Національної
 академії наук України
Борис Патон

«Статус асоційованого члена в  ЦЕРН — це можливість вагоміше заявити  світу про  українську науку»

На початку цього місяця в Женеві (Швейцарська Конфедерація) відбулося підписання угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) щодо надання статусу нашій країні асоційованого члена в ЦЕРН. Про цю непересічну подію спеціально для «УК» розповідає президент Національної академії наук України Борис Патон.

—  Борисе Євгеновичу, ще задовго до підписання угоди про асоційоване членство України у ЦЕРН вчені Національної академії наук брали активну участь і в створенні Великого адронного колайдера, і в наукових експериментах ЦЕРН. Ви вже тоді передбачали успіх та неабияке значення роботи цього міжнародного наукового центру?

— Передусім хочу привітати всіх нас із дуже важливою подією — підписанням угоди про асоційоване членство нашої держави в одній із найвидатніших та впливових міжнародних дослідницьких організацій. Декому здавалося, що після холодної війни людство втратило інтерес до фундаментальної фізики, розвиток якої раніше значною мірою пов’язували з розв’язанням проблем озброєння.

Та нині ми бачимо, що світ активно повертається до великої науки, зокрема до великої фізики. Почав працювати нещодавно збудований Великий адронний колайдер (ВАК) у Женеві. І навіть за короткий час на цьому гігантському прискорювачі (довжина його кільцевого тунелю, що прокладений під землею та пролягає частково на території Швейцарії й частково Франції, становить 27 км) одержано видатний науковий результат — експериментально виявлено бозон Хі∂∂са — частинку, що відповідає за виникнення маси у речовини.

До речі, кілька днів тому було присуджено Нобелівську премію в галузі фізики професорам Пітеру Хі∂∂су та Франсуа Енглеру за теоретичне передбачення цієї базової елементарної частинки. Цим відкриттям, зрозуміло, не завершується розвиток фізики елементарних частинок.

Нині споруджується великий термоядерний реактор-токамак у Кадараші (Франція), розпочато проект «Лазер на вільних електронах» у Гамбурзі (ФРН), готується проект з надпотужних лазерів.

НАН України, маючи значний науковий потенціал, не може лишатися осторонь світових мегапроектів, що реалізуються на базі міжнародної кооперації. Тому ми з величезним задоволенням сприймаємо підписання Україною угоди про асоціацію з ЦЕРН і віримо, що це не тільки важлива політична акція, а й подія, яка за сприяння нашої держави забезпечить активнішу й ефективнішу участь українських фізиків та інженерів у дослідженнях ЦЕРН.

—  Як проходив підготовчий етап набуття Україною статусу асоційованого члена ЦЕРН?

— Коли створювали Великий адронний колайдер, НАН України доклала всіх зусиль, щоб наші установи долучилися до цього процесу. Це були 1992–2003 роки. Ми розуміли, наскільки важливо для вітчизняної науки брати участь в експериментах на ВАК. Тому й виступили з ініціативою щодо вступу України до ЦЕРН як асоційованого члена. Треба сказати, що підписанню угоди передувала велика робота урядових структур. Значних зусиль доклало Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації. НАН України ще до підписання угоди розпочала активну наукову співпрацю з ЦЕРН і першою започаткувала комплексну програму з фізики високих енергій та ядерної фізики, спрямовану на розвиток міжнародної співпраці з ЦЕРН та ОІЯД (Об’єднаним інститутом ядерних досліджень, м. Дубна, Росія), чим істотно сприяла наближенню цієї важливої для всіх нас події.

—  Ви були в Женеві, де проводять експерименти на ВАК. Чим запам’ятався цей візит, яка атмосфера панує в колективі ЦЕРН?

