Попри несприятливі погодні умови (тривалу засуху) та війну торік Україна зібрала рекордний урожай зернових: майже 61 мільйон тонн. За даними прес-служби Міністерства аграрної політики та продовольства найбільший валовий збір у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях. Традиційно у засіки найбільше засипали пшениці (майже 30 мільйонів тонн) та кукурудзи (понад 22,4 мільйона тонн).
Посівний матеріал та тенденції на ринку олійних культур
Серед основних сільськогосподарських культур ріпак не згадується. Однак це не применшує його значення, адже ріпак користується попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Останніми роками в Україні його збирали понад два мільйони тонн. Цьогоріч на врожаї позначилася посуха (деякі ранні посіви не зійшли) та й під озимі відвели дещо менші площі. Тож експерти неохоче прогнозували врожай 2015 року, називали цифри від 2 мільйонів тонн до 2,4 мільйона тонн.
Але хороший урожай залежить передусім від погодних умов і елітного насіння. Торговий дім «Астра-С» який є офіційним дистрибютером «SAATEN-UNION» та «CAUSSADE-SEMENCES» на ринку України пропонує морозостійкі сорти ріпаку. Наприклад, сорт «Аліот» – це зимовий ріпак з раннім періодом достигання. Його вивели, змінивши нуклеїну структури ДНК. «Аліот» стійкий до засухи і морозів, не боїться хвороб, його стебла не вилягають, а насіння не осипається під час дозрівання. Його середня врожайність 56,7 ц/га.
Пропонує ТД «Астра-С» величезний вибір насіння соняшнику та кукурудзи канадської, французької, сербської, швейцарської та україно-молдовської селекцій, а також засоби захисту рослин, гарантуючи потенційним покупцям 100% на успішний урожай.
2014 рік був досить урожайним роком: попри певне зниження площ під посівами ріпаку, завдяки збільшенню врожайності зібрали 2,35 мільйона тонн. Як завжди більшість врожаю спрямували на експорт. Основний споживач – Європейський Союз (понад 75%), однак і поставки на азійський континент значно зросли. Причому, продавали не лише зерно, а й олію та шрот. Ця тенденція досить приємна, адже продукти переробки цінуються значно вище, ніж сировина. Проте тут є одне «але»: потужності вітчизняних олієжирових комбінатів достатні, однак технологія переробки на більшості з них не підходить для ріпаку.
Що ж до прогнозів на 2016 рік, то тут є певний песимізм, хоча й незначний. Вітчизняні та зарубіжні знавці ринку в один голос твердять, що обсяги збору дещо знизяться. Окрім вище названих причин, експерти називають ще кілька. Серед них – зменшення кількості посівного матеріалу, пов’язаний з постійно зростаючим попитом на продукти з ріпаку. Світове споживання цього маркетингового року оцінюють на рівні 70 мільйонів тонн, що перевищує його виробництво.
Специфіка вітчизняного виробництва ріпаку
Однак є у нас і суто внутрішні причини: здорощання виробництва та падіння курсу гривні. І все ж ріпак залишається рентабельною культурою. Аналітики переконують, що показник рентабельності сягає 40-45%. А це означає, що повертаються затрати на вирощування і є відчутний прибуток.
В Україні віддають перевагу вирощуванню озимого ріпаку, частка якого сягає 95 % і навіть більше. Такий вибір обумовлений більшою врожайністю: 25,7, а то і 28 ц/га проти 18-20 ц/га у ярої культури. Однак є регіони (Сумщина, Київщина, Івано-Франківщина), де сіють чимало ярого ріпаку. В основному поля під цю культуру відводять великі та середні господарства. Фермери ріпак майже не сіють. Їхня частка у валовому зборі врожаю не сягає й 20%.
І це попри те, що проблем з реалізацією ріпакового насіння та продуктів його переробки немає. Закупівельні ціни завжди високі, як і попит. Потреба у продовольстві (частка ріпаку у світовому виробництві олійного насіння становить 13%.) та енергоносіях (з ріпаку виготовляють високоякісне, екологічно чисте пальне) з кожним роком лише зростає. Недарма ж в останні роки його збирають понад 70 мільйонів тонн. Перед тут веде той, хто найбільше споживає ріпаку – Євросоюз, а також Канада та Китай. До слова, Канада є найбільшим експортером ріпаку та продуктів його переробки.
Україна також не пасе задніх. Проте у нас дещо інші причини експортної спрямованості цієї галузі. Через низький попит всередині країни до 85% валового виробництва ріпаку вивозять за кордон. Ціни там досить привабливі: на світовому ринку за тонну ріпаку дають понад 400 доларів. Дехто з фахівців навіть стверджує, що в Україні можна виробляти до 6 мільйонів тонн цієї олійної культури. От тільки не перегнули б палицю, адже ріпак дуже виснажує землю і при його вирощуванні слід дослухатися до порад агрономів.
Володимир ПОЛЬОВИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+