснених інвестицій та обсягів власного споживання досліджувались на основі сукупних даних заявника.
Проведене дослідження соціально-економічних показників національного товаровиробника показало, що протягом періоду розслідування:
обсяги виробництва за період розслідування скоротилися на 26,54%;
виробничі потужності за період розслідування збільшилися на 0,57% та були відносно стабільними;
показник використання виробничих потужностей у 5-му періоді порівняно із 1-м скоротився на 26,95%, а порівняно з 4-м періодом на 12,21%;
при скороченні обсягів виробництва обсяги залишків дещо коливались, проте складали незначну частку у виробництві;
обсяги продажу на внутрішньому ринку України загалом у 5-му періоді порівняно з 1-м періодом зросли на 6,47%. При цьому в 5-му періоді порівняно з 4-м періодом обсяги продажу національного товаровиробника скоротились на 25,52%;
частка національного товаровиробника у споживанні без урахування власного споживання скоротилася на 16,82% порівняно з 1-м періодом, а порівняно з 4-м періодом — скоротилась на 13,05%;
ціни продажу подібного товару скорочувалися протягом усього періоду розслідування. Загалом у 5-му періоді порівняно з 1-м ціни продажу скоротилися на 37,18%;
рівень рентабельності національного товаровиробника був від’ємний у 1-му і 2-му періодах, в 5-му періоді скоротився відносно 3-го на 14,55% та 4-го періоду — на 63,49%;
собівартість виробництва подібного товару в 5-му періоді порівняно з 1-м періодом зменшилась на 53,48% та зросла порівняно з 4-м періодом на 1,13%;
кількість працюючих зайнятих у виробництві товару поступово скорочувалась та за весь період розслідування скоротилася на 13,14%;
поруч зі скороченням кількості працюючих продуктивність праці у 5-му періоді порівняно із 1-м періодом скоротилась на 7,53% та порівняно з 4-м — на 2,04%;
у 1-му та 2-му періодах фінансовий результат діяльності підприємств, які виробляли товар на ринкових умовах, був від’ємний. Починаючи з 3-го періоду підприємства почали отримувати прибуток. Проте прибуток у 5-му періоді порівняно з 4-м періодом різко скоротився на 72,58%.
підприємства, які вели свою виробничу діяльність на давальницьких умовах протягом усього періоду розслідування мають від’ємні показники прибутку. Збитки цих підприємств у 5-му періоді порівняно з 1-м періодом скоротились на 50,42%, а порівняно з 4-м періодом зросли на 22,23%;
у 5-му періоді порівняно з 1-м періодом коефіцієнт ліквідності скоротився на 43,14%, а порівняно з 4-м — на 6,45%;
підприємства національного товаровиробника не мали прибутку з інвестиційного капіталу.
Сукупна оцінка наведених факторів дала підстави Комісії встановити наявність факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.
Щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку
Протягом періоду розслідування відбувалося значне зростання обсягів імпорту в Україну товару в абсолютних показниках (на 420,97%), відносно споживання як з урахування власного (на 492,37%) так і без урахування власного споживання (на 317,61%) та відносно загального виробництва товару в Україні (на 563,62%).
Розподілення питомої ваги імпорту та частки національного товаровиробника у споживанні товару на внутрішньому ринку без урахування власного споживання свідчать, що частка імпорту у споживанні зросла в той самий період (5-й період), поряд із суттєвим скороченням частки національного товаровиробника.
Постійне зростання обсягів імпорту в Україну відбувалось за рівнем цін значно нижчим рівня цін продажу товару на внутрішньому ринку національним товаровиробником та нижчим його собівартості. Разом із тим, низький рівень цін імпорту та його динаміка мали вплив на ціни подібного товару в Україні та призвели до їх зниження (на 37,18%) за період розслідування.
Скорочення надходжень від продажів позначились на обсязі інвестицій, необхідних для розширення та модернізації виробництва, який загалом за період розслідування скоротився на 81,22 %.
У 5-му періоді порівняно з 1-м періодом обсяги експорту національного товаровиробника зменшилися на 62,14%, при цьому частка продажу на експорт у загальному виробництві національного товаровиробника в 5-му періоді порівняно з 2-м періодом скоротилась на 48,45%, що свідчить про те, що заявник більш зосереджений на постачанні товару на внутрішній ринок України.
На підставі зазначеного Комісія дійшла висновку про наявність причинно-наслідкового зв’язку між зростанням обсягів імпорту в Україну товару та заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику.
Щодо наявності непередбачуваних обставин
Відповідно до статті XIX:1 ГАТТ 1994 Мінекономрозвитку розглянуло непередбачені обставини, які призвели до значного збільшення обсягів імпорту товару, що завдало значної шкоди національному товаровиробнику.