— Із захватом згадую поїздку до Женеви у 2002 році та зустрічі з керівництвом ЦЕРН і з дослідниками зіткнення іонних пучків надвисоких енергій (експеримент ALICE). Грандіозні розміри детекторів, які я побачив, і величезний ентузіазм та піднесення, з якими працює колектив ЦЕРН, справили на мене незабутнє враження. Уже тоді я був упевнений в їхньому успіху та в необхідності підтримки зв’язків з нашого боку. Таку підтримку інститутам НАН України, які працюють над експериментами ЦЕРН, ми надали, і в останні роки вона стає дедалі помітнішою. Нині вже п’ять наших інститутів співпрацюють із ЦЕРН, і до них, як мені відомо, поступово приєднуються також провідні університети України.

 — До яких наукових експериментів ЦЕРН залучені науковці НАН України?

— Науковці академії були задіяні у розробленні наукових програм та модернізації обладнання ВАК і, відповідно, у здійсненні експериментів на ньому. Найновітніші українські технології й пристрої використано для виконання чотирьох експериментів ВАК. Саме завдяки цьому Україну можна вважати учасником усіх експериментів ЦЕРН.

Пам’ятаю розповіді попереднього керівництва ЦЕРН про високу репутацію, яку здобули представники старшого покоління науковців Інституту теоретичної фізики ім. М.Боголюбова НАН України завдяки їхньому внеску в експеримент ALICE (детектор для зіткнення важких іонів), формування його наукової програми та спільній роботі з харківськими інженерами з ДП «Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування» зі створення внутрішньої системи детекторів частинок на базі унікальної технології гнучких алюмінієвих мікрокабелів.

І нині творча співпраця нашого Інституту теоретичної фізики з ЦЕРН та харківськими колегами не припиняється. Розглядаються й подальші плани нашої участі в модернізації детектора ALICE спільно з італійськими, голландськими і японськими колегами в найближчі роки. Поза сумнівом, академія підтримуватиме ці проекти, як і участь Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, який багато зробив, виготовляючи для ЦЕРН кристали й пластики з унікальними властивостями, детектори на основі пластмасових сцинтиляторів. Цей інститут має серйозні пропозиції щодо розроблення нових, більш чутливих матеріалів для детектування різних випромінювань. Нині ЦЕРН дає цьому новий поштовх.

Нас глибоко цікавлять дослідження ЦЕРН зі створення нової генерації прискорювачів із високим темпом прискорення на основі структур з рекордними градієнтами електричного поля. Одна з головних проблем на цьому шляху — з’ясування фізичних процесів, що відбуваються на поверхні електродів в умовах високого вакууму і призводять до високочастотних пробоїв, які зривають процес прискорення частинок та руйнують самі прискорювачі. Ми вважаємо, що співробітники Інституту прикладної фізики НАН України, які активно долучаються до співпраці з ЦЕРН, мають достатній досвід і обладнання, щоб допомогти розв’язати цю проблему.

—  Наукові відкриття ЦЕРН дуже швидко трансформуються в технології, потрібні всьому суспільству. Яскравий приклад — розвиток Грід-технологій. Наскільки успішно розвивається Грід-інфраструктура в Україні?

— Я був дуже вражений, ознайомившись із роллю Грід-обчислень в обробленні даних різних експериментів, коли до роботи підключається ціла система комп’ютерів, що одночасно і скоординовано працюють у різних установах і навіть країнах. Ми включили до спільного Меморандуму про наміри співпраці, підписаного тоді в ЦЕРН, ідею розвитку української академічної Грід-інфраструктури. Президія академії затвердила програму робіт з упровадження Грід-технологій та будівництва кластерів в Україні, яку успішно виконано. Менш ніж за рік в інститутах академії було побудовано п’ять нових комп’ютерних кластерів та створено перший Український академічний Грід-сегмент, який почав активно співпрацювати з ЦЕРН. Зокрема, нині фахівці Харківського фізико-технічного інституту успішно проводять обробку результатів експериментів, у яких було виявлено згаданий бозон Хі∂∂са. Ці роботи також матимуть підтримку академії.

