Рядки з відомого романсу Олександра Олеся «Чари ночі» повною мірою розкривають стан природи найкращої пори року — весни. Апофеозом цього яскравого буйноцвіття природи у всі часи був і залишається травень. У народному фольклорі йому присвячено численні прислів’я, приказки та прикмети. Найбільш уживані у наш час: «Травнева роса — то дівоча краса», «Травневі роси — щедрі покоси», «Якщо травень квітучий — на літо родюче», «Травневий дощ — жито, як хвощ» та ін.
За погодними умовами останнього місяця весни хлібороби прогнозують, якими будуть урожаї ланів і садів. На сьогодні ці прогнози вселяють надію. Зима була сніжною, а квітень з дощами. Отже, ярі культури засіяно у добре зволожену землю. Синоптики-професіонали прогнозують, що вологою буде й перша половина травня. Це забезпечить добрі сходи ярини.
Оскільки травень — завершальна пора весняно-польових робіт, то й великих релігійних свят припадає на цей час найменше. Цього року їх лише два: Великдень і Юрія Весняного. Донедавна в нашій державі у травні святкували День міжнародної солідарності трудящих і День перемоги. Сьомий рік поспіль ці урочистості затьмарено російською агресією. Учасники та свідки Другої світової війни відзначають свято зі сльозами на очах, проливаючи їх за правнуками, онуками і дітьми, які втратили життя, захищаючи рідну землю від російського агресора.
6 травня у гірських районах Буковини, Закарпаття, Львівщини та Івано-Франківщини відбуваються традиційні проводи пастухів на літування. У святкових обрядових дійствах участь беруть сільські громади на чолі зі священнослужителями. Цього дня далеко над полонинами лунають запальні мелодії троїстих музик, веселих коломийок, різноголосся трембіт. Не забудьте привітати з днем ангела Юріїв і побажати іменинникам усіляких гараздів.
Великодні свята віряни відзначають у колі сім’ї після урочистого богослужіння. Після тривалого постування розговляються освяченими пасками, крашанками, різними скоромними наїдками. Другого святкового дня можна приймати гостей. Діти з подарунками провідують хрещених батьків. Упродовж Світлого тижня відбуваються молодіжні розваги. На майданах юнаки та дівчата водять танці, співають веснянок, гойдаються на гойдалках.
У травневі дні 160 років тому в Києві відбулися проводи до місця вічного упокоєння труни з тілом Тараса Шевченка. У часописі «Русский инвалид» за 18 травня 1861 р. читаємо: «6 травня пішов розголос Києвом, що об 11 годині привезуть тіло великого малоросійського поета Т. Шевченка. Цю звістку, як електричну іскру, миттєво передавали всім прихильникам його прекрасного таланту. Дехто з киян ішов пішки, інші в екіпажах поспішили за Миколаївський ланцюговий міст. Перевага над усіма, хто вийшов назустріч тілу поета, належала студентам Університету Святого Володимира.
Із церкви Різдва, що стоїть на кінці Набережного шосе, вийшли священнослужителі з корогвами. Пішов дощ, ніби сама природа оплакувала смерть великого поета. Досить простора церква виявилася затісною для охочих попрощатися з поетом. Увечері 7 травня тіло поета було перенесене з церкви на пароплав. Приплив народу був ще велелюднішим, ніж напередодні.
З багатьох промов, сказаних у цей час, справила особливе враження промова директора 2-ї гімназії Чалого. Останню промову на пароплаві виголосив студент Ф. Левицький. Він завершив її словами: «Дух свобідний — як вітер, що бушує в степу над могилами наших батьків; як Дніпро, що точить хвилі свої крізь гори в синє море. Дух Тараса живе і вічно жити буде».
8 травня тіло поета пароплав повіз до Канівського повіту, де стоїть сільце на високому березі Дніпра, яке поет дуже любив і навіть хотів купити тут місце, аби оселитися назавжди серед селян, з яких він вийшов і виховався їх народною піснею».
Пророче прижиттєве бажання Тараса Григоровича збулося на віки вічні. Пройшовши тернистий шлях до волі в імперії зла «без права писати і малювати», нині з високої Чернечої гори він заповідає нам і нашим нащадкам:
Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Як переконливо сказано! Минають століття, а ми все боремося і захищаємо нашу мову, волю і незалежність від того самого ворога — імперії зла. Здолали царизм, нацизм. І ось із російської скриньки Пандори вилізла нова людиноненависницька потвора — рашизм. Це державні перевороти, вбивства, отруєння, диверсії, шпигунство, цинічна брехня із грифом «іхтамнет», агресія проти України. І на тлі цих злодіянь — будівництво путінських палаців і зубожіння росіян.
Напередодні Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні не зайве згадати, що здобуто її було завдяки коаліції найвпливовіших у світі держав. Уроки історії забувати не слід.
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
.jpg)
1 травня — День праці
2 травня — Світле Христове Воскресіння. Великдень
3 травня — Всесвітній день свободи преси
6 травня — День піхоти; Юрія Весняного
8 травня — День пам’яті та примирення
8—14 травня — Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху ООН
9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні; День матері
15 травня — День науки; День Європи; Міжнародний день сім’ї
16 травня — День пам’яті жертв політичних репресій
17 травня — Всесвітній день електрозв’язку та інформації суспільства
18 травня — День резервіста України; День боротьби за права кримськотатарського народу; День пам’яті жертв геноциду (1944) кримськотатарського народу
20 травня — День вишиванки; День банківських працівників
21 травня — День Державної фіскальної служби; Всесвітній день культурного різноманіття задля діалогу та розвитку
22 травня — День перепоховання Т. Шевченка (1861) на Чернечій горі поблизу Канева; Міжнародний день біологічного різноманіття
24 травня — День слов’янської писемності і культури
25—31 травня — Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій
29 травня — День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження; Міжнародний день миротворців ООН
30 травня — День хіміка; 145 років тому (1876) видано Емський указ російського імператора Олександра ІІ про заборону української мови в культурі та обмеження її побутовим ужитком
31 травня — Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням
Ми в Google+