Неочікуване порушення Російською Федерацією цілісності та суверенітету України, анексія АР Крим, непередбачувана агресивна зовнішня політика Російської Федерації на сході України, безпрецедентне порушення Російською Федерацією норм міжнародного права, зокрема принципу «Pacta sunt servanda», та економічний тиск спричинили негативні наслідки для України: скорочення виробництва та споживання, що призвело до скорочення як загального імпорту товарів в Україну так і по товарним групам. Відповідно в період дослідження не існувало передумов збільшення імпорту товару в Україну.
У 2014–2015 рр. в Україні значно зросла вартість електроенергії та природного газу, що було, зокрема, наслідком непередбачуваних обставин, які складалися в Україні в 2014 р.
Різке збільшення обсягів виробництва основної продукції іноземними виробниками призвело до збільшення виробництва сірчаної кислоти, яка є результатом такого виробництва.
Разом із тим відбулась непередбачувана втрата іноземними експортерами з Російської Федерації ринків збуту. Одним з основних ринків збуту товару був ринок Республіки Казахстан. У 2013 р. АТ «НАК «Казатомпром» — казахстанським споживачем російської сірчаної кислоти було введено власні потужності з виробництва сірчаної кислоти, які з 2014 р. вийшли на планову потужність. Це привело до перенаправлення на ринок України значних обсягів товару, які раніше спрямовувались на ринок Республіки Казахстан. Саме в 4-му періоді, коли виробництво сірчаної кислоти підприємством Республіки Казахстан остаточно вийшло на планову потужність, обсяги імпорту товару з Російської Федерації зросли до 21 609 т.
Ураховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що ці фактори призвели до непередбачуваного зростання імпорту, і як наслідок, розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників — постачальників товару в Україну.
Щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам України
Інтереси національного товаровиробника.
Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару позитивно вплине на зростання обсягів виробництва та продажу національним товаровиробником подібного товару, збереже та створить нові робочі місця, надасть національному товаровиробнику можливість проведення модернізації, технічного переоснащення виробництва та виконання інших заходів для зменшення її собівартості.
Інтереси споживачів.
Запропоновані спеціальні заходи у вигляді квотування імпортуз урахуванням необхідності диверсифікації поставок товару, а також з метою уникнення можливого дефіциту товару на ринку України не можна розглядати як заборонний інструмент, оскільки він надасть можливість забезпечення попиту на внутрішньому ринку України як вітчизняною, так і за необхідності імпортованою продукцією.
Міжнародні економічні інтереси України та усунення впливу диспропорції у торгівлі.
Міжнародні зобов’язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.
Застосування спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.
У зв’язку з викладеним Комісією зроблено висновок, що:
протягом періоду розслідування імпорт в Україну товару зростав і це зростання відбувалося на таких умовах і в таких обсягах, що заподіювало значної шкоди національному товаровиробнику;
національні інтереси вимагають застосування до такого імпорту спеціальних заходів;
встановлено наявність причинно-наслідкового зв’язку між імпортом та значною шкодою.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись положеннями статті 16 Закону, Комісією прийнято рішення № СП-391/2018/4411-05 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту» (далі — Рішення Комісії), відповідно до якого застосовано спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: кислота сірчана та олеум, що імпортуються в Україну, та можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодом 2807 0000 00.
Спеціальні заходи застосовано строком на три роки шляхом запровадження режиму квотування імпорту в наступних обсягах:
в перший річний період, що розпочинається з 01.09.2018 р. і закінчується 31.08.2019 р. для Республіки Білорусь — 30 769 т, Російської Федерації — 8 631 т, інших країн — 4 316 т;
в другий річний період, що розпочинається з 01.09.2019 р. і закінчується 31.08.2020 р. для Республіки Білорусь — 32 307 т, Російської Федерації — 9 063 т, інших країн — 4 531 т;
в третій річний період, що розпочинається з 01.09.2020 р. і закінчується 31.08.2021 р. для Республіки Білорусь — 33 923 т, Російської Федерації — 9 516 т, інших країн — 4 758 т.
Спеціальні заходи застосовуються з дня набрання чинності Рішенням Комісії.
Дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Азербайджанська Республіка, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Республіка Таджикистан, Киргизька Республіка, Ісламська Республіка Афганістан, Республіка Ангола, Народна Республіка Бангладеш, Республіка Бенін, Буркіна-Фасо, Республіка Бурунді, Королівство Камбоджа, Республіка Чад, Демократична Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка, Республіка Джибуті, Ісламська Республіка Гамбія, Гвінейська Республіка, Республіка Гвінея-Бісау, Республіка Гаїті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Республіка Мадагаскар, Республіка Малаві, Республіка Малі, Ісламська Республіка Мавританія, Республіка Мозамбік, Республіка Союзу М’янма, Федеративна Демократична Республіка Непал, Республіка Нігер, Республіка Руанда, Незалежна Держава Самоа, Республіка Сенегал, Республіка Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Об’єднана Республіка Танзанія, Республіка Того, Республіка Уганда, Республіка Вануату, Єменська Республіка, Республіка Замбія.
Рішення Комісії набирає чинності з 1 вересня 2018 року.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі
Ми в Google+