Слід підкреслити, що впровадження Грід-технологій, ініційоване прикладом ЦЕРН, отримало резонанс в академічному середовищі нашої країни. Нині українські мікробіологи, астрономи й астрофізики, фахівці з космічного моніторингу добре інтегровані у відповідні світові Грід-структури, в низці проектів досягли значних успіхів і посідають провідні позиції. Цей результат академічної програми дав змогу порушити питання перед урядом про створення державної цільової програми з розвитку та впровадження Грід-технологій. Її було прийнято три роки тому, і вона також успішно виконується.

—  Які перспективи для українських науковців відкриває набутий Україною статус асоційованого члена в ЦЕРН?

— Є кілька важливих аспектів. Насамперед, це можливість збільшення державою фінансової підтримки досліджень з фізики високих енергій та фізики елементарних частинок у зв’язку з потребою виконання зобов’язань України перед ЦЕРН. Це дало б змогу істотно розширити участь українських науковців у виконанні проектів ЦЕРН, а також сприяло б більшій інтеграції наших учених у європейську та світову наукові спільноти. Без такої фінансової підтримки асоційоване членство України в ЦЕРН не буде ефективним.

Далі — можливість істотно активізувати участь українських науковців у виконанні передових фізичних експериментів на висококласних установках, забезпечити професійну підготовку науковців світового рівня. Установи нашої академії готові взяти безпосередню участь у виконанні перспективних проектів ЦЕРН, зокрема зі створення нового колайдера CLIC, розробки діагностичних приладів для медицини, модернізації багатоканальних кремнієвих детекторів експерименту ALICE, а високотехнологічні організації України — у виконанні замовлень ЦЕРН для забезпечення цих та інших робіт.

Крім цього, ми сподіваємося, що передовсім молоді співробітники Національної академії наук України зможуть дедалі вагоміше заявляти про себе та українську науку, співпрацюючи в ЦЕРН з колегами з різних країн. Нині вкрай важлива проблема створення таких умов для наукової молоді в нашій державі, які б зупинили відтік талановитих її представників за кордон або в інші сфери діяльності. Активна наукова співпраця з ЦЕРН, яка відкриває для молодих учених нові наукові обрії, відіграє вагому роль у розв’язанні цієї проблеми. А яскраві приклади успішної роботи наших молодих науковців у ЦЕРН уже маємо. Саме наш молодий вчений з Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова зміг поліпшити комп’ютерні програми обробки даних з детектора ALICE, що дало змогу узгодити ці дані з результатами, отриманими на інших детекторах. Цю роботу дуже високо оцінили фахівці ЦЕРН.

Упевнений, що новий статус України в ЦЕРН знаходитиме всебічну підтримку ще й тому, що ми відчуваємо особливу роль ЦЕРН у створенні необхідних умов доброзичливої співпраці та дружньої підтримки для всіх країн, незалежно від рівня розвитку в них фізики високих енергій.

Юлія МАЗУРОК
для «Урядового кур’єра» 

ДОСЬЄ «УК»

Борис ПАТОН. Народився 1918 року в Києві. Закінчив Київський індустріальний інститут (нині — НТУУ «Київський політехнічний інститут»). Видатний український вчений у галузі зварювання, металургії і технології металів, матеріалознавства, організатор науки, державний і громадський діяч, академік Національної академії наук України, Академії наук СРСР, Російської академії наук, професор. 60 років очолює Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, а з 1962 р. є беззмінним президентом Академії наук УРСР — сьогодні Національної академії наук України, а також уже два десятиріччя — президентом і засновником Міжнародної асоціації академій наук, яка об’єднує академії наук 15 країн Європи і Азії. Учасник Великої Вітчизняної війни, ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Удостоєний Ленінської премії і державних премій СРСР та України, двічі Герой Соціалістичної Праці. Герой України.